WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сурдопедагогіка. Вплив зниження слуху на психічний розвиток дитини - Реферат

Сурдопедагогіка. Вплив зниження слуху на психічний розвиток дитини - Реферат


Реферат на тему:
Сурдопедагогіка. Вплив зниження слуху на психічний розвиток дитини
План
1. Роль слухового сприйняття в пізнанні навколишнього світу
2. Закономірності психічного розвитку дітей в умовах сенсорної деривації
3. Особливості розвитку дітей з вадами слуху в ранньому віці
РОЛЬ СЛУХОВОГО СПРИЙНЯТТЯ В ПІЗНАННІ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ
Однією з важливих характеристик і властивостей багатьох предметів і явищ живої та неживої природи є звук, який в цій якості сприяє формуванню уявлень дитини про навколишній світ. Оволодіння предметними діями і пізнання предметів виявляються тісно пов'язаними зі сприйняттям звуку як однієї з властивостей речей. Під час сенсорного розвитку дитини відбувається формування звукових диференціювань: спочатку за принципом "звучить - не звучить", пізніше - з урахуванням гучності, тембру, висоти звучання. Оволодіння цими характеристиками сприяє більш повній предметності сприйняття і його цілісності.
Звук є одним з регуляторів поведінки і діяльності людини. Регуляція поведінки, пов'язана з орієнтуванням людини в просторі, характеризується як виділенням зорово сприйнятих предметів, так і локалізацією їх на основі просторового слуху. Отже, орієнтування дитини в навколишньому середовищі залежить від здатності слуху оцінювати просторові характеристики предметів. Саме просторові характеристики звучання визначають пізнавальний компонент слухового сприйняття. Наявність у просторі джерел звуку, їх переміщення, зміни гучності та тембру звучання - все це забезпечує умови найбільш адекватної поведінки в навколишньому середовищі. Принципове значення мають динамічні, або часові, характеристики, оскільки вираженість процесу звучання в часі є специфічною ознакою звуку. Для регуляції поведінки важливими є емоційно-оцінні характеристики слухового образу. Форма реагування особливо сильно змінюється при сприйнятті екстремальних сигналів (плач, крик, стогін).
Найбільш значна роль слухового сприйняття для мовлення та музики. Слухове сприйняття розвивається перш за все як засіб забезпечення спілкування та взаємодії між людьми. Звук як об'єкт слухового сприйняття має в своїй основі чітку комунікативну спрямованість. Вже з перших місяців слухові реакції дитини носять яскравий соціальний характер: дитина особливо активно реагує на голос людини, і перш за все - матері. В процесі розвитку слухового розпізнання мовлення формується розуміння висловлювань оточуючих, а пізніше - й власне мовлення малюка, що в подальшому забезпечує задоволення його потреби в спілкуванні.
Формування слухового сприйняття усного мовлення пов'язане з оволодінням дитиною системою звукових (фонетичних) кодів. Засвоєння найважливішої для людини знакової системи - фонематичної - обумовлює розвиток мовлення як основного засобу спілкування та пізнання навколишнього світу.
Одним з важливих засобів емоційно-естетичного розвитку дитини є музика, звуки природи, інтонації і тембр голосу.
В залежності від особливостей об'єктів, які видають звуки в більшій чи меншій мірі відрізняються один від іншого, що дає можливість за допомогою звуку розпізнати об'єкт. Ми знаємо, книга чи ніж упали зі столу в сусідній кімнаті. У звуці відображаються і окремі властивості предметів, наприклад величини: ми розпізнаємо, чи була книга, яка впала велика чи мала, впустили столовий чи складаний ніж. Крім величини по звуку розпізнається матеріал, з якого зроблені предмети, а саме: картон, дерево, метал, скло і т.д. У звуці проявляються важливі ознаки внутрішньої будови, наприклад наявність порожнин у непрозорому об'єкті. У звуці виявляються дефекти в предметі ( наприклад, тріщина в склянці ).
Таким чином, звук має предметно - пізнавальне значення. Звук, який дає об'єкт, виявляється різним в залежності від відстані, відділяючий нас від джерела звуку. Це дозволяє не тільки упізнати предмет, який звучить, але і визначити, як далеко він знаходиться. Завдяки цьому обладнанню слухового аналізатора, а саме просторовій роздільності обох слухових рецепторів, розміщених на двох протилежних сторонах голови, ми маємо можливість сприйняти направленість джерела звуку. Отже, слухом можливо визначити місце розміщення об'єкта, інакше кажучи, локалізувати його в просторі.
Не тільки предмети пізнаються слухом, але також процеси, явища і події: робота машин, діяльність людей, переміщення і пересування об'єктів. Неправильно думати, що ми знаємо тільки своєрідні звуки, притаманні різним предметам, процесам, явищам. Ми сприймаємо характерне складне, багатообразне звучання сукупної обстановки, наприклад: лісу, поля, морського берегу, заводу, великого міста і т.д. ; ми в змозі його аналізувати і визначати наявність різних об'єктів, їх розміщення, переміщення, а також розпізнавати, які процеси відбуваються в середовищі. Слухом можливо сприйняти багато невидимих предметів. Так, наприклад, вдень у лісі не видно ні одного птаха, але весняний гомін не тільки свідчить про їх наявність: це хор, де кожний голос співає свою особливу пісню, за допомогою якої можна узнати, кому із птахів вона належить.
Отже, оточуюча нас дійсність відображається завдяки вихідним від неї звукам значно повніше, ніж при сприйнятті за допомогою одного лише зору. Звуки сигналізують про наявність невидимих об'єктів та процесів в зоровому сприйнятті в дану хвилину ділянці оточення. Наявність звуків послаблює значення неминучої "фрагментарності" огляду, яка залежить у тому, що кожного разу поглядом охоплюється лише частина сукупного оточення, яка є в так званому полі зору.
Значення слуху виявляється при необхідності швидко реагувати на раптово виникаючі зміни в оточенні, про яке дає знати перш за все саме звук. Без сприйняття звучання зміни в оточуючому світі залишаються не сприйнятими до останньої секунди, внаслідок чого створюються важкі і навіть небезпечні положення.
Не тільки звуки, які виникають незалежно від нас, але також звуки, які породжені нашою діяльністю, які виходять від предметів, з якими ми приходимо в зіткнення, і які використовуються нами для регуляції нашої поведінки.
Слухом свідомо контролюється робота станка, автомобіля, літака, комбайна, так як характер звуків та їх зміни сигналізують про процеси, які здійснюються в середині них.
Слух звільнює від необхідності часто
Loading...

 
 

Цікаве