WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вікові особливості звуковисотного сприймання у дітей - Реферат

Вікові особливості звуковисотного сприймання у дітей - Реферат

дорослими, які доглядають за нею.
Можливо, цей факт і визначає особливе значення, якого набувають для дітей подразники, порівнюючи з подразниками тих же модальностей, але виходячи з неживих предметів (Н.Фігурін та М.Денисова [13], Г.Розенгарт-Пупко [10]).
Тому стає зрозумілим, чому в маленьких дітей дуже раноз'являється мовленнєвий слух, який має велике значення для спілкування з оточуючими. Маючи можливості для тонкого сприймання та розрізнення висоти звуків, маленькі діти не використовують їх через життєву непридатність.
Коли розширюється навколишній досвід дитини, її знайомство зі світом звуковисотних відношень стає більш необхідним та широким.
Т.Репіна провела низку досліджень і зробила висновки, з якими не можна не погодитись: діти з віком поступово накопичують відомості про звуковисотні характеристики складних об'єктів, у яких звук є невід'ємною якістю - голосом тварини, голосом людини, іграшки тощо [9, с.78].
У цих випадках якість висоти звуку виступає для дитини як один з компонентів складних об'єктів, а звуковисотне сприймання - складова частина у предметному сприйманні дитини. Тому можна зробити висновок, що в переддошкільному віці у дітей виникає явище "опредмечування" звуків, коли дитина пов'язує висоту звука з предметами, або явищами відповідної величини та певного характеру, наприклад: заєць, птах, ведмідь тощо.
Після проведення досліджень з дітьми раннього віку було встановлено, що навіть найменші діти супроводжують прослуховування музики активними рухами, характер яких закономірно пов'язаний з характером музики (Т.Мухіна, М.Лисіна). Було встановлено, що при звуковисотному сприйманні роль моделювання об'єктивних якостей за допомогою деяких рухів відіграє інтонування (О.Леонтьєв). Однак інтонування - це дуже складна дія, якою володіють навіть не всі дорослі люди, а в дітей вона розвинута ще слабше. Проаналізувавши якості та властивості дітей цього віку, Т.Єндовицька та Т.Рєпіна запропонували використовувати для звуковисотного аналізу замість інтонування рухи дитини у просторово-організованому ряду, який являє собою аналог звуковисотного ряду [2, с.13]. На основі цього дослідження було виявлено підвищену увагу дітей та вдосконалення голосових і мануальних рухів.
Більшість психологів, які займались вивченням музичного слуху, приділяють велику увагу формуванню музичних здібностей розрізнення висоти звуків. Так, Сишор гадає, що від цієї можливості залежить не тільки сприймання мелодії та гармонії, а й розвиток музичної уяви, а також якість музичного виконання і навіть рівень естетичної оцінки музичного твору.
Розбіжність між мовним та музичним слухом О.Леонтьєв вбачає в тому, що перший за своєю суттю - слух тембральний, а другий - звуковисотний [6, с.46-49].
При всій різноманітності прояву музичного сприймання Б.Теплов поділяє його на такі основні компоненти: а) мелодичний слух, який включає здатність диференціювати висоту звуків, їх тембральні особливості, сприймати мелодію як певну звуковисотну послідовність, що утворює єдине ціле, пізнавати й відтворювати її, точно інтонувати, почувати закінченість чи незмінність мелодії; б) гармонічний слух, що виявляється у сприйманні співзвуч і, значить, багатоголосової музики, в розрізненні консонантних і дисонантних інтервалів; в) здатність мати музикальні слухові уявлення, тобто уявлення про висотні й ритмічні співвідношення звуків, оперувати ними про себе мисленнєво, довільно відтворювати мелодії, підбирати їх "по пам'яті" на певному інструменті, співати; г) чуття ритму, тобто певної часової організації музичного процесу, що характеризується групуванням звуків і наявністю акцентів, і здатність точно відтворювати ритм [11, с.57].
За даними Б.Теплова, відносна, а не абсолютна, висота звуків, у тому числі розрізнення звуковисотних інтервалів та напрям звуковисотного руху є основним моментом у сприйманні музики [12, с.36].
Опираючись на висловлення Б.Теплова, що "на початкових етапах розвиток музичного слуху та розвиток чутливості до розрізнення висоти мають загальний шлях", починати вивчення музичного слуху у маленьких дітей треба з вивчення їх звуковисотного розрізнення [11, с.56-58].
Упродовж кількох років були проведені дослідження простих та диференційованих звуковисотних розрізнень тембрально забарвлених звуків та чистих тонів дітьми віком 3-7 років, а також вироблення в них звуковисотних диференціювань.
Отже, після цього експериментального дослідження була виявлена дуже важлива роль у звуковисотному розрізненні дітей цього віку явища "опредмечування" - знаходження зв'язку звуків різної висоти, які треба було розрізнити, з різними об'єктами, а саме: високих звуків - з іграшками-тваринами маленького розміру, а низькі - з іграшками великого розміру.
Характер визначення дітьми високих та низьких звуків, а також аналіз результатів досліджень дають можливість припустити, що в маленьких дітей існує зв'язок високих та низьких звуків, що допомагає їм у звуковисотному розрізненні, не тільки з розміром тварин, але й з іншими їх якостями: ходою, звичками, загальним емоційним виглядом тварини. За допомогою "опредмечування" можна моделювати звуковисотні відношення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бронштейн А.И. Сравнительная оценка развития слухового анализатора детей и некоторых животных в первые месяцы жизни // Известия АНП РСФСР. - 1955. - Вып. 75. - С. 15-17.
2. Ендовицкая Т.В. О звуковысотной различительной чувствительности у детей дошкольного возраста // Доклады АПН РСФСР. - 1959. - №5. -- С. 36-42.
3. Иванов-Смоленский А.Г. На пути к изучению высших форм нейродинамики ребенка. - М.: Просвещение, 1934. - 146 с.
4. Касаткин Н.И. Ранние условные рефлексы в онтогенезе человека. - М.: Просвещение, 1948. - 186 с.
5. Левикова А.М., Невмывако Г.А. К вопросу о воспитании сочетательных реакций и их дифференцировок у младенцев // Вопросы генетической рефлексологии. - М.: Просвещение, 1929. - Вып.1. - С. 26-29.
6. Леонтьев А.Н. О механизме чувственного отражения // Проблемы развития психики. - М.: Просвещение, 1959. - С. 46-49.
7. Лисина М.И., Мухина Т.К. Корреляция между скоростью выработки грубой дифференцировки и скоростью сближения звуков при изучении звуковысотной чувствительности у детей раннего возраста // Новые исследования в пед. науках. - М.: Просвещение, 1965. - С. 50.
8. Нечаева Н.П. К функциональной характеристики слухового анализатора ребенка раннего возраста // Журнал высшей нервной деятельности. - 1954. - Т.4. - Вып.5. - С. 33-46.
9. Нечаева-Елизарова И.П. К функциональной характеристике слухового анализатора ребенка первых месяцев жизни: Канд. дисс. - М.: Просвещение, 1955. - 150 с.
Loading...

 
 

Цікаве