WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Професійна підготовка майбутнього викладача як фактор формування його творчого потенціалу - Реферат

Професійна підготовка майбутнього викладача як фактор формування його творчого потенціалу - Реферат


Реферат на тему:
Професійна підготовка майбутнього викладача як фактор формування його творчого потенціалу
Модернізація системи освіти відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України [5] одним із головних завдань визнає підвищення рівня професіоналізму й творчого потенціалу викладачів освітніх установ профільної спрямованості. Особливо актуальною ця проблема стає у зв'язку зі змінами в організації процесу шкільної профільної освіти, з переходом на 12-річне навчання в середній школі. Також у середній фаховій освіті, що забезпечує функціонування освітніх установ нового типу, зокрема ліцеїв, гімназій, коледжів як багаторівневих професійно-освітніх установ. У такій освітній установі підсилюється орієнтація на кінцевий результат: формування творчої особистості майбутнього випускника, його морального й творчого потенціалу, досягнення нового стану того, хто навчається, - потреби в постійному самовдосконаленні й набутті знань, умінь і навичок, освоєнні загальної і професійної культури. А це, у свою чергу, породжує затребуваність кадрового потенціалу викладачів-предметників, викладачів-творців, викладачів-майстрів.
Зміни в організації профільної освіти обумовлюють проблему підготовки кадрового педагогічного потенціалу. Це може бути реалізовано традиційно - доповненням навчального плану педагогічних інститутів або класичних університетів такими предметами: методикою викладання культурології, економічної теорії, підприємництва, інформатики й т. ін. Однак, на наш погляд, один із можливих варіантів підготовки фахівців-викладачів професійно-профільного корпусу можна здійснювати за рахунок педагогічної спеціалізації економічних, інженерних спеціальностей галузевих або класичних університетів. І це, вважаємо, - перший аргумент актуальності нашого дослідження.
Метою статті є вивчення особливостей професійно-педагогічної підготовки, яка сприяє формуванню творчого потенціалу майбутніх викладачів.
У дослідженнях, присвячених проблемі підготовки майбутнього вчителя до творчої педагогічної діяльності особливого значення надається організації науково-дослідної роботи студентів (О.Мороз, В.Сластьонін, Н.Філипенко), формуванню в них умінь проектувати, конструювати (В.Бондар), розвитку самодіяльності й самовихованню (В.Андрєєв, Л.Попов), використанню дидактичних ігор у навчальному процесі (Н.Посталюк), створенню педагогічних умов індивідуалізації професійної підготовки (О.Пєхота), інтенсифікації навчання у вищому навчальному закладі (Н.Кичук).
Однак майже відсутні дослідження проблеми підготовки викладачів-предметників, які, на думку В.Краєвського, покликані перейти від ідеології "інформативно-описового викладання" до ідеології методичної спрямованості навчання [8].
Особистісний професійно-творчий розвиток студента у ВНЗ безпосередньо пов'язаний з процесом навчання й стає можливим при наявності взаємодіючих суб'єктів. Варто зазначити, що в сучасній педагогіці навчання розуміється як "розширення можливостей розвитку особистості" (А.Асмолов), управління процесом розвитку особистості, а не як уплив на неї. Б.Косов пише: "Існує процес розвитку особистості, що регулюється, коригується, збагачується педагогічно організаційними діяльностями й спілкуванням (індивідуальними, груповими, колективними, масовими). Це і є навчання" [7, с.36].
Отже, навчання можна розглядати як механізм цілеспрямованого педагогічного управління процесом суб'єктного перетворення студентів.
У дослідженнях педагогів і психологів (О.Балл, С.Гончаренко, І.Зязюн, І.Бех, О.Кучерявий, С.Сисоєва, П.Стефаненко, Е.Пєхота, С.Харченко та ін.), присвячених проблемі впливу особистості викладача на учнів, підкреслюється, що лише викладачі, які досягли у своєму розвитку творчої індивідуальності, здатні робити найбільші "внески" у розвиток особистості своїх вихованців, упливати на їхні життєві сенси й цінності, стимулювати розвиток творчих сил і здібностей учнів.
У цьому зв'язку сучасна особистісно орієнтована наука, яка спирається на загальнофілософську ідею самовисування, саморозвитку, прагнучи оперувати поняттями, що адекватно відбивають гуманістичну сутність людини й процес її виховання ("суб'єкт-суб'єктний", "свідомість-самосвідомість", "розвиток-саморозвиток", "Я-концепція", "самоактуалізація", "самореалізація" та ін.), підкреслює не тільки зовнішню, але й внутрішню сторони процесів розвитку.
Аналіз психологічної і педагогічної літератури, що констатує етап експерименту, привів нас до необхідності виділення такого комплексу педагогічних умов реалізації моделі творчого самовизначення майбутнього педагога: 1) формування професійно-творчої "Я-концепції" майбутнього викладача; 2) формування професійно-ціннісних орієнтацій студентів; 3) актуалізація особистісних переживань педагогічної діяльності.
Як відомо, Я-концепція існує у двох формах: реальній ("який я є") та ідеальній ("яким би я хотів бути"). У більшості випадків, як відзначають А.Реан і Я.Коломинський, реальна й ідеальна професійні Я-концепції не збігаються [11]. Ступінь неузгодженості, а також його внутріособистісна інтерпретація можуть стати джерелом серйозних внутріособистісних конфліктів або джерелом професійного самовдосконалення особистості й прагнення до її розвитку.
Я-концепція може бути охарактеризована низкою рис, виділених Р.Нельсон-Джоунсом [9]: сфери змісту - Я-концепція являє собою унікальний комплекс різних Я-концепцій, які містять у собі певний спосіб опису й розрізнення самих себе; структура або процес - різні Я-концепції, пов'язані між собою різними способами, крім того, вони являють собою процеси, за допомогою яких люди взаємодіють із навколишнім середовищем і за допомогою якого вони ігнорують, заперечують, спотворюють або точно сприймають досвід; центральні й периферійні
Я-концепції - щодо всіх людей деякі Я-концепції мають більше значення, ніж інші, є життєвоважливими, і кожна людина використає унікальний спосіб поділу Я-концепцій на центральні й периферійні.
Виходячи з основних властивостей і функцій Я-концепції, ми виділяємо головні функції професійно-творчої Я-концепції: 1) інформаційна - сприйняття, переробка й зберігання інформації щодо своїх професійно значущих якостей і співвіднесення її з вимогами професійної діяльності; 2) цілепокладання - переробка, осмислення, інтерпретація професійних знань, які здобувають,
Loading...

 
 

Цікаве