WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Активізація пізнавальної діяльності учнів як основа ефективного і оптимізаційного рівня навчально-виховного екологічного процесу - Реферат

Активізація пізнавальної діяльності учнів як основа ефективного і оптимізаційного рівня навчально-виховного екологічного процесу - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Активізація пізнавальної діяльності учнів як основа ефективного і оптимізаційного рівня навчально-виховного екологічного процесу
Свідомого засвоєння знань і вмінь можна досягти лише на такому уроці, на якому навчальний матеріал вивчається в процесі активної пізнавальної діяльності учнів.
Активізувати процес навчання можна різними способами. Їх вибір залежить від багатьох умов, зокрема: а) від змісту навчального матеріалу; б) наявного обладнання; в) обсягу знань попередніх курсів та раніше вивчених тем; г) від рівня оволодіння прийомами навчальної роботи; д) рівня розвитку пізнавальних здібностей класу. Взагалі, серед способів активізації пізнавальної діяльності учнів слід виділяти: а) основні; б) визначальні.
При вивченні основ екологічних дисциплін важливо звернути увагу на: а) застосування проблемного підходу до навчання; б) реалізація системи самостійних робіт; в) навчання учнів різних прийомів навчальної роботи; г) розв'язання пізнавальних завдань, задач.
Найефективнішим способом організації активної пізнавальної діяльності школярів є проблемне навчання. Суть його полягає в тому, що під час вивчення нового матеріалу вчитель створює таку ситуацію, коли запропоноване навчальне завдання учні не можуть розв'язати за допомогою наявних у них знань, а повинні здобути нові знання, оволодіти новими прийомами навчальної роботи, що в свою чергу вимагає від них обдумування, міркування. Результат проблемного навчання полягає не лише в глибинних і міцніших знаннях або нових прийомах навчальної роботи, а й у тому, що мислення учнів набуває нових якостей, зокрема стає: а) глибшим, б) жвавішим, в) гнучкішим. Учні ставляться критичніше до власних знань і матеріалу, який вивчається. Для проблемного навчання слід добирати навчальний матеріал, який потребує знання процесів утворення і розвитку (зміни) екологічних об'єктів, явищ, процесів про причинно-наслідкові зв'язки, залежності.
Найважливіша ознака уроку чи факультативного заняття проблемного характеру це наявність у ньому проблемної ситуації. Тому, після відбирання навчального матеріалу потрібно продумати способи створення проблемних ситуацій (а можливостей для цього в вивченні екологічних дисциплін достатньо). Найчастіше проблемна ситуація створюється під час експериментальних та дослідних завдань, виконання практичних робіт. Створена проблемна ситуація підлягає усвідомленню її учнями, пошуках шляхів розв'язання, поетапному її розв'язанню та оцінюванні з боку вчителя.
Другий спосіб створення проблемних завдань - це зіставлення двох і більше об'єктів, явищ для виявлення різних ознак схожості, відмінності.
Щоб навчитися створювати проблемні ситуації, вчитель повинен уміти перебудувати і текст підручника, наприклад, якщо в тексті підручника спочатку подається загальний матеріал, а потім розкриваються якісь причини, то проблемне запитання слід ставити під час переходу до пояснення; а якщо текст починається із з'ясування причин, а потім розглядаються особливості процесу, явища, то для створення проблемної ситуації можна спочаткуз'ясувати дані особливості і, поставивши проблемне запитання, пояснити їх.
В вирішенні проблемних ситуацій, створених під час вивчення нового матеріалу важливе місце належить вчителю, оскільки він є керівником, ведучим і від нього залежить оптимізаційний рівень проведених занять.
Часто також організовують часткове або повністю самостійне розв'язання проблемних завдань учнями. Це можливо тоді, коли учні розглядали аналогічний матеріал, або можуть скористатися аналізом наочних посібників, володіють прийомами знаходження причинно-наслідкових зв'язків, порівняння, узагальнення.
Проблемне навчання можна застосовувати протягом всього навчально-виховного процесу, оскільки воно не лише активізує розумову діяльність, а й сприяє швидкому формуванню прийомів навчальної роботи.
З інших способів активізації пізнавальної діяльності школярів - організація системи самостійних робіт, які є засобом засвоєння багатьох тем курсу. Метою таких видів робіт є не лише засвоєння екологічних знань, а й оволодіння різними способами навчальної роботи. Тому необхідна система таких самостійних робіт, яка забезпечує: а) їх однотипність; б) повторюваність; в) поступове ускладнення їх змісту; г) поступове ускладнення способів виконання завдань. Така система робіт має вирішальне значення в оптимізації навчально-виховного процесу з екології.
Самостійні роботи факультативних занять також стосуються різних джерел знань: підручника, науково-популярної літератури, газетного і місцевого матеріалу, картин, таблиць, схем дослідів, модельних схем вищих порядків (екосистем, біогеоценозів).
Важливим в оптимізації навчального процесу є розв'язання пізнавальних завдань (задач). Пізнавальне завдання складається із двох елементів - умови і запитання. Відмінність пізнавальних завдань і запитань в тому, що на пізнавальне запитання можна відповісти зразу, а на пізнавальне завдання ні, тому що вирішення його потребує обміркованої відповіді, зіставлення умови і запитання певного групування знань, які відомі учневі. Найскладніші пізнавальні завдання, пов'язані з пошуком способів їх розв'язання, мають проблемний характер. Такі завдання відносять до навчально-дослідницьких завдань і вони можуть розв'язуватись на факультативах.
Приклад 1. Відвідавши одне або кілька господарств, в яких на науковій основі впроваджуються сівозміни, з'ясувати: а) яке значення має сівозміна у покращенні якості грунтів; б) які грунтоекологічні умови вашої зони сприяють застосуванню сівозмін; в) яке чергування культур здійснюється у сівозмінах регіону місць проживання; г) з урахуванням грунтоекологічних умов місцевості регіону проживання скласти схему чергування культур на пришкільних ділянках.
Приклад 2. Зробити прогноз: а) які зміни відбудуться в природі, якщо застосування мінеральних добрив та пестецидів не буде науково-обгрунтованим; б) які проблеми виникнуть при цьому; в) як їх подолати; г) результати прогнозу наведіть у вигляді схеми:
Loading...

 
 

Цікаве