WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат

Застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів - Реферат


Реферат на тему:
Застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів
Досягти високого рівня професійно-педагогічної підготовки неможливо без інтеграції та співпраці вищого навчального педагогічного закладу з осередками культури, особливо зараз, коли національна освітня парадигма націлена на гуманітарне оновлення. Великими потенційними можливостями для професійного розвитку майбутніх учителів володіють музеї педагогічного профілю, які акумулюють і трансформують цінності педагогічної культури й заслуговують на особливу увагу як ґрунтовна джерельна база й науково-методична складова навчально-виховного процесу педагогічного університету.
Як свідчить аналіз спеціальної літератури, вивчення феномену педагогічного музейництва велося науковцями переважно з позицій історичних, культурологічних і музеєзнавчих, шляхи залучення цих закладів у професійну підготовку майбутніх учителів майже не розроблялися.
Особливе теоретичне та практичне значення в налагодженні системи "музей-школа" мають концептуальні положення музейної педагогіки (Й.Аве, О.Бойко, О.Ванслова, Д.Камерон, І.Коссова, Р.Рашитова, Б.Столяров, Л.Шляхтіна, М.Юхневич), яка активно розвивається зараз у країнах Європи й США.
Окремі форми та методи роботи педагогічних (у тому числі педагогічно-меморіальних) музеїв зі студентською аудиторією висвітлюються у працях О.Беци, С.Мелика-Набурова, П.Лисенка, Л.Данилової, В.Тригубенка.
Глибоко дослідженою є проблема шкільних музеїв (С.Богуславський, Н.Ганнусенко, М.Заїрова, О.Зеленко, З.Огризко, Ю.Омельченко, К.Синицина), проте спеціальна підготовка майбутніх учителів щодо створення та керівництва музеєм у школі та організації пізнавальної діяльності учнів на його матеріалах не ведеться.
Практика деяких педагогів вищої школи заслуговує на особливу увагу в контексті нашого дослідження. Науковці М.Гаврилів та І.Ляшко описали досвід використання музеїв навчальних закладів у роботі зі студентами. Так, на базі університетських музеїв проводять лекційні, практичні та лабораторні заняття, екскурсії, різні види практик, організовують пошукові експедиції, працюють проблемні наукові групи [1; 2]; це сприяє поглибленню знань майбутніх учителів у різних галузях науки й мистецтва, готує їх до навчання та виховання школярів.
Отож, актуальність та недостатня розробленість аспектів застосування потенціалу музеїв педагогічного профілю в професійній підготовці майбутніх учителів зумовила необхідність проведення нашого дослідження, висвітлити основні результати якого визначено метою цієї статті.
Проведений нами педагогічний експеримент відбувався у два етапи й мав на меті вирішити низку завдань, зокрема, такі: вивчити стан музейно-педагогічної діяльності в педагогічних навчальних закладах; практично посилити вплив музеїв педагогічного профілю в процесі професійної підготовки майбутніх учителів.
У початковій ланці дослідження взяли участь 528 студентів і 89 викладачів. Анкетування, бесіди, вибіркові інтерв'ю, спостереження виявили такі тенденції. Переважна більшість студентів мало обізнана з музеями цієї профільної групи, мають орієнтовне уявлення про їхні різновиди. Так, 25,95% респондентів вказали, що поняття "музеї педагогічного профілю" чують уперше, не знають жодного з них і, відповідно, не відвідували; 64,77% опитаних ототожнюють усю групу музеїв педагогічного профілю з підгрупою педагогічно-меморіальних музеїв. Лише близько 9,28% студентів вказали, що ці музеї пов'язані з педагогікою, історією її розвитку та педагогічною діяльністю взагалі; тільки 10% респондентів усвідомлюють, що ці заклади відіграють важливу роль у професійній підготовці майбутніх учителів.
Було виявлено, що найкраще студентам знайомі музеї свого навчального закладу, адже їх змогли назвати 79,36% опитаних. Лише 2,27% від усіх респондентів знають самостійні музеї педагогічного профілю й 0,57% - конкретні музеї шкіл.
