WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку - Реферат

Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку - Реферат


Деякі аспекти методичної системи формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку
На сучасному етапі розвитку України йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії та практиці навчального процесу. У "Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХ1 столітті" зазначається, що в Україні має стверджуватися стратегія прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти і науки: повинні забезпечуватись умови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя. У зв'язку з цим на перший план виступають гуманістичні ідеї та орієнтири, що грунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її розвиток. Такий підхід передбачає визнання кожного вихованця як унікальної особистості, його прав, ставлення до нього як суб'єкта власного розвитку.
Оскільки дошкільна освіта є першою ланкою у неперервній системі освіти, від того, який старт буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві настанови та світорозуміння дорослої людини. Тому необхідно створити сприятливі умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності. Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі до особистісно орієнтованої, яка спрямована на організацію повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб'єкта.
Провідні психологи та педагоги проблему компетентності вважають однією з найактуальніших. Останнім часом вона міцно входить до сучасних методик (В.Г.Бочарова, І.А.Зязюн, Л.Г.Коваль, О.Л.Кононко, І.А.Костюк та ін.). Це стосується і технологій дошкільної освіти, тому що саме в дошкільному віці закладаються основи розумових, моральних та емоційно-вольових якостей особистості. Поняття компетентності науковцями застосовується щодо різних життєвих сфер. Так, О.Л.Кононко у своїх працях розкриває поняття життєвої компетентності [5; 6; 7]. У дослідженні В.У.Кузьменко визначаються шляхи розвитку соціальної компетентності дошкільнят. Дослідниця Г.І. Раратюк розглядає компетентність дитини у предметному світі.
Базовим компонентом, що є нормативним документом, визнано "за основні пріоритети життєву компетентність та морально-духовний розвиток дошкільника". У ньому акцентується увага "на необхідності узгодженості таких основних життєвих сил дитини, як прагнення до самовираження, саморозвитку і самозбереження" [7, 43]. Згідно з його положеннями пріоритети змінюються. "Якщо традиційною метою занять було навчити, передати знання і вміння з того чи іншого предмета, то тепер мета стає глобальнішою - допомогти дошкільникові опанувати складну науку життя, набути компетентності у різних його сферах" [7, 27].
У згаданому документі визначено і логіко-математичну компетентність, яка передбачає наявність у дітей таких умінь: здійснювати серіацію за величиною, масою, об'ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі; класифікувати геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю; вимірювати кількість, довжину, ширину, висоту, об'єм, масу, час; здійснювати найпростіші усні обчислення, розв'язувати арифметичні та логічні задачі; виявляти інтерес до логіко-математичної діяльності; прагнути знаходити свої шляхи розв'язання завдань; уміти розмірковувати; довільно, у потрібний момент, відтворювати знання тощо [7, 182]. Оскільки дошкільник тільки починає оволодівати елементарними математичними знаннями, на нашу думку, доречно характеризувати його математичну компетентність як елементарну, але при цьому розглядати її як складну, комплексну характеристику розумового розвитку дітей, що включає мотиваційний, змістовий, дійовий компоненти. Тому розробка та дослідження методичної системи, орієнтованої на формування в дошкільників елементів математики на основі трьох компонентів (мотиваційного, змістового, дійового), є важливою та актуальною проблемою.
Мета дослідження полягає у вивченні ефективності поетапного формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників. Причому, всі три компоненти елементарної математичної компетентності взаємопов'язані, але в дослідженні вони умовно виокремлювалися з метою здійснення аналізу: визначення специфіки розгортання кожного з них та характеру впливу один на одного. Пропонуємо простежити динаміку кожного компонента елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку.
Робота з формування мотиваційного компонента здійснювалась в таких напрямках: вироблення позитивного ставлення до математичної діяльності, виховання пізнавального інтересу, розвиток елементів пізнавальної самостійності та активності. На початку експериментального дослідження ми використовували навчально-ігрові ситуації, умовою проведення яких було включення в навчальні завдання ігрових ситуацій, а саме виконанню ігрового завдання передувало обов'язкове розв'язання навчального завдання.
Розглянемо заняття за сюжетом казки "Двоє жадібних ведмежат", де навчально-ігрове завдання - знайти спосіб поділу цілого на дві рівні частини. У результаті використання ігрової ситуації (допомогти ведмежатам) вдалось досягти максимального рівня уваги дітей, вони могли тривалий час працювати зосереджено. Це дало змогу виконати завдання одразу 40% вихованців. Щоб підтримати їх інтерес до заняття, ми запропонували знайти спосіб поділу квадрата на два однакові трикутники або прямокутники. Якщо дитина мала труднощі, дорослий подавав їй допомогу, починаючи з мінімальної. Наприклад, стимуляція успіху необхідна була 20% вихованців: "У тебе все вийде, починай працювати". Деяким (16%) допомагали запитання-роздуми: "Ти правильно виконав завдання? А, може, ні? Як перевірити, чи рівні вийшли частини?". Іноді дошкільнятам (20%) подавалася пряма вказівка на помилку: "Ти не підрівняв краї фігури і половини вийшли не однакові", "Фігура розрізана не по лінії згину". За допомогою до вихователя діти не звертались. Лише одна дитина після кількох невдалих спроб попросила допомоги в однолітка. Отже, поєднання різних організаційних форм діяльності дітей (та, яка змінюється - ігрова, та, яка приходить їй на зміну - навчальна) забезпечили її успішність.
Вплив мотиваційного компонента на якість виконання завдання можна простежити на такій навчально-ігровій ситуації: "Допомогти Попелюшці розкласти квасолю в кошики (класифікувати геометричні фігури за різними ознаками: форма, колір або величина)". Деякі діти не
Loading...

 
 

Цікаве