WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку - Реферат

Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку - Реферат

виходячи з основної дидактичної мети та змісту навчального матеріалу. Розглянемо кілька варіантів занять. Так, під час засвоєння та закріплення знань, якщо не було великої розбіжності між підгрупами в темпі вивчення матеріалу, проводили фронтальні заняття. На таких заняттях диференційований підхід здіснювали в межах групи без порушення фронтальної організації праці вихованців. Наприклад, виконуючи завдання "Розділи фігуру на дві рівні частини", діти першої підгрупи (низький та середній рівень) ділили квадрат навпіл, а діти другої підгрупи шукали спосіб поділу предмета, якщо його не можна зігнути (достатній та високий рівень). Таким чином, на таких заняттях поєднувались індивідуально-групова та колективно-групова форми навчальної діяльності.
Якщо основна дидактична мета й зміст навчального матеріалу були різні для обох підгруп, то протягомусього заняття підгрупи працювали паралельно над різними завданнями. Цей спосіб проведення занять використовували, коли неможливо було вивчати чи закріплювати матеріал з однієї теми одночасно з вихованцями обох підгруп, бо він був дуже простий для дітей першої підгрупи і занадто складний - для другої. Отже, при фронтальній організації роботи дітей використовували паралельно індивідульно-групову чи колективно-групову форми навчальної діяльності.
На іншому занятті, проведеному нами, практикувалася робота лише у підгрупах. Вихователь працював з дітьми однієї групи, а вихованці другої за бажанням займалися іншими видами діяльності. На такому занятті педагог мав справу з обмеженою кількістю дошкільнят і міг спостерігати за способом, темпом діяльності кожної дитини.
Отже, поєднання різних форм організації дітей та використання індивідуальних карток з варіативними завданнями або елементами новизни дозволили досягти суттєвих позитивних змін у математичному розвитку дітей експериментальної групи, зберігаючи в них при цьому інтерес до математичної діяльності на рівні стабільного.
Формування дійового компонента здійснювалось також поетапно. Але необхідно зазначити, що на окремих заняттях перевага надавалась одному з елементів навчальної праці (самостійності, самоконтролю, самооцінці) в залежності від мети та змісту математичних завдань. Так, формуючи в дітей навички самостійності, ми намагались створити оптимальні умови для поступового переходу від дій під керівництвом дорослого до самостійних, надаючи дошкільникам можливість шукати шляхів розв'язання пізнавальних і практичних завдань.
Ефективною була гра "Де живуть фігури?" Так, 40% вихованців виконали завдання за словесною інструкцією педагога, причому знайшли декілька варіантів розміщення фігур. Близько 20% дошкільнят необхідні були додаткові питання: "Де не можна класти фігури? Чи можна покласти їх зліва, справа?" Деяким дітям (20%) подали готовий зразок, але запропонували викласти фігури по-іншому. Аналіз перебігу гри показує, що дошкільнята мали змогу виявити незалежність та ініціативу у виборі рішень.
Успіх діяльності значною мірою залежав від здатності кожної дитини здійснювати контроль та оцінку. Тому метою деяких занять було навчити вихованців виконувати дії за інструкцією педагога і спрямовувати увагу не тільки на результат, але й на процес. Цьому сприяли завдання різних типів: "Пройди лабіринт за схемою", "Намалюй таку ж фігуру", "Продовж ряд", вправи на кодування тощо.
Наприклад, у завданні "Розфарбуй кожну другу фігуру" метою було формувати в дітей навички контролю за власними діями. Спостереження показали, що 20% вихованців, перш ніж почати розфарбовувати трикутники, спершу позначили їх крапками; 40%, хоч і почали одразу фарбувати, завдання виконали правильно. Це свідчить, що діти оволодівають навичками самоконтролю. Але були й вихованці, які допустили помилки. Їм запропонували перевірити завдання та відповісти на питання: "Як ти думаєш, де допустив помилку? Які за рахунком фігури треба було зафарбувати?"
Позитивним був взаємоконтроль, який необхідний для інтеріоризації дій контролю, переходу їх від дорослого до дитини. Обмін картками дав змогу дошкільникам стати на позицію дорослого. Вони швидше помічали помилки, знаходили спосіб їх виправити.
Контроль тісно пов'язаний з оцінкою, яка фіксує відповідність або невідповідність вимогам навчального завдання. На початку навчання навички оцінки формували в дітей на основі наслідування оціночних дій дорослого, а на наступних етапах роботи, крім змістовної оцінки педагога, використовувалась взаємооцінка, колективне обговорення відповідей. За такої організації навчального процесу в дошкільнят сформувалося вміння самостійно оцінювати свої навчальні дії та їх результати.
Під час спостереження за діями дітей на контрольному занятті ми зафіксували, що 63% дошкільнят не допускали помилок, працювали уважно, самостійно, шепотіли собі "так", "не так", інколи повертались до вже зробленого, щоб усунути неточності або впевнитись у правильності.
Отже, для дітей, які навчалися за нашою експериментальною програмою, характерна наявність позитивного стійкого інтересу до пізнавальних завдань. Дошкільники володіють операціями класифікації, серіації, обчислення, вимірювання. Більшість вихованців групи мали навички самооцінки та самоконтролю, які переносили на інші види діяльності.
Таким чином, організація навчання дітей елементів математики на основі трьох компонентів (мотиваційного, змістового, дійового) забезпечує формування в них елементарної математичної компетентності, яка виявляється у бажанні дошкільників виконувати пізнавальні завдання, самостійно розмірковувати, прагнути до пошукової діяльності тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баглаєва Н.І. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят // Дошк. вих. - 1999. - №7. - С. 3-4.
2. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико - технологічні засади: Наукове видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтовний підхід: науково-практичні засади. - К.: Либідь, 2003. - 944 с..
4. Зак А.З. Развитие интеллектуальных способностей у детей 6-7 лет. -М., 1996.
5. Кононко О.Л. Стратегічна мета виховання - життєва компетентність дитини // Дошкільне виховання . - 1999. - № 5. - С. 3-6.
6. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (системний підхід). - К.: Стилос, 2002. - 336 с.
7. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: К 63 Наук.-метод. Посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. - 243 с.
Loading...

 
 

Цікаве