WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Суб’єктивна роль майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної педагогічної діяльності - Реферат

Суб’єктивна роль майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної педагогічної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Суб'єктивна роль майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної педагогічної діяльності
Інноваційна діяльність учителя - це один із стратегічних напрямів в освіті, який має вирішальне практичне значення. Відповідно до цього будь-які реформи та інновації у сфері освіти можуть бути реалізовані лише тоді, коли вони внутрішньо прийняті та підтримані педагогами-практиками.
Погоджуючись із твердженням Б.Сазонова про те, що головними факторами успішності нововведення є особистість інноватора та середовище впровадження [8, с.85], підкреслюємо необхідність детального вивчення суб'єктивної ролі майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної діяльності, тому що професіоналізація щодо розповсюдження нововведень виступає результатом розвиненості професійних прийомів, серед яких головним є не лобіювання даної інновації, а формування інноваційного потенціалу педагога до впровадження та демонстрації винаходів.
Мета статті полягає в розкритті ролі майбутнього вчителя іноземної мови в процесі здійснення інноваційної діяльності та визначенні ступеня її суб'єктивності.
Детальніше розглянемо суб'єктивну роль майбутнього вчителя в процесі передачі педагогічного нововведення від джерела до користувача. Цікавим є той факт, що до етапів дифузії та сприйняття інновацій залучаються як джерела нововведень - окремі педагоги й колективи, які їх розробляють, так і реципієнти нового. Особливості процесу проходження нововведенням усіх етапів свого розвитку відтворено нами на рис. 1.
Схема дає змогу зробити висновок, що вчитель може виступати як джерелом, так і реципієнтом нового. Отже, на позиції реципієнта він проходить певні етапи сприйняття нововведення: ознайомлення, інтерес, оцінка, апробація, власне акт сприйняття та кінцеве рішення про доцільність інновації.
Причому у вчителів різних типів інноваційності (новатори, передовики, помірковані, передостанні, останні [5; 6]) цей процес протікає з різною швидкістю, глибиною та ефективністю. Очевидно, що сам процес сприйняття нововведення являє собою внутрішню перебудову настанов, поглядів, переконань та ціннісних орієнтацій, що проявляється в інноваційній гнучкості майбутнього вчителя, тобто готовності йти на супутні зміни організаційних, культурних, ціннісних характеристик [9, с.83].
З іншого боку, виступаючи в ролі джерела нововведення, вчитель сам продукує нове, розробляючи програми впровадження педагогічних інновацій в освітньо-виховний процес, тобто відсутнім є етап сприйняття. Суттєву роль відіграють характеристики самого нововведення, а також канали зв'язку у поєднанні з властивими їм "бар'єрами" та "стимуляторами". У ролі останніх виступають "агенти впливу" - окремі особистості вчителів або організації-посередники, які беруть участь у процесі передачі педагогічної інформації, спеціальних знань тощо.
Рис. 1. Процес передачі нововведення від джерела до реципієнта
Стає зрозумілим, що головною характеристикою суб'єкта інновацій (майбутнього вчителя іноземної мови) є його дійова самосвідомість як основа суб'єктивного існування. Суб'єкт - це діяч, здатний до вибору типу діяльності, конкретної ролі для себе та інших, до вироблення власних цілей та засобів їх досягнення.
Детальніше спинимось на бар'єрах та причинах опору вчителів педагогічним інноваціям. Більшість дослідників [З; 6; 7] серед головних перешкод упровадження новацій виділяють відсутність переконань у необхідності змін; неприйняття нововведень, що насаджуються згори; острах перед невідомим або нездатність виконати будь-яке завдання; можливі невдачі; порушення усталеного порядку, звичок і взаємостосунків; відсутність поваги й довіри до особи, що здійснює зміни, тощо. На нашу думку, найголовнішою причиною виникнення вищезазначених бар'єрів є неготовність учителя до інновацій. Так, серед основних шляхів підготовки майбутнього вчителя до подолання протидій щодо застосування нововведень уважаємо за доречне запропонувати наступне: 1. Підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності майбутніх педагогів, тобто наявність базових знань з педагогічної інноватики, досконале володіння методикою проведення педагогічного експерименту, професійна ерудиція в галузі нових освітніх технологій. 2. Розвиток взаєморозуміння всіх учасників навчально-виховного процесу, створення атмосфери підтримки. 3. Прогнозування труднощів, уникання неправильного розуміння або негативного очікування майбутнім учителем іноземної мови від педагогічних змін, що відбуваються.
Усе сказане дає змогу зробити висновок, що надання вчителем особистісного суб'єктивного смислу характеристикам інновації та формування його настанов щодо інноваційної діяльності відбувається в залежності від цінності для педагога того чи іншого нововведення та прогнозування можливих наслідків та труднощів інноваційної діяльності.
В.Паламарчук [2, с.32] вказує, що будь-яка інновація має: своє "ядро" (смисловий центр, "концепт"), яке характеризується новою ідеєю; "джерело" - дослідницька діяльність ученого-педагога або пошукова практика вчителя; "носія", яким виступає творча особистість експериментатора-дослідника. Це ще раз доводить нашу думку про те, що факторами виникнення педагогічної інновації є творча особистість, наукова ідея та експеримент.
Необхідно спинитися на обмеженнях, які виникають при впровадженні інновацій. Одним із них є фактор часу, велике значення якого проявляється в тому, що сучасний темп розвитку освіти вимагає вирішення педагогічних задач за більш короткий час, що передбачає більш економне викладання навчальної інформації та розвиток у великої кількості студентів творчої готовності до продовження освіти та самоосвіти в новому професійному середовищі. Таким чином, час виступає одним із найважливіших обмежень в інноваціях, тому необхідно підвищувати якість підготовки фахівців освіти в межах відведеного часу, враховуючи завантаженість студентів та викладачів.
Безперечно, одним із факторів підвищення якості педагогічної діяльності виступає новаторство, але через велику
Loading...

 
 

Цікаве