WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → До питання управління учбово-пізнавальною діяльністю молодших школярів - Реферат

До питання управління учбово-пізнавальною діяльністю молодших школярів - Реферат

мотиваційної та інтелектуально-пізнавальної сторін особистості, показати суперечливу їх єдність; розглянути процес психічного розвитку не як лінійний, а як такий, що йде по висхідній спіралі; відкрити шлях до вивчення зв'язків, що існують між окремими віковими періодами. Також ця гіпотеза спрямована на таке розчленування психічного розвитку, яке відповідає його внутрішнім законам.
З принципу діяльності (стосовно вікової та педагогічної психології) випливає потреба у вивченні механізмів зв'язку навчання і розумового розвитку. Таким механізмом виступає учбова діяльність учнів, оскільки закони її розвитку виражають закони розвитку психіки.
Учбова діяльність - це діяльність спрямована, у процесі її формування учні засвоюють узагальнені способи дій і наукові поняття. Вона не тотожна "учінню" і "навчанню". Останні характеризують процеси засвоєння певних знань і вмінь у різноманітних видах діяльності. Продуктом цієї діяльності є насамперед розвиток учня. Продуктом же учбової діяльності є зміни, яких зазнав учень у процесі її виконання (Д.Б.Ельконін). Як і будь-який конкретний вид діяльності, учбова діяльність має етапи виникнення, формування і розпаду. Свою провідну роль у психічному розвитку дитини вона виконує у молодшому шкільному віці. У процесі такої діяльності відбувається відтворення у властивостях індивіда людських здібностей, що склалися історично.
Учбова діяльність є соціально нормованою і здійснюється у процесі спілкування. Завдання формування учбової діяльності передбачає становлення її мотиваційної основи і засвоєння операційної структури. Структура учбової діяльності в міру її розвитку перетворюється на форму суб'єктивної активності дитини, тобто в учня формується відповідне ставлення до людей і навколишньої дійсності.
Основними структурними компонентами учбової діяльності виступають потреби, мотиви, учбові задачі, дії й операції, а специфічною потребою і мотивом є теоретичне ставлення до дійсності. Суть його полягає в оцінці учнем предмета за допомогою суспільно вироблених критеріїв. Виділені в процесі навчання наукові критерії оцінки предметів являють собою загальні закономірності певної галузі знань і стають її одиницями.
Наукові положення концепції учбової діяльності найповніше розроблені щодо початкової школи. Дослідження В.В.Давидова, В.В.Рєпкіна, А.К.Маркової та інших показали, що вже в учнів молодшого шкільного віку починає формуватися теоретичне ставлення до дійсності. Воно є основним психічним новоутворенням, від якого залежить формування конкретних дій, здібностей і мотивів, і виступає, таким чином, загальним механізмом вироблення інших конкретних способів здійснення будь-якої продуктивної діяльності.
Одним із важливих завдань, що стоять перед сучасною школою, є формування в учнів уміння самостійно здобувати знання, вчитися. Розв'язати його завдання неможливо без розуміння вчителем учбової діяльності як особливого типу відтворення здібностей. Для ефективного керування процесом учбової діяльності вчитель повинен мати наукове уявлення про її структуру і закономірності.
Учбова діяльність - це активність, за допомогою якої реалізується певне ставлення людини до навколишнього світу. Процес досягнення тих чи інших цілей діяльності завжди детермінований різноманітними потребами, що виникають у людини. Основною характеристикою діяльності є її предметність. Безпредметна діяльність неможлива взагалі.
При цьому предмет діяльності виступає спочатку незалежно як підпорядковуючий собі діяльність людини, а далі - як образ предмета, продукт психічного відображення його властивостей. Учбова діяльність - це цілісне утворення, що має визначену структуру, у яку входять мотиви, задачі, дії. Специфіка учбової діяльності і її структури в особливостях її мотивів, задач, дій.
Навчання може мати місце й у інших видах діяльності (грі, праці). У цьому випадку воно не спонукається усвідомленим наміром суб'єкта діяльності, у яку включений процес навчання. Навчання при цьому носить мимовільний характер і лише є побічним результатом, а не метою діяльності суб'єкта. Закономірності засвоєння знань в ігровій чи трудовій діяльності принципово інші, ніж в учбовій діяльності, тому що має місце істотна розбіжність між предметами цих видів діяльності.
