WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Системний підхід у педагогіці: історичний аспект - Реферат

Системний підхід у педагогіці: історичний аспект - Реферат

точки зору системності. Учений вважає, що навчальний процес можна розглядати двояко-з точки зору складу системи, в якій функціонує процес, і складу самого процесу. Тому в складі системи навчання вчений виділяє такі основні елементи: педагоги та інші суб'єкти навчання й виховання, учні та умови навчання [1, с.37]. Процес навчання також має свої компоненти: мету, зміст, форми та методи організації діяльності, методи емоційно-вольової стимуляції, контроль, аналіз та оцінка результатів пізнавальної діяльності. Поняття педагогічної системи знову відсутнє, а натомість розглядається педагогічний процес, що являє собою систему. Замість поняття "структура" вводиться поняття "склад", а вони не є тотожними в рамках системного підходу. Та й самтермін "системний підхід" автором не вживається.
У сучасній концепції О.Ковальова найбільш яскраво проявився кібернетичний підхід до вивчення системного підходу в педагогіці. Характерна риса - вчений не розмежовує понять "системний підхід" та "системний аналіз", вживаючи їх як синоніми. Якраз це нерозрізнення призводить до деякої однобокості в трактуванні автором тих чи інших педагогічних понять Під педагогічною системою, за О.Ковальовим, слід розуміти сукупність компонентів, взаємодія котрих обумовлює високий ступінь організації процесу учіння, що проявляється в підвищенні його ефективності [6, с.15]. Серед компонентів педагогічної системи автором називаються такі: 1) сукупність людей, що беруть участь у процесі навчання; 2) накопичені суспільством досвід та знання (суспільна культура) - предмет навчання; 3) множина семіотичних структур, за допомогою яких відбувається кодування та накопичення інформації; 4) сукупність людей, що роблять наукові знання доступними (виконують функцію популяризації); 5) компонент управління, до якого відносяться: а) сукупність "фільтрів" (програм, підручників, посібників); б) способи досягнення цілей - засоби, форми і методи педагогічного впливу; в) педагоги, котрі виконують ряд специфічних функцій, головною з яких є управління педагогічним процесом.
Таке досить широке розуміння автором поняття педагогічної системи випливає із трактування її як одного із рівнів каскадної системи, в якій відбувається неодноразове перетворення інформаційного потоку з однієї форми в іншу. Звідси наявність у структурі педагогічної системи компонентів, які є зовнішніми елементами, компонентами оточуючого середовища (множина семіотичних структур, люди-популяризатори наукових знань). Адже власне в педагогічній системі представлені не вони самі, а результати їх діяльності (програми, підручники тощо) саме як засоби навчання, що поряд із методами та формами навчання є засобами комунікації, а не складниками компоненту управління.
Найбільш вдалою та плідною є концепція Н.Кузьміної, і поняття "педагогічна система" було введено саме нею. Педагогічна система - це "множина взаємопов'язаних структурних та функціональних компонентів, що підпорядковані меті виховання, освіти та навчання підростаючого покоління й дорослих людей" [9, с.10]. Серед структурних компонентів педагогічної системи виділяються: 1) навчальна Інформація; 2) засоби педагогічної комунікації (методи, форми, засоби навчання та виховання); 3) учні; 4) педагог; 5) мета. Окрім структурних, виділяються функціональні компоненти як зв'язки між структурними: конструктивні, комунікативні, організаційні, гностичні, проектувальні (прогностичні).
Подальшу розробку названої концепції здійснила Л.Вікторова, котра внесла ще по одному структурному результату та функціональному коригуючому компоненту, завдяки чому структура педагогічної системи отримала своє завершення і цілісність [3, с.21]. Адже педагогічна система обов'язково повинна мати результат у вигляді знань, умінь та навичок людини. А завдяки зіставленню таких структурних компонентів, як мета та результат, система дістає змогу перебудовувати свою діяльність із необхідною швидкістю.
Заслуговує на увагу і позиція іншого сучасного вченого Г.Сєрикова, який робить досить вдалу спробу поєднати математичний і традиційний підходи до вивчення педагогічних систем. В його розумінні педагогічна система являє собою "своєрідну модель досліджуваного педагогічного процесу, і основою такої моделі є сукупність педагогічних об'єктів, що взаємодіють між собою" [10, с.52]. Сама модель педагогічного процесу, тобто власне педагогічна система, не є чимось застиглим, раз і назавжди даним. Вона може змінюватися, уточнюватися в ході наукового дослідження, наближаючись до такого варіанту, котрий є найбільш адекватним педагогічному процесу, що вивчається. Досить продуктивним є також виділення вченим як елемента педагогічної системи педагогічного об'єкта. В його ролі виступають і учні, і вчитель, і навчальна інформація тощо. Але, окрім цього, вчений вводить поняття домінуючого об'єкта, яким є лише той, хто має здатність визначати мету чи рухатись до досягнення певних поставлених завдань, приймаючи при цьому певні рішення, що спрямовані на досягнення цієї мети. Звичайно, в їх ролі можуть виступати лише люди, тобто педагог і учні, оскільки лише людині властиво займатися цілеспрямованою свідомою діяльністю, що характеризується прийняттям певних рішень На думку автора, у парі "педагог - учні" в рамках педагогічної системи домінуючим об'єктом виступатиме саме педагог.
Ось далеко не повний огляд усього розмаїття концепцій, в яких розроблялося поняття педагогічної системи та системного підходу до педагогічних явищ. Єдності в думках та поглядах науковців не спостерігається, але найбільш продуктивними є концепції Н.Кузьміноі та Г.Сєрикова.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М., 1977. - 138 с.
2. Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1977. - 204 с.
3. Викторова Л.Г. О педагогических системах. - Красноярск: Изд-во КГУ, 1989. - 86 с.
4. Ильина Т.А. Структурно-системний подход к исследованию педагогических явлений // Результаты новых исследований в педагогике. - М., 1977. - С. 5-9.
5. Ильина Т.А. Структурно-системный подход к организации обучения. - М., 1972. - 124 с.
6. Ковалев А.П. Педагогические системы: оценка текущего состояния и управление. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1990. - 114 с.
7. Козлов И.Ф. Единство воспитания жизни детей. - М, 1964. - 166 с.
8. Мамонтов Я.А. Педагогічна система як принцип науково-педагогічного дослідження // Шлях освіти. - 1927. - №5. - С. 131-135.
9. Методы системного педагогического исследования / Под ред. Н.В.Кузьминой. - Л., 1980. - 180 с.
10. Сериков Г.Н. Педагогические системы обучения. - Челябинск, 1980. - 126 с.
Loading...

 
 

Цікаве