WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема реалізації компетентнісного підходу при вивченні курсу алгебри та початків аналізу - Реферат

Проблема реалізації компетентнісного підходу при вивченні курсу алгебри та початків аналізу - Реферат


Реферат на тему:
Проблема реалізації компетентнісного підходу при вивченні курсу алгебри та початків аналізу
Сьогодні формування освітніх цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному рівнях, коли основні пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Держави формують освітню політику, спрямовану безпосередньо на їх інтеграцію в міжнародні співтовариства. Зокрема це стосується Болонської декларації.
У світлі приєднання України до Болонського процесу змін потребує не тільки процес навчання у вищій школі, але й навчання у старшій школі, яке є невід'ємною й важливою сходинкою до вищої освіти. Саме один із підходів до здійснення цих змін ми висвітлимо у даній статі.
Важливим нині є не тільки об'єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання - сформувати у школяра та дорослого вміння вчитись. І якщо на рівні ВНЗ це вміння формується в контексті приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу, то у старшій школі його формуванню (й покращенню майбутньої адаптації учнів до вимог вищої школи) сприяє компетентнісно-орієнтований підхід до навчання.
Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.
Компетентнісно-орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя.
Міжнародна комісія Ради Європи у своїх документах розглядає поняття компетентності як загальні або ключові компетентності, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, кроснавчальні вміння або навички, ключові уявлення, опори або опорні знання.
Експерти країн Європейського Союзу визначають поняття компетентностей як "здатність застосовувати знання й уміння" [13], що забезпечує активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях.
Відомі російські педагоги В.Краєвський і О.Хуторський розрізняють термін "компетентність" і "компетенція", пояснюючи, що компетенція в перекладі з латинської "competentia" означає коло питань, щодо яких людина добре обізнана, поінформована, пізнала їх і має певний досвід. Компетентність у певній галузі - це поєднання відповідних знань, досвіду і здібностей, що дають змогу обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній.
В Україні дослідження питань упровадження компетентнісного підходу в освіті, які на рівні АПН координує її віце-президент, академік АПН О.Савченко, систематизовано у працях професора О.Пометун. Вони охоплюють як загальні питання компетентнісного підходу в освіті під кутом зору формування ієрархії компетентностей (ключових, галузевих, предметних), так і докладну розробку цих питань для освітньої галузі "Суспільствознавство" та предметних компетентностей з історії. Ці питання доведені до рівня критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з історії з позицій компетентнісного підходу та прикладів відповідних тестів [8].
Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають: 1. Ключові компетентності (міжпредметні та надпремедметні компетентності) - здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культурнодоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи актуальні індивідуальні та соціальні проблеми. 2. Загальногалузеві компетентності - компетентності, які формуються учнем упродовж засвоєння змісту певної освітньї галузі в усіх класах середньої школи і які відбиваються в розумінні "способу існування" відповідної галузі - тобто того місця, яке ця галузь посідає в суспільстві, а також уміння застосовувати їх на практиці у рамках культурно доцільної діяльності для розв'язку індивідуальних та соціальних проблем. 3. Предметні компетентності - складова загальногалузевих компетентностей, яка стосується конкретного предмета.
При цьому слід мати на увазі, що кожна ключова компетентність має "проектуватися" на загальногалузеві компетентності, які у свою чергу мають "проектуватися" на предметні компетентності (під терміном "проектуватися" розуміється таке визначення компетентностей нижчого рівня, щоб вони у сукупності забезпечували компетентності вищих рівнів). Разом із тим ключові компетентності не складаються просто з набору відповідних галузевих та предметних компетентностей - вони інтегрують галузеві компетентності у складну структурну компоненту, у якій елементи пов'язані між собою різноманітними зв'язками та відношеннями.
Ключові компетентності, яких мусить набути кожен випускник загальноосвітнього навчального закладу, на думку О.Пометун [8], такі: навчальна, культурна, громадянська, соціальна та підприємницька компетентності.
Який зміст ключових компетентностей? У який спосіб випускник може набути цих компетентностей?
Навчальна компетентність - це інтелектуальний розвиток особистості та здатність учитися протягом усього життя.
Культурна компетентність - здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.
Громадянська компетентність - здатність захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби людини й громадянина української держави та суспільства.
Соціальна компетентність - володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства.
Підприємницька компетентність - володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати власну та колективну трудову й підприємницьку діяльність.
Під час вивчення алгебри та початків аналізу у старшій профільній школі в першу чергу формуються навчальна, культурна та соціальна компетентності.
С.Раков увів поняття математичної компетентності та розглянув процес формування математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу з використанням інформаційних технологій, визначив основні математичні компетентності та напрями їх набуття. Л.Зайцева розглянула процес формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників. Актуальна ж проблема реалізації компетентнісного підходу при вивченні різних розділів математики нині лише починає розглядатися. У першу чергу ця проблема потребує вирішення і стосується старшої профільної школи, яка є проміжною ланкою між основною та вищою школою.
Тож, під математичною компетентністю розуміють "уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати
Loading...

 
 

Цікаве