WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат

Застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат

діяльності).
Експериментальна робота здійснювалася відповідно до концепції культурологічного, особистісно-зорієнтованого, діяльнісного й акмеологічного підходів до вищої педагогічної освіти; принципів інтеграції освіти й культури, гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу.
Практично відбувалося залучення музейного компоненту в навчальну, виховну, науково-дослідну сфери роботи зі студентами та в їхнє дозвілля. У змісті проведеної роботи виділимо два основні блоки: 1) організація активної участі студентів у музейній роботі; 2) запровадження спеціального елективного курсу з педагогіки.
Перший блок передбачає координацію діяльності викладачів і студентів-співробітників університетських музеїв, які забезпечують функціонування музейного комплексу вищого навчального педагогічного закладу й широкий доступ студентства й населення до нього. У процесі створення й функціонування музеїв ВНЗ студенти беруть активну участь у різноманітних видах музейної роботи, за її основними напрямками: у розробці концепції нового музею, у науково-фондовій, експозиційній діяльності та в роботі з музейною аудиторією.
У цьому аспекті важливо співвіднести зміст музейної роботи, не передбаченої базовим навчальним планом, із завданнями професійної підготовки майбутніх учителів. Попри певну специфічність діяльності в музеї, її правомірно визнати "сферою набуття практичних навичок педагогічної праці" [3, с.2]. У процесі створення музею, участі в пошукових експедиціях, комплектуванні, науковому вивченні, обліку й збереженні музейних фондів, проектуванні експозиції, роботі з музейною аудиторією майбутні вчителі здійснюють прогностичні й моделювальні, проектувальні й конструктивні, організаторські, комунікативні й рефлексивні дії тощо, які характерні й для педагогічної діяльності. Наприклад, при підготовці й проведенні екскурсії в музеї студентові необхідно визначити педагогічну мету, спланувати послідовність викладу інформації, спроектувати використання активізуючих методів і прийомів, дібрати виразні опорні сигнали, урахувати індивідуальні й вікові особливості музейної аудиторії, продемонструвати свої комунікативні вміння, проаналізувати результат своєї роботи, виявити причини успіхів і поразок тощо.
Спеціальний курс з педагогіки "Основи музейно-педагогічної діяльності вчителя" пропонувався на вибір студентам 5 року навчання. Він розрахований на підготовку майбутніх учителів до здійснення музейно-педагогічної діяльності в загальноосвітній школі. Мета спецкурсу полягає в ознайомленні із музейною педагогікою як наукою та окремими питаннями музеєзнавства; розкритті теоретико-методичних засад музейно-педагогічної діяльності вчителя та шкільного музейництва; вивченні музейно-екскурсійних можливостей рідного міста.
Програма спецкурсу розроблена за вимогами кредитно-модульної системи, її засвоєння відбувається під час лекцій, самостійної роботи, навчального проекту (індивідуального навчально-дослідного завдання).
На лекціях розкриваються основні теоретико-методичні положення музейно-педагогічної діяльності вчителя, поповнюється словник музейно-педагогічних термінів. Застосування елементів екскурсійного й практичного методів та прийомів діалогічного спілкування й "робочих аркушів", забезпечує пізнавальну активність студентів.
Самостійна робота полягає в опрацюванні основної та додаткової літератури з кожної теми, періодичних видань, у виконанні практичних завдань, скажімо, таких: скласти розповідь для учнів початкової школи на тему "Що таке музей?"; підготувати й провести екскурсію в одному з музеїв університету; спланувати організацію тематичних виставок у школі; розробити концепцію шкільного музею тощо.
Виняткове місце відводиться виконанню навчального проекту (індивідуальне навчально-дослідне завдання), який розрахований на осмислення та творче застосування надбань сучасної музейної педагогіки й музеєзнавства в умовах загальноосвітньої школи.
