WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вікові особливості звуковисотного сприймання у дітей - Реферат

Вікові особливості звуковисотного сприймання у дітей - Реферат


Реферат на тему:
Вікові особливості звуковисотного сприймання у дітей
Суспільно-історичний досвід музичної практики, накопичений людством, великий і різноманітний. Під музичним досвідом розуміються не тільки музичні твори, створені за багато віків, але ще й творчість, виконавство, а також теорія, яка узагальнює їх закономірності. Також до змісту досвіду входять і історично складені властивості та здатності індивіда, які дозволяють йому створювати, виконувати, сприймати музику з усе більш зростаючим відгуком та розумінням. Властивості та здібності дитини, як результат засвоєння нею узагальнених засобів музичної діяльності, об'єднані в комплекс, звуться музикальністю.
Під музикальністю розуміється сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності - переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна [11, с.53].
Музика відзначається різноманітністю та складністю функцій, багатогранністю та тонкістю дії на духовний світ та спосіб мислення людини. Тому інтерес дослідників у галузі проблем музичної культури все більше повертається до вивчення внутрішнього психічного складу особистості, а також до розвитку особливостей сприймання музичних творів з самого раннього дитинства.
Формування слухового аналізатора для глибшого сприймання музики проходить в органічному зв'язку з розвитком мислення. Одним з організуючих компонентів цього мислення є лад. Виникнення та розвиток його виправдовуються і біологічно, допомагаючи глибше орієнтуватися у звуковому різноманітті. Тому розуміння проблеми звуковисотного сприймання допоможе у розвитку та формуванні музичного мислення.
Завданням нашого дослідження є вивчення сучасного стану розробки проблеми розвитку звуковисотного сприймання музики дітьми дошкільного й молодшого шкільного віку в науковій, методичній літературі та педагогічній практиці; уточнення сутності поняття "звуковисотне сприймання" музики та динаміки розвитку його структурних компонентів у дітей; виявлення та експериментальне обґрунтування ефективних умов розвитку у дітей звуковисотного сприймання музики; розроблення методики розвитку звуковисотного сприймання музики.
Розвиток звуковисотного слуху у дітей раннього віку вивчено мало. Дослідження, які проводилися відомими педагогами та психологами (А.Кронштейн, М.Денисова, Е.Петрова, І.Нечаєва-Єлізарова, Н.Фігурін), охоплюють, як правило, дуже невеликий період віку. Але знання про розвиток звуковисотного слуху у дітей з раннього дитинства дуже важливі для розуміння логіки формування сенсорної основи музичних здібностей та для з'ясування загальних закономірностей психічного розвитку сприймання музики дітьми в ранньому дитинстві.
Розробляючи проблему звуковисотного сприймання музики, нами було проведено експериментальне дослідження особливостей диференціювання звуків за висотою у дітей від 6 місяців до 2,5 років на основі єдиної методики, запропонованої Т.Мухіною [5, с.23]. Після цього дослідження було встановлено факт прискорення з віком вироблення диференційованої умовної орієнтованої реакції на пару тонів висотою 400 та 900 герц. У середньому від 6 міс. до 2,5 років кількість пред'явлень, потрібних для вироблення позитивного диференціювання, зменшилася приблизно вп'ятеро.
Можна зробити припущення, що швидкість вироблення диференціювання в цих умовах визначається тонкістю звуковисотного сприймання дітей, яка з віком збільшується. Існує низка прикладів досліджень (С.Судзукі та Дж.Хакаокі) [14, с.4-5], які свідчать про підвищення з віком гостроти тонального слуху, а також дані Т.Єндовицької, які говорять про підвищення різноманітної чутливості протягом дошкільного дитинства [2, с.36-42].
Ретельне вивчення діяльності слухового аналізатора у малюків з використанням багатьох методик та реєстрацій було проведено радянськими вченими А.Бронштейном, А.Брускіной, А.Каменецькою та О.Петровою [1].
У дослідженнях було використано безумовну орієнтовну реакцію на звуковий подразник, оскільки у дітей першого місяця життя неможливо одержати результати аналізаторської роботи нервової системи шляхом утворення умовних рефлексів. Було встановлено, що всі діти віком від 2 годин після народження до 8 днів розрізняли звуки, які різко відрізняються за тембром, наприклад: звук губної гармошки від стуку олівцем або від звука органної трубки.
Аналізуючи дослідницькі праці фізіологів А.Іванова-Смоленського [3] та В.Чудновського [12], можна зробити висновок, що підвищення успішності формування розрізнень у дітей раннього дитинства визначається вдосконаленням у них нервових апаратів, а також розвитком властивостей вищої нервової діяльності: сили нервових процесів та внутрішнього гальмування.
Тривале дослідження звуковисотного диференціювання у дітей першого року життя було проведено Н.Нечаєвою [8], яка всупереч А.Бронштейн та О.Петровій своїми дослідженнями намагалась довести, що протягом перших 6 місяців життя звуковисотне розрізнення у дітей значно поліпшується [7, с.50].
У своєму дослідженні Н.Нечаєва ставила завдання розв'язати питання про фізіологічну межу звукового аналізатора дитини при виробленні звуковисотного диференціювання [8]. У своїх дослідах вона в одних дітей звуковисотні рефлекси виробляла харчовим підкріпленням, а в інших - захисним підкріпленням. У більшості експериментованих фіксувались близькі вікові терміни утворення диференційованих умовних звукових рефлексів як при харчовому, так і при захисному підкріпленні.
Дослідження в галузі диференціювання звуковисотних розрізнень у дітей раннього дитинства були проведені М.Денисовою та Н.Фігуріним [12], А.Левіковою та Г.Невмивако [5], а також Н.Касаткіним [4] Саме Н.Касаткін стверджує, що диференціювання в 3,5-2,5 тону для дитини цього віку становить дуже великі труднощі для слухового аналізатора, якщо використання диференційованих подразників не починається ще з раннього дитинства [4].
Той факт, що вікові зміни динаміки нервових процесів упливають на швидкість вироблення грубого диференціювання з віком, не дає сумнівів. Але це твердження не є єдиним і навіть головним у визначенні знайдених зрушень.
Можна зробити висновок, що застосовані вікові порушення в утворенні звуковисотного диференціювання, хоча й пов'язані з розвитком у дітей різної чутливості та удосконаленням їх нейродинаміки, але все ж не визначаються цими фактами, а залежать ще й від інших причин. Щоб більше зрозуміти ці причини, треба проаналізувати особливості загальної життєдіяльності дитини раннього віку, її взаємовідносини з оточуючим світом, а саме з
Loading...

 
 

Цікаве