WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Провідна роль українського католицького університету в освітньо-виховній діяльності церкви (друга пол. ХХ ст.) - Реферат

Провідна роль українського католицького університету в освітньо-виховній діяльності церкви (друга пол. ХХ ст.) - Реферат

зазначають, що особливу увагу владика УК Церкви приділяв розвитку та діяльності Музею українського мистецтва УКУ в Римі. Музей мав високу мету "зосередити в собі творчість цілого народу, а також і те, як відбилось його мистецтво в інших народів, і дати належну презентацію цим творчим завершенням в очах цілого світу" [17, с.28].
З перших років свого існування починається інтенсивна видавнича діяльність УКУ. За 21 рік (період проживання Патріарха Йосифа у Римі) Український Католицький Університет видав близько 200 наукових праць. Серед багатьох потрібно згадати: 22 томи відновленого офіціозу Українського Богословського Наукового Товариства, 14 томів серії видань "Monumenta Ucraine Historica", 20 томів серії видань "Благовісника Верховного Архієпископа", 15 томів творів самого Патріарха Йосифа, твори з історії України, церкви, культури, мистецтва, літератури тощо [2, с.81]. Окрім названих вище творів, особливо необхідно відмітити "Катехизм християнської віри для молоді і старших" (Рим, 1967 р.) та "Святе Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа" у перекладі І.Хоменка-Плюти (Рим, 1980 р.). На думку І.Дмитріва, всі вищеперераховані книги були безпосередньо пов'язані з діяльністю Патріарха Й.Сліпого, його внеском у розвиток української релігійно-церковної, педагогічної та науково-історичної літератури [4, с.1525].
Конституція Українського Католицького Університету дозволяла відкривати його філії в інших місцевостях, якщо для цього були створені належні умови. Така філія відкрилась у Буенос-Айресі (1968 р.), оскільки там проживали значна кількість українських поселенців, два професори УКУ і ще кандидати на професорське звання. Заснування філії збігалося із 70-річчям українського поселення в Аргентині. Філія мала запобігати денаціоналізації українців і водночас сприяти тому, щоб українська спільнота в Аргентині внесла нову частку в скарбницю її культури [4, с.138-139]. Також УКУ мав допомогти зупинити асиміляційні процеси українців у Канаді (філія в 1977 р.), США (філія в Чикаго 1973 р., Вашингтоні 1976 р., Філадельфії 1977 р.) та Англії (1979 р.) [14, с.29]. Безперечно, що після відкриття філій УКУ в цих країнах українські духовні семінарії вже не змушені були посилати своїх кандидатів до римсько-католицьких університетів на богословські студії.
За даними Д.Маркусь - авторки книги "Українськими слідами по Римі й Італії" (Нью-Йорк, 1988 р.), починаючи з 1970 року при УКУ проводяться літні курси для українських студентів із різних країн поселення [9, с.15]. Таке рішення було прийнято на архієпископському Синоді, який відбувся 29 вересня - 4 жовтня 1969 року під керівництвом Блаженнішого Кардинала Кир Йосифа [12, с.114]. Вітчизняні богослови зазначають, що напис над входом УКУ "Істина і любов науки собирає в розсіянні сущих" якнайкраще відповідає меті та завданням літніх курсів УКУ, які організовуються для української молоді і всіх тих, хто бажає доповнити, поглибити свої знання про рідну Церкву, історію, культуру, мову українського народу. Так, наприклад, часопис "Вісті з Риму" повідомляв, що четвертий літній Семестр на УКУ почався 19 червня 1973 р. о 9 год. в приміщенні Університету. На перших заняттях було близько 40 студентів із різних країн світу [19, с.17]. Можна стверджувати, що українознавчі студії були потрібні нашій молоді не лише для гармонійного розвитку особистості, але й, що найголовніше, для усвідомлення себе повноцінним членом української Церкви й народу. Навчання відбувалося щоденно у першій половині дня, а потім студенти мали змогу оглянути історичні місця Риму та його околиць. Для викладання на курсах запрошувалися провідні професори з Європи, США та Канади, фахівці поодиноких українознавчих наук. У контексті історико-педагогічного дослідження даного аспекту проблеми доцільно виокремити діяльність доктора І.Музички, а зокрема тему його лекції "Виховні вартості у християнській педагогіці" [18, с.31]. Безперечно, організація літніх курсів при УКУ дала можливість українській молоді краще вивчити історію, мову та засвоїти традиції рідного народу, а також пізнати свій обряд з усіма його духовними та культурними особливостями.