Особливістю спецкурсу є те, що заняття проходять не лише в традиційних аудиторіях педагогічного ВНЗ, а й у музеях (самостійних міських, університетських, шкільних), що дозволяє студентам не лише ознайомитися з функціонуванням цих соціокультурних центрів, а й узяти безпосередню участь у музейній роботі, краще засвоїти основи музейно-педагогічної діяльності. Зустріч з оригінальними музейними предметами, спілкування з музейними працівниками сприяють виникненню власних творчих ідей з подальшим втіленням у шкільну практику.
В організації експериментальної роботи дотримувалися таких умов: узгодженість мети й завдань музейно-педагогічної діяльності та професійної підготовки майбутніх учителів; цілісність відображення в змісті музейно-педагогічної діяльності можливостей організації навчальної, виховної, наукової роботи зі студентами та організації їхнього дозвілля на базі музеїв педагогічного профілю; залучення в освітній процес просторово-предметного й емоційно-естетичного середовища всіх видів музеїв цієї профільної групи (самостійних педагогічних і дитячих, університетських, шкільних); побудова суб'єкт-суб'єктної взаємодії між викладачами та студентами в процесі музейно-педагогічної діяльності; відображення їхніх інтересів і запитів; адекватність, різноманітність, варіативність методів, форм, засобів музейно-педагогічної діяльності, обґрунтованість їхнього вибору й відповідність реальним можливостям (наявність конкретних музеїв і музейних предметів) і відведеному навчальному часові; інтерактивність музейно-педагогічних напрямків, тобто забезпечення активної участі студентів у них.
Проведення дослідної роботи в умовах реального педагогічного процесувищого навчального педагогічного закладу підтвердило практичну значущість запропонованої методики музейно-педагогічної діяльності. Отримані в ході експерименту результати довели її адекватність меті, завданням і принципам професійної підготовки майбутніх учителів. Так, високий рівень професійної спрямованості виявили 30,10% студентів експериментальної групи, достатній - 47,57%. Збільшився відсоток майбутніх учителів, які визначили музейний спосіб розвитку власної професійної компетентності цікавим, сприйнятливим і ефективним - 65,04%.
Унаслідок участі студентів у музейно-педагогічній діяльності в експериментальній групі зросла кількість тих, що перебували на високому рівні розвитку професійних знань і вмінь в 1,7 рази (тоді як у контрольній - в 1,3 рази). Відбулася динаміка науково-дослідницької діяльності студентів: 71,84% опитаних використовували матеріали музеїв при підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт, наукових доповідей і статей.
Особливо показним для нашого дослідження є те, що система музейно-педагогічної діяльності в університеті успішно проектується майбутніми вчителями у власній педагогічній діяльності. Аналіз звітної документації виробничих педагогічних практик показав, що студенти експериментальної групи залучали школярів у музейне середовище, організовували різноманітні навчально-виховні урочні й позаурочні заходи музейного спрямування: інтегровані "музейні" уроки, екскурсії, виставки, вікторини, виготовлення стіннівок, створення елементарних колекцій.
Статистичний аналіз експериментальних даних підтвердив значущість позитивних змін за всіма напрямками дослідження. Особливу ефективність системи музейно-педагогічної діяльності було виявлено у сфері розвитку музейно-педагогічної культури, якості професійних знань та активності науково-дослідницької діяльності студентів і, що особливо важливо, для узагальненого (сумарного) ефекту.
Отже, проведений педагогічний експеримент підтвердив нашу гіпотезу про підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів через застосування музеїв педагогічного профілю як її фактору. Перспективи подальшого дослідження музейно-педагогічних проблем ми вбачаємо, зокрема, у розробці технології викладання курсу "Музейна педагогіка" у вищих навчальних педагогічних закладах, а також запровадженні підготовки кваліфікованих музейних педагогів на педагогічних факультетах педагогічних університетів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гаврилів Б.М., Домбровський С.В. З досвіду роботи музеїв освіти // Радянська школа. - 1985. - №6. - С. 94-95.
2. Ляшко І.М., Марущенко І.В. Музей історії Глухівського педінституту // Радянська школа. - 1984. - №11. - С. 74-76.
3. Педагогічний музей України: сто років // Освіта. - 2003. - №32. - С. 8.
Loading...

 
 

Цікаве