WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Питання професійної підготовки вчителя музики у загальноосвітній школі - Реферат

Питання професійної підготовки вчителя музики у загальноосвітній школі - Реферат

досить важливого значення набувають питання художньо-естетичної освіти та виховання учнів.
Д.Кабалевський, автор концепції музичного виховання школярів, покладеної в основу сучасної програми з музики для шкіл України, вважав головним орієнтиром у навчанні формування музичної культури школярів як важливої та невід'ємної частини їх духовної культури.
У новітніх державних документах - Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті та Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) - визначаються основні цілі, пріоритети, умови, очікувані результати та інші найважливіші положення розвитку освіти в нашій країні. Як підкреслюється у зазначених документах, суттєвого вдосконалення потребує художньо-естетичне виховання школярів.
Так, у Концепції 12-річної школи визначено стратегії варіативності та інтегративності в реалізації змісту шкільної художньої освіти [4]. Ці стратегії втілюються вДержавних освітніх стандартах [2; 3], що визначають оптимальний зміст шкільної мистецької освіти та вимоги до його засвоєння.
Змістовна програма - це необхідна, але недостатня передумова хорошої музичної роботи в школі. Як влучно сказав Д.Кабалевський, програма - лише "компас", що вказує напрямок, у якому повинен іти розвиток музичної культури учнів [6, с.92].
"У сучасній культурі, що характеризується глобальним поширенням мас-медіа простору і створенням інформативного аудіовізуального середовища нового типу, зазнають змін форми залучення школярів до мистецтва, посилюються механізми поліхудожнього впливу на особистість (ЗМУ, кінематограф, телепередачі, комп'ютерні програми, відеокліпи, естрадний шоу-театр тощо)" [5, с.5].
Музичне мистецтво як важлива складова світового полікультурного простору завдяки універсальності його інтонаційно-образної мови, що кодує і передає зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дає змогу сучасній молоді вступати в діалог з різними культурами, розширювати таким чином свій власний духовний світ.
Безпосереднє здійснення завдань музичної освіти й виховання залежить від учителя, рівня і якості його кваліфікації. Через це підготовка педагогів-музикантів загальноосвітнього профілю набуває такого великого значення в наші дні.
Як зазначено в "Концепції національного виховання", принципи гуманізації і демократизації мають бути провідними в роботі вчителя. Сьогодні можна стверджувати, що одним з найважливіших чинників гуманізації і демократизації школи є педагогіка співробітництва, покладена в основу навчально-виховного процесу.
На уроках музики, по-перше, вона здійснюється в гуманному ставленні до дітей - співробітництві вчителя з учнями. Повага до дітей виявляється в умінні володіти як фронтальним, так і діадичним спілкуванням, тобто спілкуванням з конкретним учнем. "Проте сутність педагогічного бачення дитини не в тому, щоб виявити порушення дисципліни або неправильну відповідь на запитання, а в шанобливому ставленні вчителя до дитячих захоплень, у вмінні ненав'язливо "вплести їх у канву уроку" [8, с.138].
Педагогіка співробітництва в процесі музичного навчання й виховання здійснюється також в індивідуально-диференційованому підході до учнів. Урок музики в школі як основна форма утруднює можливість індивідуально-диференційованого підходу до кожного учня, проте досвід дає підстави для виділення таких параметрів диференціації навчання: а) обсяг і складність навчального матеріалу на уроках; б) методи і прийоми, що застосовує вчитель; в) особливості спілкування й педагогічна оцінка.
У педагогіці співробітництва дуже важливим є надання учням вільного вибору у всьому, де є для цього можливість і доцільність: як треба виконувати той чи інший твір; запропонувати учням одну з кількох рівноцінних пісень на вибір; закріпити навчальний матеріал, організовуючи цей процес по-різному, з перевагою того виду музичної практики, який оберуть діти; надання учням домашнього завдання з можливістю вільного вибору, випробовування власних сил у різних видах художньо-творчої діяльності.
Педагогіка співробітництва розкриває ще й інший напрямок - організацію і тактовне спрямування вчителем роботи учнів між собою. "Як відомо, значення колективної праці особливо велике під час систематизації та узагальнення того, що вивчають. Те, чого учень не може зробити самостійно, під силу колективу, який підтримує, заохочує, дає кожній дитині відчуття належності до групи, змогу вчитися в інших, порівнювати свої досягнення з успіхами однокласників. Так у школярів формуються вміння й навички роботи в колективі" [8, с.142].
У процесі навчальної діяльності у школярів розвиваються здібності, мислення, мовлення, пам'ять та інші психічні функції. Як зазначає Л.Виготський, кожна психічна функція соціально-психологічного пристосування як форма взаємодії і співробітництва між людьми, а вже потім - як форма індивідуального пристосування, як психологія особистості [1].
Суттєвим для музичного навчання є методологічне положення про необхідність міжособистісного контакту вчителя й учнів, який має ґрунтуватися на рівноправності учасників навчального процесу. Уміння вислухати учня, стати на його позицію, вважати її такою ж самоцінною, як і власну, є необхідною умовою занять музикою, створення творчої атмосфери на уроці.
Результати досліджень свідчать, що класи, де застосовували різні форми навчання, значно відрізняються за вмінням оцінювати свої знання. У галузі навчальної оцінки більш самостійним є той клас, який має досвід організованого навчального співробітництва як школярів, так і контакту вчителя й учнів.
Процес гуманізації та гуманітаризації сучасної освіти вимагає всебічного розвитку потенційних можливостей кожної дитини. Тому у програмі з музики для загальноосвітніх шкіл "головною метою дисциплін художнього циклу, які складають освітню галузь "Мистецтво", є розвиток особистісно оціночного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації [9, с.4].
Ефективність процесу навчання та виховання учнів багато в чому залежить
Loading...

 
 

Цікаве