До викладачів ми звернулися із запитанням, який зміст вони вкладають у поняття "музейно-педагогічна діяльність у педагогічному ВНЗ"? Виявилося, що більшість із них частково усвідомлюють її сутність, адже внаслідок обробки анкет були отримані такі відповіді: діяльність, пов'язана із вивченням творчої спадщини славетних педагогів (24,72%); екскурсійна робота (17,98%); організація пошукових експедицій, а також проведення студентами наукових досліджень на матеріалах музеїв (15,73%); використання музейного приміщення для проведення виховних заходів (13,48%); навчальна робота в музеї, тобто проведення лекцій, практичних і лабораторних занять на основі музейних експозицій (10,11%); використання музейних експонатів для унаочнення навчальних дисциплін педагогічного циклу (4,49%); створення музеїв в університеті (2,25%). Крім того, 10,11% респондентів не дали ніякої відповіді на це запитання.
Важливим показником для нашого дослідження є особисте ставлення студентів і викладачів до музеїв педагогічного профілю як до чинника професійної підготовки. Проведене дослідження свідчить, що в цілому воно позитивне, однак тільки 4,92% студентів мають бажання відвідувати ці музеї систематично. Разом з тим, перспектива співпрацювати з музеями педагогічного профілю (брати активну участь у їхній роботі) під час навчання в університеті зацікавила 43,94% анкетованих студентів.
Було виявлено, що найпоширенішими напрямками музейно-педагогічної діяльності є екскурсії в музеях і проведення кураторами заходів виховного спрямування в приміщенні музею, але, зрозуміло, що двох ліній роботи недостатньо для забезпечення суттєвого впливу на ефективність професійного розвитку студентів. Крім того, 26,97% педагогів узагалі не вводять музейний компонент у свою викладацьку діяльність. Загалом 69,66% викладачів визнають, що ведуть роботу несистематично й не повною мірою реалізують потенціал музеїв педагогічного профілю. Вони вказали, що цьому перешкоджають такі чинники: низька зацікавленість здійснювати музейно-педагогічну діяльність (59,63%), яка існує через недооцінку результативності музейного впливу; недостатність методичного забезпечення музейно-педагогічної діяльності (31,46%); брак часу викладача або надмірна завантаженість (14,61%).
Завершальне завдання першого етапу експерименту полягало у вивченні підготовленості майбутніх учителів до здійснення музейно-педагогічної діяльності в школі. Результати анкетування свідчать, що відповідь у цілому позитивна, але, як виявилося, більша частина опитаних схильна до дещо завищеної оцінки власних можливостей. Хоча студенти й усвідомлюють важливість залучення дітей до музейного середовища, але практично не знають (за узагальненими даними - 96,97% опитаних) психофізіологічних особливостей сприйняття дітьми музейної інформації, форм та методів музейно-педагогічної роботи зі школярами тощо.
Тим часом, якби виникла потреба, 75,95% опитаних студентів керували б шкільним музеєм, але водночас вони визнали, що не готові до цього, тому багато хто із майбутніх учителів (57%) не відмовилисявід перспективи оволодіти методикою музейно-педагогічної діяльності.
Отже, зафіксовані дані констатуючого експерименту дають підстави стверджувати, що музейно-педагогічна діяльність у педагогічних навчальних закладах не реалізує потенціал музеїв педагогічного профілю повною мірою. Здійснюється вона вряди-годи, як правило, через обмежену кількість форм і методів.
На формувальній ланці педагогічного експерименту перевірявся професійно орієнтований вплив різних напрямків музейно-педагогічної діяльності у вищому навчальному педагогічному закладі на ефективність професійної підготовки майбутніх учителів. При цьому було визначено такі критерії: мотиваційно-ціннісний (усвідомлення особистісної та суспільної значущості педагогічної професії; інтерес до досягнень педагогічної галузі, науки й практики; стійкість професійної позиції, ставлення до музеїв педагогічного профілю як до фактору професійної підготовки майбутніх учителів, бажання брати участь у музейно-педагогічній діяльності), когнітивний (повнота, глибина й системність професійних знань, а також знань методики музейно-педагогічної діяльності в школі) і діяльнісний (точність і безпомилковість дій і творче виконання педагогічних завдань; уміння орієнтуватися в музейно-педагогічному середовищі, застосовувати форми та методи музейно-педагогічної діяльності в школі, активність науково-дослідницької
Loading...

 
 

Цікаве