WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самокорекція атрибутів контролю як засіб формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів - Реферат

Самокорекція атрибутів контролю як засіб формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів - Реферат

відношеннях. Загальна величина дисонансу цих систем когнітивних елементів залежить від пропорції таких відносин. Чим більша кількість когнітивних елементів "конфліктує" між собою, тим "сильнішим" стає дисонанс. Натомість поява дисонансу веде інструменталістів до пошуку нової інформації з метою подальшого вдосконалення взірців певних атрибутів контролю, через уникнення таких інформаційних джерел, що могли б збільшити силу діючого дисонансу.Безумовно, виконавці по-різному реагують на появу когнітивного дисонансу. Для одних фахівців виникнення такого "конфлікту" між когнітивними елементами становить надзвичайно неприємну подію, котра мобілізує їх на досягнення консонансу завдяки відбору найдоцільніших властивостей на основі поглибленого усвідомленого аналізу всіх альтернативних варіантів взірців атрибутів контролю. В інших - навіть високий ступінь таких "суперечностей" не викликає внутрішнього дискомфорту й не призводить до активних пошуків найдоцільніших відзнак альтернативних варіантів. Якщо першим виконавцям властива низька толерантність до дисонансу, то другим - висока. Цю суттєву індивідуальну відмінність інструменталістів у реакціях на виникнення дисонансу слід обов'язково враховувати викладачам при викладенні настанов стосовно самокорекції атрибутів контролю для формування надійності їх гри. Настанови варто вважати раціональними лише тоді, коли їх виконання призводить до уникнення або, принаймні, до зменшення дисонансу. Виконавцям, яким властива висока толерантність до дисонансу, доцільніше рекомендувати усвідомлено більше заглиблюватися в аналіз усіх відзнак альтернативних варіантів під час роботи над музичними творами, оскільки їм бракує прискіпливості у формуванні взірців атрибутів контролю. Тоді як у фахівців низької толерантності до дисонансу навпаки такі настанови викликатимуть надмірну драматизацію ситуації і гальмуватимуть швидкість психічних процесів.
Усунення дисонуючих когнітивних елементів здійснюється на основі усвідомленого змінення рівноцінності привабливості альтернативних відзнак стимуляції. Менш привабливий варіант відхиляється, і приймається рішення стосовно кінцевої фіксації властивостей атрибутів контролю. Натомість у процесі роботи над музичними творами чи вдосконалення технічної майстерності гри інструменталістів прийняттям таких рішень не завжди досягається консонантного співвідношення когнітивних елементів. При виборі одного з двох чи більше варіантів якості атрибутів контролю, як правило, створюється дисонанс, оскільки позитивні характеристики відхиленої альтернативи і негативні відібраної конфліктують з уявними взірцями при прийнятті рішень незалежно від того, що негативні властивості перших та позитивні других максимально відповідають вимогам таких ухвал. Отже, можна констатувати, що кінцева фіксація вибраних відзнак атрибутів контролю призводить до створення дисонансу за умови: 1) вибору варіанту при наявності лише двох негативно оцінених альтернативних властивостей; 2) вибору варіанту з двох альтернативних різновидів, що характеризуються як позитивними, так і негативними рисами; 3) вибору варіанту з великої кількості альтернативних властивостей.
Вибір оптимального варіанту при наявності великої кількості альтернативних рис (більше двох) змушує музикантів-інструменталістів спочатку приймати компромісні рішення або відшукувати нові ознаки атрибутів контролю, що ускладнює процес їх формування. Інтенсивність дії елементів когнітивного дисонансу, викликаного прийняттям рішення, детермінується такими факторами, як: значущість ухвали для виконавців на мить оцінювання кінцевої фіксації відібраних відзнак атрибутів контролю; привабливість знехтуваних та відібраних їх альтернативних варіантів; ступінь відповідності відзнак альтернативних варіантів.
Стосовно першого фактору слід наголосити на тому, що, чим важливіше значення має для музикантів-виконавців рішення про фіксацію відібраних властивостей атрибутів контролю, тим більшої сили в результаті його прийняття набуває когнітивний дисонанс. Відносна привабливість знехтуваних альтернативних варіантів (другий фактор) залишає у свідомості виконавців певні сліди, що могли б призвести до ухвалення іншого рішення. Ці когнітивні елементи відображають бажані характеристики знехтуваних альтернативних відзнак атрибутів контролю і небажані риси відібраних варіантів. При наявності дії цього фактору простежується закономірність: чим більша релятивна привабливість знехтуваних альтернативних відзнак по відношенню до відібраних, тим більшою стає частка елементів, якими позитивно характеризуються перші (відхилені) і негативно - другі (відібрані) властивості атрибутів контролю. Натомість когнітивний дисонанс виникає після прийняття рішення навіть за умови надмірної привабливості відібраних властивостей альтернативних варіантів. Третім фактором впливу на виникнення когнітивного дисонансу є ступінь збігу властивостей відхиленого й відібраного варіантів. Відповідністю (схожістю) великої кількості відзнак в альтернативних варіантах створюється високий ступінь їх збігу, а малої - низький, завдяки яким по-різному здійснюється самокорекція атрибутів контролю в процесі формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів. Чим більший ступінь когнітивного збігу між двома альтернативами, тобто, чим менша якісна відмінність між ними, тим менша інтенсивність дисонансу створюється по завершенні кінцевого вибору варіанту. Лише за умови ідентичності відзнак альтернативних варіантів (абсолютного їх збігу) виникає когнітивний консонанс у результаті прийняття рішення. Те ж саме спостерігається при ухваленні рішення, коли небажані властивості атрибутів контролю притаманні як вибраним, так і знехтуваним альтернативним варіантам.
Звичайно, формування виконавської надійності інструменталістів під час роботи над музичними творами чи вдосконалення технічної оснащеності можливе лише за умови встановлення такого консонансу. Саме тому вони прагнуть, принаймні, постійного зменшення дисонуючої сили між когнітивними елементами. Натомість, якщо після ухвалення рішення у виконавців виникає незадоволення його результатами, то досягнення бажаних наслідків здійснюється завдяки тому, що: трансформується або анулюється прийняте рішення стосовно доцільності надання вагомішого значення саме відібраним властивостям одного з альтернативних варіантів; змінюється привабливість наявних відзнак усіх альтернативних варіантів; поновлюється аналіз збігу властивостей відібраних і знехтуваних альтернативних варіантів атрибутів контролю.
Трансформація або ануляція ухваленого рішення є не
Loading...

 
 

Цікаве