WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моральне виховання у світі, що глобалізується - Реферат

Моральне виховання у світі, що глобалізується - Реферат


Реферат на тему:
Моральне виховання у світі, що глобалізується
На шляху до європейської інтеграції Україна все помітніше відчуває дію глобалізаційних процесів. Наслідки глобалізації можна побачити в усіх сферах життєдіяльності сучасної людини. Поряд із глобалізацією економіки й політики не менш драматичні зміни відбуваються у соціокультурній сфері, до якої належить система освіти, що має готувати підростаюче покоління до повноцінного життя за умов багаторазово прискорених процесів глобалізації на тлі "становлення постіндустріального суспільства і формування нового покоління локальних цивілізацій" [20, c.6]. Соціокультурний аспект глобалізації досліджується у працях М.Берковича, А.Гусейнова, Е.Ільюшиної, В.Котигоренка, Л.Ороховської, В.Толстих, Ю.Яковця; процес та наслідки впливу глобалізації у сфері освіти аналізують Б.Вульфсон, О.Золотухіна-Аболіна, В.Кочетков, В.Кукушин, Г.Лактіонова, В.Нечаєв, Ю.Терещенко; етична думка намагається з'ясувати можливості існування моралі, яка б регламентувала життя майбутнього глобального світу, що знайшло відображення у працях К.-О.Апеля, А.Гусейнова, Г.Кюнга, В.Малахова, П.Матвеєва. Незважаючи на досить широке висвітлення проблем глобалізації у філософській, соціологічній, психолого-педагогічній літературі, виховання моральності у світі, що глобалізується, ще не отримало концептуального оформлення, що відкриває можливості подальших розвідок у цьому напрямі. Крім того, мораль світу, що глобалізується, відчуває дію трансформаційних змін та потребує педагогічного осмислення. Отже, метою цієї статті є визначення особливостей морального виховання у світі, що глобалізується. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити низку завдань: 1) розглянути суттєві позитивні та негативні наслідки глобалізації у соціокультурній сфері взагалі й у сфері освіти зокрема; 2) проаналізувати трансформації етичної думки у напрямі пошуків універсальної моралі для світу, що глобалізується; 3) з'ясувати вплив світових глобалізаційних процесів на вибір пріоритетних напрямів морального виховання.
Глобалізаційні процеси супроводжували людство впродовж усієї історії його існування, починаючи з епохи зародження світових релігій, що демонстрували пошук загальнолюдських ціннісних основ життя, та заснування перших університетів, "які допомагали перебороти вузькі межі національно-традиційних професійних практик і вийти на використання більш універсальних кодів - дисциплінарних практик", завершуючи створенням нових інформаційно-комунікативних систем (мереж) з комп'ютерними технологіями, що дозволило вести інтерактивне спілкування в синхронному режимі [16, c.31]. Дати вичерпне визначення явищу сучасної глобалізації шляхом перерахування сфер дії глобальних трансформацій складно, оскільки глобалізація є дуже суперечливим процесом. Аналізуючи можливі перспективи глобальних тенденцій розвитку людства, вчені формулюють як оптимістичні, так і песимістичні прогнози наслідків глобалізації. Наприклад, Б.Вульфсон зазначає, що глобалізація має призвести до формування всесвітнього господарства як цілісного організму, поглиблення міжнародного розподілу праці та інтенсифікації культурних зв'язків [3, c.3], у той час як М.Іванов акцентує увагу на інтернаціоналізації проблем безпеки, техногенного впливу на природне середовище, міжетнічних і міжконфесійних конфліктів [8, с.15]. Аналізуючи демографічний та екологічний фактори глобалізації, глобалізацію техносфери, економіки, геополітики, Ю.Яковець зазначає, що найбільш складним і суперечливим чином тенденції глобалізації проявляються у соціокультурній сфері - у галузі науки, культури, освіти й виховання, етики, ідеології [20, с.10]. На думку Е.Ільюшиної, у процесі глобальних соціально-економічних та інформаційних процесів в усіх царинах суспільного життя спостерігається становлення нового постмодерного суспільства, яке кардинально відрізняється від попереднього [9]. У постмодерному суспільстві практично одночасно діють дві протилежні тенденції: з одного боку, це процеси інтеграції та уніфікації, а з іншого - локалізації та диференціації. На думку Ю.Яковця, з одного боку, все чіткіше проявляється глобальний характер наукового прогресу, що не знає національних кордонів, формуються загальні контури системи безперервної освіти, що орієнтується на креативну педагогіку й спирається на високоефективні інформаційні технології; розвивається міжнародний обмін культурними цінностями, що в умовах широкого використання телекомунікацій та мережі Інтернет створюють тенденцію до уніфікації та стандартизації в духовній сфері, але водночас спостерігаються протилежні тенденції диференціації, відродження й відокремлення етнонаціональних культур, розмаїтості педагогічних шкіл й індивідуалізації процесу освіти [20, c.11]. На думку В.Кочеткова, глобалізація в освіті має неоднозначні наслідки: її позитивною стороною є те, що вона призводить до універсалізації й поширення передових технічних і природничо-наукових знань, однак у сфері викладання гуманітарних наук глобалізація нагадує культурний імперіалізм - вулицю з однобічним рухом, по якій транслюються погляди й цінності, що є вигідними для домінуючої культури [11, c.158]. Домінуючою культурою в процесі глобалізації виступає західноєвропейська - американська, експансію якої Л.Ороховська називає "вестернізацією" [17].
Глобалізація соціокультурної сфери торкається й проблеми міжетнічної взаємодії. М.Беркович уважає, що характерною рисою сучасного світу є інтеграція та транскордонна взаємодія країн та народів поряд із посиленням ролі етнічності [2]. Як зазначає В.Кочетков, глобалізується "національна еліта", що має доступ до благ цивілізації, в той же час народи, що не мають такої можливості, відповідають посиленням локалізації, регіоналізму й націоналізму [11, c.152]. Поширення міжетнічних конфліктів на тлі глобалізаційних процесів у соціокультурній сфері В.Котигоренко пов'язує з підвищенням рівня життя, покращенням матеріальної сфері та зазначає, що сьогодні замість класової форми самоорганізації індивіди частіше згуртовуються
Loading...

 
 

Цікаве