WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійна підготовка майбутнього викладача як фактор формування його творчого потенціалу - Реферат

Професійна підготовка майбутнього викладача як фактор формування його творчого потенціалу - Реферат

відносин, своїх щирих цілей для визначення змісту й стратегії особистісного й професійного розвитку; 3) прогнозування - визначення перспектив, моделювання образу "Я - викладач у майбутньому" (Я ідеальне); 4) перетворювальна - співвіднесення образів Я-реальне і Я-ідеальне, пов'язаних із професійною діяльністю, реалізація творчого потенціалу у досягненні бажаного; 5) розвивальна - створення власного унікального професійного досвіду, який сприяє професійної самоактуалізації.
Таким чином, у формуванні професійно-творчої "Я-концепції" ми виділяємо кілька етапів, що являють собою в більш згорнутому й організованому вигляді етапи становленняЯ-концепції в онтогенезі:
1. Початок навчання у ВНЗ. Сприйняття інформації щодо професії викладача, співвіднесення її з власними цілями, інтересами, потребами, почуттями. Прийняття цінностей професії. Формування узагальненого образу викладача-професіонала, зародження професійної Я-концепції: "Я - студент - викладач" (реальної й ідеальної).
2. Етап навчання у ВНЗ. Одержання спеціалізованої, професійної інформації щодо майбутньої професії, корекція попередніх подань, розвиток професійно-значущих якостей, рефлексія. Усвідомлення Я-реального і Я-реально-професійного, моделювання Я-ідеального і Я-ідеально-професійного та конструювання шляху досягнення останнього. Виникнення потреби у творчій самоактуалізації. Постановка цілей розвитку й професійного становлення.
3. Завершення навчання у ВНЗ. Спілкування, інтерпретація індивідуального педагогічного досвіду (теоретичного й практичного).
Роботу зі студентами ми починали з формулювання проблеми, що вони виявляють у педагогічній реальності. Студентам пропонувалося написати есе "Я у світі педагогічної професії". Студенти важко сприймають саму постановку питання про пошук проблем. Деякі студенти перших-других курсів (таких від 5 до 7%) фактично відмовляються від формулювання власної позиції, навіть коли есе пропонується їм як обов'язкове навчальне завдання. "Я ще не професіонал і не знаю, які проблеми важливі в роботі з учнями", - типова відповідь у таких випадках.
До половини есе у первісному варіанті являють собою "поетичні схлипування" про те, якою важливою є професія викладача, стогону з приводу невисокого її престижу в суспільстві й низької зарплати. Якщо ж виділяються виховні проблеми, то здебільшого з позицій учня, що викриває бездушного викладача. Їх учнівський і студентський досвід, як правило, - це із проживання проблем педагогічної взаємодії "по інший бік барикади". Але саме в цьому, у переході з позицій дитини (пасивно страждаючого об'єкта виховних упливів) на позицію відповідального за нього дорослого (суб'єкта), бачимо ми призначення есе в роботі зі студентами. Разом з тим ми намагаємося зафіксувати й досвід їхньої взаємодії з педагогом у власному шкільному дитинстві, у тому числі й негативний досвід, повторення якого варто було б уникнути у власній педагогічній діяльності.
Зовсім очевидно, що цей етап роботи в студентському дослідженні займає незмірно тривалий період. Однак ми вважаємо його принципово важливим саме в аспекті підготовки до педагогічної діяльності, оскільки так само, як і викладачі, студенти не готові самі шукати рішення педагогічних проблем, які їм потрібно розв'язувати в професійній діяльності, а очікують готових рецептів і приписань від викладача.
Таким чином, формування професійної спрямованості особистості та її потреб у творчій самоактуалізації вимагає включеності особистісних механізмів і будується на осмисленні особистістю певних цінностей: самої себе, інших людей, своєї поведінки, системи відносин [13; 14].
Проблема формування педагогічної спрямованості й творчої самоактуалізації особистості майбутнього викладача - це є процес і результат становлення творчої позиції майбутнього педагога.
Становлення викладача як творця - це його становлення суб'єктом педагогічної діяльності, спілкування, власного розвитку. Становлення суб'єктом полягає в постійному удосконалюванні професійного й індивідуально-особистісного потенціалу, всебічному і гармонійному розвитку на основі творчості та перетворюючої взаємодії. Суб'єктом викладач стане, коли сформує творчу концептуальну професійно-особистісну позицію.
На думку І.Колесникової 6, с.10 , творча позиція викладача припускає постійну потребу в рефлексії над собою як суб'єктом педагогічної діяльності, над динамікою об'єкта додавання своїх сил. Викладач, якщо він знаходиться в суб'єктній позиції, "хоче задовольнити себе в собі самому, переконатися за допомогою рефлексії в тому, що є для нього обов'язковим, що складає його мету й що він повинен робити для досягнення цієї мети" 4 .
Однак самоствердження, суб'єктність неможливі без співвіднесення себе, своїх змістів із обставинами зовнішнього світу, із соціокультурними цінностями, що виявляються в самооцінці, яку ми вважаємо другим провідним фактором становлення творчої позиції викладача. Творча самооцінка викладача розглядається нами як оцінка ним самого себе, своїх педагогічних можливостей, професійних якостей і ролі у творчому перетворенні себе і навколишніх обставин. Вона є центральним компонентом "Я-концепції" (Б.Додонов).
Проведений аналіз дозволив виділити три провідні фактори становлення творчої позиції майбутнього викладача як творця: педагогічну рефлексію, професійну самооцінку і професійну самосвідомість. Таким чином, система професійної підготовки фахівця має забезпечити багатоаспектну готовність майбутнього викладача. Поетапне становлення різнопланової готовності, на думку дослідників, забезпечить особистісно орієнтований підхід до кожного студента як унікальної особистості, цілеспрямовано й послідовно розкриваючи в ньому всі сильні особистісні та професійні сторони, допомагаючи пом'якшити або компенсувати слабкі 3 . Проектування особистісно орієнтованої освіти як цілісної педагогічної системи, пов'язане з визначенням цільових, змістовних і процесуальних характеристик освітнього процесу, залишається на сьогодні невирішеним завданням дидактики й тому зосереджує на собі зусилля багатьох дослідників 1 .
Готовність до педагогічної діяльності включає входження в професію, оволодіння стандартами професійної педагогічної освіти - усе те, що в основі своїй піддається нормуванню і технологізації. Компетентність же припускає високий рівень володіння складовими
Loading...

 
 

Цікаве