WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема цінностей як складової професіоналізму майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі - Реферат

Проблема цінностей як складової професіоналізму майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі - Реферат


Реферат на тему:
Проблема цінностей як складової професіоналізму майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі
На межі століть людство виробило низку ціннісних категорій - людина як самоцінність вищого порядку, праця, мир, воля, справедливість, рівність та ін. Вони вказують на нову межу, з якої починається відлік у розвитку гуманістичної культури всієї системи цінностей. У цьому відношенні важливо визначити, що є цінність як аксіологічна категорія для того, щоб зрозуміти все різноманіття її аспектів та визначити сутність цінності як професійного поняття.
Представники європейської та американської аксіології XIX та початку XX століть з різних теоретико-методологічних позицій намагалися визначити сутність, природу, функції цінностей, але головний їх недолік полягав у тому, що образ людини розглядався ізольовано від соціальних умов людського життя.
В умовах демократизації, духовно-інтелектуального відродження українського народу, зростання культурно-просвітницької активності мас, гуманізації та гуманітаризації реформованої освіти, росту національної самосвідомості суспільства активізується проблема духовного збагачення, переосмислення цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Так, у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті зазначено, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Тому одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти є формування загальнолюдських цінностей майбутніх фахівців.
Мета статті - визначити поняття цінності у психолого-педагогічній літературі, розглянути важливість цінностей у сучасного студентства, з'ясувати класифікацію цінностей.
У науковій літературі існує велика кількість тлумачень понять та класифікацій цінностей. Отже, ця проблема знайшла відображення у філософській, соціологічній, психологічній та педагогічній науках.
До ґенези поняття "цінність" зверталось багато сучасних філософів (В.Брожик, В.Василенко, В.Водзинська, О.Дробницький, А.Москаленко, І.Попова, В.Сержантов, Л.Столович, В.Тугарінов та ін.). У вітчизняній науці проблема цінностей знайшла своє відображення у філософській (О.Дробницький, С.Попова, Л.Столович, В.Тугарінов та ін.), соціологічній (А.Здравомислов, В.Оссовський, А.Ручка, В.Ядов та ін.) та психолого-педагогічній літературі (Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Д.Кікнадзе, Н.Кон, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Д.Узнадзе та ін.).
Педагогічні аспекти проблеми формування, розвитку ціннісних орієнтацій розглянуто та проаналізовано за різними напрямками: аксіологічним (О.Булинін, В.Гриньова, М.Нікандров, В.Повзун, А.Сєрий, В.Сластьонін, Т.Смирнова та ін.), діяльнісним (В.Анненков, Т.Брайченко, С.Вершловський, В.Воронцова, Н.Нікітіна, С.Новікова, З.Павлютенкова, Л.Разживіна, В.Тамарін, С.Хмара, М.Чорнобаєва, Є.Шиянов та ін.), особистісним (В.Дзюба, О.Медведенко та ін.), системним (Є.Андрієнко, І.Лушніков, М.Ситнікова, О.Ярмоленко та ін.).
Роль та вплив цінностей та ціннісних орієнтацій на становлення особистості висвітлено у працях Є.Барбіної, І.Беха, А.Богуш, М.Боришевського, В.Бутенка, Т.Бутківської, І.Зязюна, Л.Крицької, Л.Ломако, Л.Савченко, Р.Скульського, В.Струманського, І.Тараненко, Л.Хомич та ін.
У вітчизняній філософській науці накопичено відповідний досвід трактування поняття цінностей, передусім з позицій марксистсько-ленінської філософії. Найбільш відомими є праці О.Дробницького, І.Попової, В.Тугарінова.
Так, В.Тугарінов у своєму дослідженні говорить, що цінність несуть ті явища (сторони, властивості явищ) природи та суспільства, які корисні, потрібні людям історично визначеного суспільства чи класу в якості дійсності, цілі, ідеалу [8]. З даного визначення випливає, що цінністю може бути не тільки те, що існує, але й те, що ще необхідно здійснити, за що потрібно боротися. Критерієм цінності В.Тугарінов називає корисність. Отже, він трактує цей феномен у трьох варіантах: 1) цінність як значущість, корисність предметів та явищ; 2) цінність як ціль, ідеал; 3) цінність і як значущість, і як ідеал.
