WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Приватна вища освіта України в історико-педагогічних дослідженнях - Реферат

Приватна вища освіта України в історико-педагогічних дослідженнях - Реферат

навчальних закладів на недержавній основі з метою повнішого задоволення потреб громадян у здобутті освіти; е) залучення студентів і учнів у недержавні заклади на засадах надання широкого асортименту послуг, повнішого задоволення їх духовних і культурних запитів.
У монографії підкреслюється, що формування й розвиток приватних навчальних закладів в Україні відбувалися в умовах зниження життєвого рівня основної частини населення і його платоспроможності, монополізму державних навчальних закладів, - інертних у сенсі перебудови відповідно до вимог ринків праці. Дослідження зарубіжного і вітчизняного досвіду з питань розвитку приватних навчальних закладів, на думку авторів монографії, показує, що в Україні є об'єктивні умови для розвитку нових форм організації навчальних закладів, заснованих на недержавних формах власності, однак їх реальне втілення в життя потребує вирішення цілої низки методологічних проблем у напрямку вдосконалення юридичної основи, організаційно-економічних механізмів забезпечення фінансування, зайнятості випускників, оплати праці професорсько-викладацькогоскладу тощо.
Концептуально-методологічні основи освітньої діяльності приватних ВНЗ, систему управління й організації їхньої діяльності, особливості суб'єкт-об'єктних відносин, притаманних цим навчальним закладам, докладно проаналізовано в монографії О.Сидоренка "Приватна вища освіта: шляхи України у світовому вимірі" [6]. Автор визначає приватну вищу освіту як соціальний інститут зі своїми структурними особливостями, функціональною навантаженістю, соціальними нормами та цінностями, основними суб'єктами, які здійснюють у її рамках професійну діяльність.
Дослідник робить висновок, що приватні ВНЗ вже зробили відчутний внесок у подолання системної кризи в Україні: створили тисячі нових робочих місць, забезпечили можливість отримання освіти десяткам тисяч молодих людей, частина яких за раніше існуючої освітньої системи навряд чи змогла б знайти гідне місце в суспільстві; сміливо пішли на експеримент зі створення навчально-наукових комплексів і систем безперервної освіти, стимулювали підготовку кадрів з так званих гостродефіцитних спеціальностей, передусім гуманітарного профілю, розробили основи принципово іншої концепції розвитку освіти.
Автор вказує на специфічні завдання приватних ВНЗ:
1. Забезпечення максимально високої якості освіти за рахунок новаторських, нетрадиційних методів роботи, постійного творчого пошуку і впровадження інноваційних форм і методів навчання, причому мова повинна йти не про освітні послуги, а про елітарну, "суперсучасну" освіту, що забезпечує високу конкурентоспроможність випускників ВНЗ, їх підготовленість до успішної діяльності у швидкоплинному світі. Стрижневим напрямом вирішення цього завдання мають стати інтенсивне впровадження інформаційних технологій у навчальний процес, перехід від педагогічної парадигми до освітньої, суть якої складає система безперервної освіти і, нарешті, чіткі принципи організації навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого навчання.
2. Формування високоякісного кадрового потенціалу за рахунок створення власних наукових шкіл у новітніх і найбільш перспективних напрямах розвитку науки, що викликають інтерес творчої, ініціативної молоді; за рахунок підготовки власних науково-педагогічних кадрів, роботу з якими необхідно починати зі студентської лави; за рахунок розробки оригінальної, мобільної системи підвищення кваліфікації, спрямованої на формування й підтримку високого професіоналізму і викладачів, і співробітників, усвідомлення ними своєї соціальної ролі і відповідальності.
3. Створення високоякісної матеріально-технічної бази, здатної забезпечити впровадження новітніх освітніх технологій у навчальний процес і сформувати комфортні умови для роботи й навчання всіх суб'єктів освітнього процесу.
4. Забезпечення цілеспрямованої виховної роботи, що враховує особливості економічної, політичної, культурологічної ситуації в країні і в регіоні, загальні тенденції становлення сучасної молодої людини й особливості цих процесів для студентської молоді. Надзавданням виховного процесу в приватній вищій школі має стати формування інтелігентності, яка визначається рівнем загальної культури, що формує культуру як професійну, так і етичну, політичну, правову, естетичну, фізичну, побутову.
Найважливішими пріоритетами діяльності приватних ВНЗ О.Сидоренко вважає систематичне підвищення якості підготовки фахівців, приведення його у відповідність до міжнародних стандартів; інноваційну, виховну й експериментальну діяльність гуманістичної спрямованості слід уважати головним завданням і відмінною рисою навчальних закладів цього типу. Для виконання цього завдання необхідно вирішити питання юридичної та практичної рівності у вимогах, що ставляться до освітніх установ, які пройшли державну акредитацію, незалежно від їхніх організаційно-правових форм. На думку автора, слід розвивати й удосконалювати навчально-матеріальну базу, добиваючись отримання пільг з оренди і купівлі навчальних площ, забезпечення приватних ВНЗ на рівні з державними нормативними документами й матеріалами. Необхідно при цьому розширювати й поглиблювати співробітництво з державними ВНЗ, організовувати проведення навчально-методичної і науково-дослідної роботи, виховних заходів з метою збереження й модернізації національної системи освіти. Доцільними, на думку О.Сидоренка, є розбудова і централізований контроль системи підготовки й перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів для приватної вищої школи.
О.Сидоренко вважає, що процес розвитку сектора приватних ВНЗ відбувається таким чином, що вони все активніше інтегруються в існуючу систему вищої освіти.
Підсумком комплексного дослідження приватної освіти вітчизняними й зарубіжними авторами стала колективна монографія "Приватная высшая школа в объективе времени: украинский вариант" (під редакцією В.Астахової) [5].
Серед авторів відомі організатори приватної вищої школи: ректор Дніпропетровської академії управління, бізнесу і права Б.Холод, ректор Харківського Інституту бізнесу і менеджменту М.Бондаренко, ректор Соціально-економічного Інституту об'єднання профспілок Харківської області М.Дубровський, ректор Європейського Інституту фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (нині - Європейський університет фінансів, менеджменту і бізнесу, ЄУФМІБ) І.Тимошенко, ректор Російського Нового університету (РосНОУ) В.Зернов, проректор Першого незалежного коледжу бізнесу і управління в Польщі Б.Отонська, проректори, декани й завідувачі кафедр провідних приватних ВНЗ Харкова. У монографії вперше систематизовано

 
 

Цікаве

Загрузка...