WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перспективні напрями формування вокально-виконавської надійності у майбутніх учителів музики - Реферат

Перспективні напрями формування вокально-виконавської надійності у майбутніх учителів музики - Реферат

сьогодні?" - дала відповідна кількість респондентів певних рівнів вокально-виконавської надійності, а саме: високого рівня - 100%; середнього рівня - 86,7%; низького рівня - 13%; дуже низького рівня - 5%.
Усереднена величина позитивних відповідей у відсотках респондентів усіх рівнів вокально-виконавської надійності на друге запитання анкети: "Чи було у вас незадоволення результатами діяльності безпосередньо в процесі співу під час сьогоднішнього виступу?" - становить: 0% виконавців високого рівня надійності співу; 21% вокалістів середнього рівня виконавської надійності; 86,9% майбутніх фахівців низького рівня надійності співу; 100% респондентів дуже низького рівнявокально-виконавської надійності.
Таблиця 1
Загальні показники контрольних замірів надійності співу студентів
Загальна
кількість
студентів Параметри ВВН
Неп. на звук Хри- пота Де-тона-ція Мет.-ритм. п-ки Знання літ. тексту За-пинки Зу-пинки Не- зав. твору
194 293 134 206 216 63 139 74 14
Таблиця 2
Рівні сформованості вокально-виконавської надійності студентів
Загальна кількість студентів Рівні ВВН
Високий Середній Низький Дуже низький
194 3 (1,5%) 73 (37,6%) 94 (48,5%) 24 (12,4%)
Математично оброблені показники позитивних відповідей респондентів на третє запитання анкети: "Чи отримували Ви задоволення (радість) від співу при роботі над музичним творами?" - у відсотковому зображенні виглядають так: високого рівня - 75,5%; середнього рівня - 70,6%; низького рівня - 29,7%; дуже низького - 8,6%.
Кількість відповідей респондентів у відсотках на четверте запитання анкети: "Чи отримували Ви задоволення від діяльності безпосередньо в процесі співу на естраді?" - відповідно до рівнів надійності співу має такий вигляд: 100% виконавців високого рівня надійності співу відповіли "Так"; 45,7% вокалістів середнього рівня виконавської надійності також надали позитивні відповіді; 26,5% майбутніх учителів музики, що продемонстрували низький рівень досліджуваного феномену, надали позитивну відповідь на це запитання; 8,6% студентів дуже низького рівня вокально-виконавської надійності відповіли позитивно.
Аналізуючи показники відповідей на перші чотири запитання анкети, простежується така закономірність: якщо незадоволення процесом співу під час роботи над музичними творами позитивно впливає на виконавську надійність, а аналогічний емоційний стан на сцені - негативно, то задоволення музичною діяльністю як у процесі підготовки до виступів, так і на естраді постійно сприяє росту досліджуваного феномену.
Стверджувальні відповіді респондентів усіх рівнів вокально-виконавської надійності на п'яте запитання анкети: "Чи перенапружували Ви свій голос під час підготовки до виступу?" - надали змогу визначити таку їх САВ у відсотках: високий рівень - 0%; середній рівень - 41,9%; низький рівень - 70,3%; дуже низький рівень - 90,8%.
Аналіз цих показників дозволив констатувати, що перенапруга власного голосу під час підготовки до виступу сприяє заниженню рівня надійності співу.
Кількість позитивних відповідей респондентів у відсотках на шосте запитання анкети: "Чи запам'ятовували Ви емоційну насиченість кожної інтонації в процесі роботи над музичними творами?" - незалежно від рівня вокально-виконавської надійності становить 0%, що дало підстави стверджувати: у процесі музично-виконавської діяльності майбутніх фахівців зовсім не використовується ідея стосовно доцільності запам'ятовування емоційної насиченості кожної музичної інтонації.
На останнє запитання даної анкети: "Чи відчували Ви сьогодні, як сприймають Ваш спів слухачі?" - позитивні відповіді респондентів згідно з їх рівнями вокально-виконавської надійності склали такі САВ у відсотках: 75% виконавців високого рівня надійності співу; 37,6% вокалістів середнього рівня виконавської надійності; 18,8% майбутніх учителів музики, що продемонстрували низький рівень досліджуваного феномену; 8,6% студентів дуже низького рівня вокально-виконавської надійності.
Відображення САВ показників позитивних відповідей у відсотках дозволило простежити таку закономірність: чим гірше відчувається виконавцями динамізм сприймання їх співу слухачами, тим нижче демонструється вокально-виконавська надійність у прилюдних виступах.
Таким чином, узагальнюючи всю вищевикладену інформацію щодо залежності результативності діяльності від емоційних станів співаків, можемо зазначити, що процес формування вокально-виконавської надійності у майбутніх учителів музики потребує вдосконалення. Перспектива його поліпшення простежується в застосуванні психологічних положень стосовно: 1) застосування відповідного знаку емоцій у недопущенні дезорганізації регулятивних процесів будь-якої діяльності; 2) впливу емоцій, що виникають унаслідок розбіжності між бажаними й реальними результатами, на ефективність діяльності, згідно з теорією когнітивного дисонансу; 3) позитивної ролі певного астенічного впливу емоцій на результативність діяльності суб'єктів; 4) залежності результативності діяльності фахівців від оптимальної інтенсивності їх емоцій; 5) емоційної передачі зворотної інформації не тільки на свідомий рівень суб'єктів, але також і на позасвідомий, котрі безпосередньо управляють поведінкою суб'єктів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гребенюк К.Є. Вокально-виконавська творчість: Дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.03. - К., 2000. - 370 с.
2. Марковец Л.А. Педагогические аспекты подготовки будущего учителя-музыканта к выступлению перед школьной аудиторией: Дис... канд. пед. наук: 13.00.02. - М., 1997. - 139 с.
3. Симаева И.Н. Динамика эмоционально-чувственного состояния личности в процессе адаптации к деятельности: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01. - Новосибирск, 1996. - 130 с.
4. Чечет Т.И. Подготовка будущих учителей к созданию эмоционально-эстетических ситуаций в процессе личностно-ориентированного обучения: Дис... канд. пед. наук: 13.00.08. - Волгоград, 1997. - 177 с.
5. Юник Д.Г. Структурно-функціональна модель виконавської надійності музикантів-інструменталістів // Збірник наукових праць БДПУ (Педагогічні науки). - №2. - Бердянськ: БДПУ, 2006. - С. 110-117.
6. Jordan-Szymanska A. Psychologiczne mechanizmy oceniania z muzycznych // Wybrane zaradnienia z psychologii muzuki. - Warszawa, 1990. - P. 173-186.
Loading...

 
 

Цікаве