WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема навичок і вмінь усного спілкування у навчанні дітей старшого дошкільного віку іноземних мов - Реферат

Проблема навичок і вмінь усного спілкування у навчанні дітей старшого дошкільного віку іноземних мов - Реферат


Реферат на тему:
Проблема навичок і вмінь усного спілкування у навчанні дітей старшого дошкільного віку іноземних мов
Суспільні зміни вимагають модернізації системи безперервної освіти, зокрема її першої ланки - дошкільного виховання. Це сприяє підвищенню інтересу до навчання іноземної мови В дошкільному віці, зокрема навчання спілкування англійською мовою.
Дослідження виконано згідно із загальним планом науково-дослідної роботи "Базова компетенція майбутнього спеціаліста вищого педагогічного навчального закладу III-IV рівня акредитації" (спеціальність "Дошкільне виховання" (0102U001290), "Теоретико-методологічні основи процесу підготовки майбутніх учителів іноземної мови та зарубіжної літератури до професійної діяльності" (0103U001199)).
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що вивчення даної проблеми здійснюється філософами, педагогами, психологами. Сутність феномену спілкування обґрунтовується в роботах Б.Ананьєва, О.Бодальова, Л.Божовича, О.Брудного, Л.Виготського, В.Князева, Р.Кричевського, О.О.Леонтьєва, О.М.Леонтьєва, Б.Ломова, А.Маркової, В.Мясищева, Б.Паригіна та інших. Проблемі спілкування дошкільників присвячено роботи Л.Артемової, А.Богуш, Л.Венгер, О.Запорожця, Я.Коломинського, Г.Костюка, С.Кулачківської, Л.Лідак, М.Лисіної, Г.Люблінської, І.Луценко, В.Мухіної, Л.Обухової, Є.Панько, Т.Пироженко, В.Сухомлинського. Дослідженням іншомовного спілкування займалися В.Артемов, Б.Бєляєв, В.Бухбіндер, Ю.Веклич, О.Вєтохов, М.Дем'яненко, І.Зимняя, Н.Лахник, М.Марищук, С.Ніколаєва, Є.Негневицька, Ю.Пассов, В.Скалкін, С.Соколовська, А.Шахнарович та інші.
Численні дослідження в галузі дошкільного навчання іноземної мови українських (П.Бех, Л.Біркун, С.Боднар, С.Будак, Н.Гальськова, Н.Клевченко, В.Колечко, О.Коломінова, Н.Колтко, О.Першукова, О.Рейпольська, С.Роман, Т.Шкваріна) і зарубіжних (М.Біболетова, І.Бім, І.Верещагіна, І.Вронська, Дж.Голдернес, Ф.Гопкінс, Д.Лазер, Е.Джонсон, Н.Доусон, М. Маглиш, Н.Малкіна, А.Майер, А.Сушкевич, Д.Стрейндж, К.Хастінгз, П.Шиллєр, Н.Уітні) вчених довели доцільність і ефективність дошкільної англомовної освіти дітей, її позитивний уплив на інтелектуальний розвиток особистості та підготовку дитини до школи.
Проте проведений нами порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних посібників із дошкільного навчання англійської мови доводить, що використовувати зарубіжні посібники в "чистому" вигляді не є можливим, тому що вони розроблені за традиціями, вимогами іншої освітньої системи й мають свою специфіку, вітчизняні методичні посібники з дошкільного навчання іноземної мови, які представлені в основному конспектами занять, певною мірою теоретично не обґрунтовані й часто спираються на власні підходи, принципи, методи і прийоми, що заважає їх використанню, тощо. Таким чином, основним протиріччям, розв'язання якого спонукало до здійснення дослідження, є протиріччя між станом розробленості проблеми в дошкільній практиці й запитами сучасної дошкільної іншомовної освіти.
Мета дослідження - осмислити сутність англомовного спілкування, визначити роль і значення навичок і вмінь у навчанні іншомовної комунікації дітей старшого дошкільного віку.
Розуміння сутності спілкування має фундаментальне значення для нашого дослідження, адже "без наукового обґрунтування феномену спілкування, визначення його закономірностей і механізмів не можна створити теорії формування психіки людини та її розвитку як особистості" (О.Бодальов). За визначенням філософського словника соціальних термінів, спілкування є "однією з основних форм людської взаємодії, істотною ознакою життєдіяльності особистості як суспільної істоти. Основу спілкування складає спільна предметна діяльність, необхідність взаємодії, взаємодопомоги, взаєморозуміння - обов'язкові умови існування людства". Завдяки спілкуванню відбувається знайомство, пізнання людьми один одного, взаємозбагачення, їх самовизначення, самовдосконалення та самопред'явлення. Головною метою спілкування є "утворення і вдосконалення співіснування людей, адже найвищою потребою людини є інша людина" [4, с.556-557].
Найголовнішим засобом спілкування є слово, мова (Б.Ананьєв, Б.Бєляєв, В.Бухбіндер, О.Бодальов, Л.Божович, Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Леонтьєв, Б.Ломов, А.Маркова, В.Мясищев, Б.Паригін, Ю.Пассов та інші). Але спілкування може забезпечуватися іншими засобами, не менш важливими для передачі інформації, вражень, думки тощо. Серед них: погляд, міміка, жести, поза, інтонація та інші, які можуть дуже сильно впливати на суб'єктів спілкування.
За визначенням іншого словника, спілкування - це, по-перше, складний, багатоплановий процес установлення та розвитку контактів між людьми, який містить у собі обмін інформацією, сприйняття та розуміння партнера у спілкуванні. По-друге, спілкування - це взаємодія суб'єктів, яка здійснюється знаковими засобами, зумовлена потребами у спільній діяльності та спрямована на значну зміну у стані, поведінці та особистісно смислових утвореннях партнера, це форма життєдіяльності, в результаті якої людина стає особистістю [5, с.492].
Основоположенням спілкування, за вищезазначеним словником, є "принцип нерозривної єдності спілкування й діяльності". За "допомогою спілкування діяльність і організується, і збагачується, в ній виникають нові зв'язки і відносини між людьми" [5, с.104].
Як психологічний феномен, спілкування характеризується "комунікативною, інтерактивною, перцептивною сторонами, має функції, здійснюється в акті спілкування, який складається з таких компонентів: адресант, адресат, повідомлення, канал зв'язку, результат" [5, с.694].
Розробці теоретичних основ проблеми спілкування присвячено праці багатьох відомих дослідників. Л.Виготський наполягав на єдності спілкування й узагальнення, О.Леонтьєв розглядав спілкування як об'єкт психологічних досліджень, О.Леонтьєв називав слово засобом і носієм спілкування в його людських формах. Л.Божович характеризував спілкування як потребу життєдіяльності, Б.Ананьєв,
Loading...

 
 

Цікаве