WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Система позаурочної виховної діяльності шкіл-інтернатів – важлива умова формування самостійності молодших школярів - Реферат

Система позаурочної виховної діяльності шкіл-інтернатів – важлива умова формування самостійності молодших школярів - Реферат

вікових та індивідуальних відмінностей учнів. Звідси випливає необхідність глибокого вивчення кожним педагогом індивідуальних особливостей учнів школи-інтернату.
Позаурочна виховна діяльність у початкових класах шкіл-інтернатів спрямована на виконання навчальних завдань, розширення передбачених програмою знань, розвиток якостей, необхідних для подальшої активної пізнавальної діяльності, спостережливості, охайності, самостійності, любові до природи, читання книг.
Для правильної організації позаурочної роботи особливо необхідне вивчення проблем емоційного стану педагогів і учнів, партнерських взаємин між ними. Тонкість іглибина емоційних відносин "вихователь-вихованець" забезпечують якість позаурочної діяльності школи й усього педагогічного процесу.
Принцип об'єднання педагогічного управління позаурочною діяльністю школярів з їх самостійністю, роботою органів учнівського самоврядування вимагає дотримання дистанції між педагогами й учнями, загальних форм професійної етики, педагогічного такту. Унаслідок цього в школі формуються етико-педагогічні традиції, встановлюються партнерські взаємини вихователів і вихованців та доброзичливі стосунки між самими учнями.
У школах-інтернатах нами вивчались та аналізувались методичні документи й матеріали виховної роботи (їх зміст, засоби та прийоми). Було відвідано та проаналізовано понад 56 занять гуртків, засідань клубів, самопідготовок, екскурсій, тобто ґрунтовно проведено спостереження за організацією позаурочної виховної діяльності шкіл-інтернатів. Також нами проводились бесіди з їх працівниками (учителями, вихователями, технічним персоналом), здійснено анкетування широкого кола вихователів. Усього було опитано 98 респондентів із Запорізької, Київської, Миколаївської областей і міста Бердянська. Анкетування мало на меті виявити стан виховної роботи, спрямованої на формування самостійності молодших школярів. Його завданнями було виявлення: 1) розуміння вихователем сутності самостійності; 2) ставлення педагогів до проблеми виховання самостійності молодших школярів; 3) розуміння ними труднощів процесу виховання самостійності.
Аналіз отриманих даних показав, що 49% із числа респондентів розуміють самостійність як здатність підкоряти поведінку власним поглядам, здійснювати діяльність без опори на сторонню допомогу, до 24% вихователів розуміють цю якість особистості як суму умінь і навичок, що дозволяють своїми силами вирішувати різноманітні задачі, 17% - розуміють самостійність у всьому: виборі свого місця в житті, відповідальності за свої вчинки в різних видах діяльності, а 10% опитуваних не дали відповіді. Це можна розглядати як свідчення того, що не всі вихователі мають необхідні знання й уявлення про самостійність, а це означає, що вони недостатньо підготовлені до того, щоб педагогічно доцільно визначати рівень самостійності і шляхи її формування, прогнозувати завдання та способи її подальшого розвитку.
Як свідчать результати, значне місце займають труднощі, пов'язані з тим, що робота вихователя з формування самостійності в дітей не завжди підтримується іншими педагогами школи (35,6%). У той же час виявляється, що багато вихователів (30,6%) вважають себе недостатньо підготовленими до здійснення цього педагогічного завдання, а 23,6% педагогів відзначили, що самостійність дітей у школі-інтернаті виховується всім укладом школи. Під час бесід з вихователями і спостережень з'ясувалось, що основними труднощами, яких зазнають педагоги, є відсутність системності в роботі з формування самостійності, слабка організація практичної діяльності школярів, недостатня реалізація принципу індивідуального підходу у здійсненні завдань такого виховання.
У ході анкетування ми виявили методи, використані вихователями при формуванні самостійності молодших школярів. Отримані дані подано в таблиці 1.
Таблиця 1
Методи виховання самостійності в діяльності вихователів
Методи виховання %
1. Словесні методи виховання 63,2
2. Інструктаж з виконання дорученої справи (від постановки мети до підведення підсумків) 42,8
3. Контроль за виконанням доручень 35,7
4. Метод позитивного прикладу 21,8
5. Метод створення виховуючих ситуацій 12,2
6. Планомірне керівництво дорученнями 3,2
За даними таблиці бачимо, що для формування самостійності педагоги (63,2%) використовують здебільшого словесні методи виховання. Це повністю збіглося з нашими спостереженнями. В основному це етичні бесіди ("Про самостійність", "Без труда не витягнеш і рибку зі ставка" та ін.), які потенційно могли б сприяти вихованню самостійності в молодших школярів. Але відвідування деяких бесід дають підставу стверджувати, що проводяться вони не систематично, хоча змістова сторона проведеної роботи була задовільною. Не менш поширеним засобом, що активно використовується вихователями, є "пустодзвонні" вимоги: "Будьте самостійними!", "Коли ж ви станете самостійними?!", "Пора стати самостійними!". Це мало зараджує розвиткові самостійності. Методу позитивного прикладу віддають перевагу 21,8% вихователів; методу створення виховуючих ситуацій - лише 12,2% педагогів; контролю за виконанням доручень - 35,7%; інструктажу з виконання дорученої справи (від постановки мети до підбиття підсумків) - 42,8%; здійснюють планомірне керівництво виконанням доручень лише 3,2% вихователів. Тільки в 11 вихователів з 98 опитаних (11,2%) спостерігалася певна система з виховання самостійності молодших школярів. При цьому самостійність вони розвивали головним чином за допомогою організації праці щодо самообслуговування, чергування і значно слабше - в інших видах діяльності.
Серед факторів, що впливають на розвиток самостійності, вихователі шкіл-інтернатів віддають перевагу спілкуванню з дорослим (I ранг), участь у суспільно корисній діяльності (II ранг), розвитку довільності (III ранг), спілкуванню з однолітками (IV ранг), розвитку уваги та уяви (V ранг). Такі фактори, як розвиток самосвідомості, внутрішнього плану дій, почуття дорослості, ознайомлення з правилами поведінки займають в орієнтаціях вихователя (відповідно VI, VII, VIII, IX), на жаль, останні рангові місця.
Аналізуючи вищесказане, слід відзначити, що труднощі і недоліки педагогів у роботі з формування самостійності учнів є такі: відсутність належної системності в роботі з виховання самостійності; перевага словесних методів виховання, недостатній

 
 

Цікаве

Загрузка...