WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблемне навчання як фактор управління якістю навчального процесу - Реферат

Проблемне навчання як фактор управління якістю навчального процесу - Реферат


Реферат на тему:
Проблемне навчання як фактор управління якістю навчального процесу
Основною тенденцією в розвитку освіти сьогодні є перехід від традиційного (репродуктивного) навчання, як процесу запам'ятовування та відтворення, до продуктивного, творчого, як процесу розумового та особистого розвитку учня. Одним із методів залучення учня до активної пізнавальної діяльності є проблемне навчання, основна мета якого полягає в забезпеченні активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей.
Проблемне навчання, в загальному розумінні, є одним із факторів забезпечення певного рівня якості освітнього процесу, тому тема цієї статті є досить актуальною. Однак сьогодні проблемне навчання скоріше є теоретичною моделлю розвивального навчання, ніж таким, що реалізується на практиці як цілісний процес. До причин цього можна віднести, по-перше, досить складну технологію реалізації, тому що створення проблемної ситуації - це не просто формулювання проблеми викладачем, а забезпечення усвідомлення учнем несумісності нової інформації з тією, якою він володів раніше, і тому завдання викладача полягає в тому, щоб підвести учня до такого усвідомлення, поставити його перед фактом, який не вписується в систему наявних у нього знань. По-друге, проблемне навчання вимагає значно більших зусиль та витрат часу, ніж стандартне вивчення матеріалу, а в сьогоднішніх умовах (1 - 2 години на тиждень) не всі викладачі, на жаль, можуть собі це дозволити.
Використання проблемних ситуацій у навчальному процесі активізує розумову діяльність студентів, сприяє засвоєнню знань, підвищує інтерес як до матеріалу, який вивчається, так і до самого процесу навчання. А це, в свою чергу, сприяє підвищенню загального рівня якості освітнього процесу.
На жаль, у підручниках з фізики проблемні ситуації практично відсутні. Тому існує необхідність створення навчальних посібників з елементами евристики, в яких проблемні ситуації повинні зайняти належне місце.
Автори мають певний досвід упровадження в процес вивчення курсу фізики елементів проблемного навчання, і ця стаття є спробою певного узагальнення їх досвіду.
Джерелами створення проблемних ситуацій під час вивчення фізики можуть бути і демонстрація дослідів, і розв'язання цікавих задач, і нестандартні формулювання та трактування фізичних законів, і інші варіанти створення фізичних суперечностей чи колізій.
Нижче наведено деякі аспекти та прийоми, що використовуються авторами для створення проблемних ситуацій під час вивчення курсу фізики. Зокрема, це: 1) створення колізійних ситуацій під час переходу до вивчення нової теми; 2) використання факту того, що учні не завжди правильно розуміють зміст певного фізичного поняття; 3) постановка задач, у яких відповідь, на перший погляд, здається учням очевидною; 4) використання помилок та недоліків, що зустрічаються в навчальних посібниках; 5) виявлення колізій під час реалізації міжпредметних зв'язків; 6) уведення елементів винахідництва.
Далі наведемо конкретні проблемні ситуації та колізійні конструкції, що використовують зазначені прийоми, але не потребують значних технічних чи апаратних зусиль.
Створення колізійних ситуацій під час переходу до вивчення нової теми. Звісно, використання проблемних ситуацій не є певною "панацеєю" та універсальним інструментом для вивчення шкільного курсу фізики. Це лише одна з багатьох складових сучасного інструментарію викладача. Однак не слід забувати, що навіть старшокласники та студенти перших курсів технікумів та коледжів за своєю суттю - діти. А діти більш за все полюбляють грати в певні забавки. У даному випадку автори пропонують використовувати елементи пізнавальної гри. Головне в цій ситуації не перейти ту межу, коли сама гра стає домінуючою над процесом пізнання.
Новий матеріал, нова тема майже завжди викликає в учнів спочатку певний супротив до сприйняття. У цій ситуації важливо забезпечити легке подолання супротиву шляхом або плавного переходу від однієї теми до іншої, або створення умов для підвищення мотивації щодо вивчення нової теми. Зокрема, створити проблемну ситуацію перед вивченням нового матеріалу можна шляхом демонстрації досліду чи певного явища, яке учні не можуть пояснити за допомогою наявного в них обсягу знань. Тоді можна висловити припущення, що певний предмет чи явище має властивості, з якими учні в курсі фізики ще не знайомилися, але якими потрібно оволодіти, щоб зрозуміти та пояснити протиріччя.
Ситуація 1. У склянку наливаємо звичайної води, накриваємо її аркушем паперу й обережно перевертаємо. Учні впевнені, що вода зі склянки виллється під дією сили тяжіння, але цього не відбувається. Виникає проблемна ситуація. Тоді учнів підводимо до висновку, що в рідині діють певні невідомі їм поки що сили, які потребують тлумачення та відповідного вивчення. Залишилося розглянути взаємодію молекул у рідині та зробити висновок, що молекули на поверхні мають надлишкову потенційну енергію і утворюють "плівку".
Ситуація 2. З пластиліну робимо пташку, кріпимо до неї вантаж, як це показано на рис. 1 (вантаж повинен у декілька разів бути важчим за саму пташку). Ставимо учням питання: "Що відбудеться, якщо посадити пташку на опору?" На перший погляд, оскільки вантаж значно важчий, пташка повинна втратити рівновагу і впасти. Однак (рис. 2) пташка з опори не падає і втримує рівновагу.
Рис. 1. Рис. 2
Відповідно, в учнів виникає питання: "Чому так відбувається?", підвищується інтерес та розумова активність і в цей час викладачу залишається сформувати поняття про центр тяжіння тіла.
Використання того, що учні не завжди правильно розуміють зміст певного фізичного поняття. Ситуація 3. Унаслідок вивчення принципу відносності Галілея учні знають, що в інерційних системах відліку всі процеси відбуваються однаково. Запропонуємо учням розглянути дві інерційні системи відліку: спостерігач, який стоїть нерухомо на Землі, та літак, який рухається рівномірно та прямолінійно. З літака вистрибує парашутист. Для пілота літака парашутист буде рухатися вертикально вниз, а для земного спостерігача - параболою. Отже, в учнів виникає колізія - падіння парашутиста у двох інерційних системах відліку буде неоднаковим, усупереч принципу відносності.
Однак початкові умови руху парашутиста в таких системах відліку не є тотожними. Відносно земного спостерігача
Loading...

 
 

Цікаве