Близьким до даного розуміння феномену філософії є О.Дробницький. "Явище цінності виникає за умов протиріч між уже достиглими потребами; виниклою необхідністю..., з одного боку, та існуючою дійсністю, яка на даний момент ще не дозволяє зразу і повністю вирішити ці проблеми, з іншого боку" - зазначає О.Дробницький [1, с.7]. Відповідно, ці протиріччя А.Здравомислов підкреслює, що тільки духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моралі і є сферою цінностей. Цінності в його концепції виступають як особливі продукти духовної діяльності людини, у ході яких певним чином перетворюються та демонструються соціальні властивості речей [1, с.65].
У свою чергу В.Ядов звертає увагу на виховний аспект теорії цінностей, підкреслюючи, що виховання передбачає усвідомлення вихованцем конкретних явищ як цінностей так і нецінностей, відповідне ставлення до сукупності цінностей, і що ціннісні орієнтації відіграють провідну роль у побудові довготривалих програм з поведінки.
Цінність за своєю психологічною сутністю ототожнюють з категоріями "значущість" (Н.Добринін), "установка" (Д.Узнадзе), "ставлення" (В.Мясіщев), "особистісний сенс" (О.Леонтьєв).
С.Рубінштейн відносив людей, явища матеріальної та духовної дійсності до розряду цінностей. Він писав: "Цінності походять від співвідношення світу і людини, виражають те, що в світі, включаючи і те, що створює людина у процесі історії, все те, що є значуще для людини" [3, с.36].
Із неоднозначності поняття "цінність" випливає й різноманіття класифікацій. Більшість учених поділяє всі цінності на цінності матеріальні та духовні (В.Брожик).
В.Брожик вважає, що будь-яка ієрархія цінностей, будь-яка їх типологія є вираженням відповідного, історично досягнутого стану суспільства і, крім розподілу цінностей на матеріальні та духовні, розподіляє їх на: 1) дійсні та концептуальні; 2) первинні, вторинні, третинні, де первинні цінності задовольняють біологічні потреби, до вторинних відносяться матеріальні цінності, третинні цінності - це засоби комунікації; 3) теперішні, минулі та майбутні; 4) фінальні та інструментальні; 5) утилітарні, правові, релігійні, естетичні тощо. В.Брожик достатньо повно виділив типологічні системи цінностей [9].
Аналіз проблеми цінностей призводить К.Роджерса до чотирьох припущень: 1) ціннісний процес як частина життя людини має органічну основу, базується на довірі людини до мудрості цілісного Я, а не якоїсь його частки; 2) ефективність цього процесу прямо пропорційна відкритості людини своєму внутрішньому досвіду; 3) чим більша відкритість людей їх внутрішньому досвіду, тим більшою є спільність їх цінностей; 4) загальні для всіх людей цінності гуманістичні та конструктивні. К.Роджерс вважає, що універсальні цінності дійсно існують, однак вони знаходяться у самій людині, тому їх не можнадати, а можна лише створити умови для їх розвитку [1].
Таким чином, цінність як аксіологічна категорія має багаторівневу структуру. Загальним, об'єднуючим є той факт, що цінності відображають світ людини, її культуру. Цінності можуть існувати як суб'єктивні, що відображаються у свідомості людини. Діалектика даної аксіологічної категорії показує, що в історії розвитку суспільства вищою цінністю стає людина як особистість, як самоціль суспільного розвитку.
Діяльнісний аспект цінностей отримав розвиток у розробці поняття "ціннісні орієнтації", яке також не має єдиного визначення.
У нашому досліджені ми виходили з того, що низка дослідників намагається визначити ціннісні орієнтації через ідеали, спрямування, цілі (Б.Ананьєв, В.Анненков, Е.Соколов). Так, Б.Ананьєв визначив, що "спрямованість особистості на ті чи інші цінності складає її ціннісні орієнтації" [1, с.3]. Цієї ж думки дотримується у своєму дослідженні В.Анненков: "Спрямованість особистості складає важливішу її сторону, визначаючу її соціальну та моральну цінність" [5, с.8]. Е.Соколов надає особливого значення ціннісним орієнтаціям у формуванні спрямованості особистості, де вони виконують п'ять основних функцій: експресивну, адаптивну, захисну, пізнавальну та функцію внутрішньої координації. Ціннісні орієнтації у В.Ольшевського розуміються як життєво важливі цілі, прагнення, ідеали, на які особистість спрямовує свою діяльність. Деякі
Loading...

 
 

Цікаве