Як стверджують історичні джерела, владики УГК Церкви добре розуміли, що отці-душпастирі відіграють надзвичайно важливу роль в житті Церкви й народу, і тому архієпископський Синод, що відбувся у 1969 р. в Соборі Святої Софії в Римі, постановив створити при Українському Католицькому Університеті Осередок душпастирських студій, де греко-католицьке духовенство з різних країн світу могло зустрічатися, обмінюватися досвідом, ознайомлюватися з актуальними проблемами життя Церкви на різних континентах під упливом різних культур. Окрім цього, під керівництвом висококваліфікованих професорів отримати відповідний вишкіл для успішної душпастирської праці. Також при УКУ Синод постановив створити окремий Осередок беатифікаційних студій. Українські богослови та релігієзнавці відстоювали думку, згідно з якою у ХХ столітті жодний інший народ не мав стільки мучеників за віру, як наш український. Природно, що виникала потреба пропагувати й публікувати на різних мовах світу праці про їхнє життя, збирати всі необхідні матеріали, для відзначення Церквою їхніх геройських чеснот та святості.
Особливонаголошуємо на тому, що Синод підтримав ідею світових з'їздів української католицької молоді, яка б дала можливість нашій молоді з різних країн світу краще ознайомитись із духовно-культурною спадщиною свого народу, окреслити план спільної діяльності для добра Церкви й народу [15, с.127]. Загалом, аналізуючи роботу гуртків з'їзду "Української Христової Молоді", вивчаючи тематику дискусій та склад її учасників, отець доктор І.Дацко робить висновок, що "українська молодь хоче пізнати Христа .., релігія є прилягаючою вартістю для молодої людини, якщо вона її усвідомлює в особистий і життєвий спосіб" [3, с.31].
Таким чином, досліджуючи освітньо-культурну діяльність Української Греко-Католицької Церкви в другій половині ХХ століття, узагальнюємо, що її навчально-освітній напрямок роботи відіграв суттєву роль у становленні та розвитку релігійних центрів та організацій української діаспори в країнах поселення. Серед цілої мережі навчально-освітніх закладів УК Церкви Український Католицький Університет, заснований митрополитом Й.Сліпим у 1963 році в Римі, займав провідне місце. Основним завданням вищого духовного закладу є розвиток української науки, підготовка молоді до наукової роботи та водночас формування моральних основ, заснованих на християнських цінностях. Позитивним є те, що при Українському Католицькому Університету діє Колегія св. Софії для підготовки кандидатів у священики. Університет проводить щорічні літні курси українознавства, він має бібліотеку, релігійно-історичний та фольклорний музеї, архів, декілька філій у різних країнах поселення українців, а зокрема в Аргентині, Англії, Канаді, США. Продовжуючи традиції Богословської Академії у Львові, Український Католицький Університет зробив вагомий внесок у розвиток знань з окремих питань історії Церкви в Україні, а також у пропагуванні українських національних традицій, зокрема східно-візантійського обряду.
Проведене дослідження не претендує на повне і всебічне розкриття порушеної багатоаспектної проблеми. Перспективними напрямами подальшого дослідження вважаємо: аналіз основних ідей, форм, методів і засобів релігійно-морального виховання української молоді в процесі співпраці Греко-Католицької Церкви з різними освітніми закладами й громадськими організаціями, висвітлення провідної ролі духовенства в цьому процесі; організація загальноцерковних катехитичних конференцій та вишкільно-просвітницьких семінарів для покращення загального стану катехизації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. - Львів, 1994. - Видавництво оо. Василіан "Місіонер". - 158 с.
2. Дацько І. Римський період наукової діяльності Патріарха Йосифа // Патріарх Йосиф Сліпий як визначний український ієрарх, науковець та патріот: Матеріали Міжнародної наукової конференції (20 вересня 2002 р., Київ). - К., 2002. - С. 78-89.
3. Дацько І. Уваги і висновки дискусійних гуртків з'їзду "УХМ" в Римі // Патріархат. - Нью-Йорк, 1983. - Ч. 12. - С. 30-31.
4. Дмитрів І. Наочні свідки церковно-релігійного служіння // Визвольний шлях. - Лондон, 1981. - Кн. 12. - С. 1525-1526.
5. Завіщання Блаженнішого Патріарха Йосифа // Патріархат. - Нью-Йорк, 1984. - Ч. 10. - С. 17-25.
6. Інавгурація академічного року // Вісті з Риму. - Рим, 1973. - Ч. 17-18. - С. 14-17.
7. "Інтрепідо пасторі" // Патріархат. - Нью-Йорк, 1984. - Ч. 11. - С. 8-11.
8. Конституція Українського Католицького Університету ім. Св. Климентія Папи // Благовісник. - Кастельгандольфо, 1967. - Кн. 1-2. - С. 75-85.
Loading...

 
 

Цікаве