Навчання - це спільна діяльність учителя і учнів. Навчання як особливий процес спрямований на засвоєння учнем знань як на безпосередню мету, є учбовою діяльністю. Прямим продуктом учбової діяльності, у ході якої відбувається засвоєння наукових понять, є насамперед розвиток учня. Це діяльність з самовдосконалення, її результат - зміни, що відбуваються в ході виконання цієї діяльності, у самому суб'єкті (Д.Б.Ельконін).
З приходом до школи і з початком навчання діти ще не володіють учбовою діяльністю. Вони повинні її засвоїти. Формування в молодших школярів учбової діяльності є фундаментальним завданням початкового періоду навчання. Але встановлено, що окремі елементарні прояви учбової діяльності спостерігаються ще в дошкільному віці, коли гра дитини - основний засіб її психічного розвитку.
У процесі гри дитина завжди щось пізнає, але це пізнання підлегле насамперед ігровим мотивам дитини. Лише згодом, коли дитина може поставити собі безпосередню мету пізнати той чи інший предмет, починають зароджуватися елементи учбової діяльності: пізнавальні мотиви, учбовізадачі і дії. Дитина переростає гру.
У молодшому шкільному віці учбова діяльність є провідною серед інших видів діяльності: ігрової, трудової, спортивної, художньої. І не тому, що на неї витрачається більше часу, а тому, що саме в процесі учбової діяльності відбуваються найбільш важливі психічні зміни учня. Вона поєднує в собі основні тенденції розвитку, формує і перебудовує психічні процеси. У ній виникають та інтенсивно формуються психічні новоутворення, що дозволяють зрозуміти й охарактеризувати якісні зміни особистості. Завдяки учбовій діяльності в дітей формуються психологічні передумови теоретичного мислення: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, рефлексія.
Учбова діяльність є певною формою співробітництва дитини і дорослого. Вона реалізується тільки в спільній діяльності з дорослими, у спілкуванні з ними і під їхнім постійним керівництвом. Учбова діяльність тільки тоді знаходиться на вірному шляху становлення, коли в учня як суб'єкта цієї діяльності розвиваються адекватні мотиви. За своїм походженням вони навчально-пізнавальні. Ці мотиви зв'язані з потребою наукових знань, узагальнених способів дій. Саме вони забезпечують внутрішню цілісність учбової діяльності.
Створена в дітей на перших етапах навчання пізнавальна мотивація не може бути постійною. Якщо її вчасно не підкріплювати, то рівень її буде знижуватися, або ж вона може зовсім зникнути. Тому в ході засвоєння знань необхідно створювати умови для її посилення. Важливим фактором збереження і підтримки пізнавальної мотивації є і зміст навчального матеріалу. Раціональна структура навчального матеріалу - джерело, що зберігає і підтримує навчальну мотивацію.
Важливим структурним елементом учбової діяльності є учбові задачі, що забезпечують певні зміни в суб'єкті діяльності, знаходять своє вираження у відкритті і засвоєнні суб'єктом наукових знань і способів дії. Учбові задачі передбачають розумовий розвиток молодших школярів. Цим вони відрізняються від задач практичних, ціль яких змінити об'єкти діяльності.
У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивне засвоєння навчальних дій. Учні опановують основи моделювання, уміння переходити від предмета до його моделі і навпаки, вчаться розрізняти об'єкт і знак, що його заміняє. Формується можливість переводити предметні дії у внутрішній план. Спостереження показують, що вчителі часто не надають належного значення вмінню учнів контролювати свою роботу. Дія контролю передбачає вміння під керівництвом учителя звіряти правильність своєї роботи з установленим зразком.
Різноманітність підходів до формування у дітей молодшого шкільного віку пізнавальних умінь та навичок саме свідчить про складність і багатогранність визначеної проблеми.
ЛІТЕРАТУРА
1. Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы школы).- М.: Просвещение, 1996.- 311 с.
2. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2т.]. - К.: Форум, 2002.- 336 с.
3. Матюшкин А.М. Психологическая структура и динамика, и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. - 1982.- №4.- с.4-15.
4. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М.: МГУ, 1975.- 343 с.
5. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Знание, 1974.- 64 с.
Loading...

 
 

Цікаве