WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Системний підхід у педагогіці: історичний аспект - Реферат

Системний підхід у педагогіці: історичний аспект - Реферат


Реферат на тему:
Системний Підхід У Педагогіці: Історичний Аспект
За останні десятиріччя помітно зросла увага до наукових досліджень, виконаних на основі системного підходу до аналізу й оцінки різноманітних процесів та явищ природи і суспільної діяльності людей. Це зумовлено передусім якісним піднесенням процесу пізнання оточуючої дійсності, успіхами розвитку наукових надбань, прагненням пізнати різноманітні явища і процеси в їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, побудувати певні моделі систем у царині живої та неживої природи й суспільного розвитку.
Розробкою загальнофілософського трактування цього поняття займалося багато вчених. Хоча системні представлення існували здавна, оскільки однією з найважливіших споконвічних категорій філософії є категорія "ціле", перший варіант загальної теорії систем був запропонований у 1912 р. О.Богдановим (псевдонім; справжнє прізвище Маліновський; 1873-1928) у вигляді вчення про тектології. Його тектологічні міркування передбачили сучасні теорії самоорганізації і загальних систем. Розчарувавшись у політиці, вислуховуючи постійні звинувачення в єретизмі, він відійшов від неї, самовіддано захопився наукою, заснував перший у світі інститут переливання крові й загинув, продовжуючи на собі ризикований експеримент. Як видно, якби не трагічна смерть, то життя його не було б довгим і щасливим. Він не сприйняв Велику Жовтневу соціалістичну революцію, дистанціювався від правлячої партії, хоча співпрацював з більшовиками. Він різко засуджувався компартійними функціонерами за неортодоксальність і навіть не уник короткочасного арешту. У 30-ті роки йому б пригадали розбіжності з В.Леніним, як документальне підтвердження його злочину згадали б критику його В.Леніним на сторінках "Матеріалізму й емпіріокритицизму". Так що О.Богданов був би напевне репресований.
Основна ідея тектології полягає в тотожності організації систем різних рівнів: від мікросвіту - до біологічних і соціальних систем. Щодо соціальних процесів О.Богданов уважав, що будь-яка людська діяльність об'єктивно є організуючою або дезорганізуючою. Він думав, що дезорганізація - окремий випадок організації. В усьому світі відбувається боротьба організаційних форм, і в ній перемагають більш організовані форми (неважливо, чи йдеться про економіку, політику, культуру або ідеологію). Це відбувається через те, що організаційна система завжди більша, ніж сума її складових елементів, а дезорганізаційна - завжди менша суми своїх частин. Тому головне завдання тектології полягає в кращій організації речей (техніки), людей (економіки) і ідей.
О.Богданов уважав, що будь-яку діяльність людини можна розглядати як певний матеріал організаційного досвіду й досліджувати з організаційної точки зору. Це положення - ключова позиція сучасного менеджменту. О.Богданов зробив помітний внесок у становлення й розвиток науки управління. Він виступав представником організаційно-технологічного підходу до управління. Відзначав, що будь-яка задача може і повинна розглядатися як організаційна.
О.Богданов одним із перших у світі ввів поняття системності. Стан системи визначається рівновагою протилежностей. У результаті безперервної взаємодії формуються три види систем, які він поділяє на організовані, неорганізовані й нейтральні. Учений розробив ідею про структурну стійкість системи та її умов. У самій системі одним з перших побачив два види закономірностей: а) формуючі, тобто закономірності розвитку, що призводять до переходу системи в іншу якість; б) регулюючі, тобто закономірності функціонування, що сприяють стабілізації нинішньої якості системи.
Він увів також низку цікавих понять, що характеризують етапи розвитку різних систем. Так, термін "комплексія" уживався ним для позначення ситуації, коли система являє собою чисто механічне об'єднання елементів, між якими ще не почалися процеси взаємодії. Термін "кон'югація" (за О.Богдановим) означає вже такий етап розвитку системи, коли починається співробітництво між її окремими елементами системи. Термін "інгресія" виражає етап переходу системи до нової якості (наприклад, ріст згуртованості, взаєморозуміння, спрацьованості колективу), а поняття "дезінгрессія", навпаки, означає процес деградації системи, її розпаду як цілісного об'єднання.
У Берліні О.Богданов опублікував свої ідеї. З ними ознайомився австрійський біолог і філософ Людвіг фон Берталанфі (1901-1972), що створив другий варіант загальної теорії систем. У 30-40-і роки Л.Берталанфі, працюючи у Відні, заклав основи концепції організмічного підходу до організованих динамічних систем, що володіють властивістю еквіфінальності, тобто здатністю досягати мети незалежно від порушень на початкових етапах розвитку. Він узагальнив принципи цілісності організації й ізоморфізму в єдину концепцію. Спочатку застосував ідею відкритих систем до пояснення низки проблем біології та генетики, але потім дійшов висновку, що методологія системного підходу є більш широкою і може бути застосована в різних галузях науки. Так виникла ідея загальної теорії систем.
Л.Берталанфі досить удало сформулював проблему побудови загальної теорії систем. Для цього необхідно: по-перше, сформулювати загальні принципи і закони поводження систем безвідносно до їхнього спеціального виду і природи складових їхніх елементів і строгих законів у нефізичних галузях знання; по-друге, закласти основи для синтезу наукового знання в результаті виявлення ізоморфізму законів, що відносяться до різних сфер діяльності. Ідеї Л.Берталанфі привернули увагу міжнародної наукової громадськості, а ідеї О.Богданова виявилися незатребуваним потенціалом науки. Це той майже біблійний випадок, коли ідеї, як зерна: одні упали на непідготовлений ґрунт, а інші - на благодатну землю.
Таким чином, біологія як наука першою зіткнулася з потребою в універсальному понятті, яким пізніше стало поняття "система". (Праці Л. фон Берталанфі були опубліковані лише після другої світової війни і відразу ж привернули увагу науковців світу. З цього часу системний підхід виходить на одне з чільних місць у методології наукових досліджень).
Із середини 50-х років у філософській літературі розпочинається розробка методологічних аспектів дослідження складних об'єктів, що розвиваються. Цією проблемою займалися І.Блауберг, О.Уйомов В.Макаров, А.Сараєв, Л.Блюменфельд, Б.Юдін, В.Тюхтін, В.Садовський та ін. Завдяки їх працям було розроблено основні категорії системного підходу, окреслено шляхи та можливості його застосування в різних сферах наукового пізнання. Спроба застосування ідеї системного підходу була здійснена і для вивчення соціальних (В.Афанасьєв, С.Устич) та
Loading...

 
 

Цікаве