WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральне виховання у світі, що глобалізується - Реферат

Моральне виховання у світі, що глобалізується - Реферат

на етнічній основі, і, "чим вищий рівень їхнього життя, чим менше опікуються вони проблемами хліба насущного, тим більшої ваги надають культурним та духовним, а, отже, етнічним проблемам" [10].
До негативних наслідків глобалізації у соціокультурній сфері Е.Ільюшина зокрема відносить "зміну ціннісних орієнтацій певної частини західної спільноти, котра сповідує споживацьке та гедоністичне ставлення до життя, акцентуючи при цьому якість життя й можливість самовираження, що призводить до зростання ролі культури - передусім, культури споживання - і до її перетворення на панівну сферу суспільного життя; деградацію духовної царини, занепад моралі внаслідок повсюдного відходу від ідеї Бога, сутність якої є любов до ближнього, тобто до будь-якої людини; і зрештою, як наслідок; посилення взаємного відчуження людей одне від одного і від суспільства, розрив соціальних зв'язків, унаслідок чого зростає рівень індивідуалізації (чи радше - атомізації) західногосуспільства й виникає "розбалансований світ одинокого споживача" [9, c.96].
Таким чином, за умов суперечливих трансформацій соціокультурної сфери життя сучасної людини система освіти має враховувати об'єктивну необхідність інтеграції у світовий освітній простір та небезпеку уніфікації, деградації та індивідуалізації духовного життя, втрати етнокультурної ідентичності особистості під упливом глобалізаційних процесів.
Якщо підійти до феномену глобалізації з морально-аксіологічної точки зору, то слід зазначити, що це явище створює умови для виникнення нової етики - етики світу, що глобалізується. Сучасна етична думка демонструє прагнення світового співтовариства до створення нової універсальної теорії моралі. Як зазначає В.Малахов, у сучасній моральній філософії існують універсалістські концепції, що прагнуть окреслити основні цінності моралі з позиції загальнолюдської спільноти. Ця універсалістська етика, на думку вченого, є показовою, зокрема для духовної культури Просвітництва, що прагне осмислити й реорганізувати всю навколишню дійсність на засадах "єдиного всемогутнього Розуму", а також для етико-гуманістичних концепцій Л.Толстого, М.Ганді, А.Швейцара [14, c.72]. Сьогодні у західноєвропейській теорії моралі принцип універсалізації використовується насамперед К.-О.Апелем. Він обґрунтовує етику сучасного світу, виходячи з комунікативної трансформації філософії. В основу всього комплексу етичних імперативів філософ покладає принцип "ідеальної комунікативної спільноти" як контролюючої інстанції, що має забезпечити умови згоди й осмисленості при обговоренні і прийнятті будь-яких моральних норм (моральна проблема - загальне обговорення - згода). Етика К.-О.Апеля отримала назву дискурсивної етики, етики відповідальності. Ідея дискурсивної етики містить у собі просту практичну установку - бути універсальною етикою колективної відповідальності за майбутнє людства [1].
П.Матвєєв уважає, що в глобальному світі має право на існування "фундаментальна етика". Під фундаментальною етикою вчений розуміє певну етичну концепцію, що визнає існування фундаментальних, базисних і системних моральних цінностей, які мають об'єктивний характер. Він формулює такий моральний імператив для сучасної епохи: "Стався до будь-якої цивілізації, культури, нації, особистості, як до мети, і ніколи - як до засобу" [15]. А.Гусейнов уважає, що в сучасному світі, що глобалізується, дуже актуальною є ідея "абсолютної моралі", яка є ідеальною точкою відліку, що обирається індивідом для моральної кваліфікації своєї поведінки, яка існує в модальності умовного способу (наприклад, золоте правило моральності), яка набуває дієвості через категоричні заборони й відповідні їм негативні вчинки (наприклад, десять заповідей - не вбивай, не кради тощо), яка спотворюється, трансформуючись у свою протилежність у випадках публічних апеляцій до неї [5]. На думку А.Гусейнова, глобальне суспільство як якісно нова стадія розвитку людства вимагає також глобального етосу - нової єдиної етичної культури - єдиної не тільки за універсальними підставами, але й за символічно-знаковою структурою, конкретними нормами й механізмами функціонування [4].
У наш час ідея глобальної етики вже одержала своє практичне втілення в організації фонду "Всесвітній етос", у прийнятті "Декларації принципів глобальної етики" ("Декларації світового етосу"). Велика роль у розвитку ідеї глобальної етики належить швейцарському католицькому священикові Г.Кюнгу. Для подолання так званої "кризи Заходу" або "кризи модерності" Г.Кюнг пропонує стратегію морального відродження, що в наше століття глобальних процесів повинна бути націлена на формулювання глобально значущих і глобально прийнятних нормативних стандартів. На думку німецького теолога, така "базова етика" має виходити з якогось "мінімального базового консенсусу" між людьми всього світу з питань про цінності й норми. І тут Г.Кюнг робить висновок про те, що глобалізація не може бути обмежена сферами політики, економіки й культури, але повинна здійснюватися насамперед у сфері цінностей і норм. Головну ідею "Декларації світового етосу" можна сформулювати таким чином: без нової глобальної етики неможливим є новий світовий порядок. Найголовнішим принципом глобальної етики є вимога, щоб з кожною людською істотою поводились по-людськи. Другий важливий принцип глобальної етики зафіксовано у золотому правилі моральності: не роби іншим того, чого не бажаєш собі. Ці принципи, у свою чергу, спричиняють чотири незаперечних установки, а саме: глобальну прихильність культурі ненасильства й поваги до життя, солідарності й справедливого економічного порядку, толерантності й правдивості, рівноправності й співробітництва між чоловіками й жінками [6].
Пошуки морального обґрунтування світу, що глобалізується, відбиваються й у трансформаціях виховного ідеалу. Суспільство майбутнього глобального світу має виховувати таку людину, яка могла б протистояти негативним тенденціям глобалізаційних змін і сприяти виживанню людства. На думку О.Золотухіної-Аболіної, сучасне виховання має орієнтуватися на образ
Loading...

 
 

Цікаве