WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сурдопедагогіка. Предмет, завдання, методи і міжпредметні зв’язки сурдопедагогіки. класифікація вад слуху у дітей - Реферат

Сурдопедагогіка. Предмет, завдання, методи і міжпредметні зв’язки сурдопедагогіки. класифікація вад слуху у дітей - Реферат


Реферат на тему:
Сурдопедагогіка. Предмет, завдання, методи і міжпредметні зв'язки сурдопедагогіки. класифікація вад слуху у дітей
План
1. Предмет і завдання сурдопедагогіки.
2. Зв'язок сурдопедагогіки з іншими науками.
3. Класифікації вад слуху.
ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУРДОПЕДАГОГІКИ
Сурдопедагогіка (від лат. surdus - глухий) - розділ спеціальної педагогіки про розвиток, виховання та навчання дітей і дорослих з вадами слуху.
Предмет - процеси розвитку, виховання та навчання дітей і дорослих з вадами слуху.
Завдання сурдопедагогіки обумовлюються поглядами суспільства на можливості розвитку глухих і слабочуючих дітей, розумінням необхідності надання їм педагогічної допомоги, а також на перспективи соціальної адаптації осіб з вадами слуху.
До основних завдань сурдопедагогіки відносяться:
1.Розробка методів діагностики порушень слуху, в тому числі - раннього виявлення.
2.Вивчення особливостей психічного розвитку дітей в умовах слухової депривації.
3.Дослідження закономірностей компенсації вад слуху.
4.Розробка теоретичних основ розвиваючої та корекційної роботи з глухими і слабочуючими дітьми.
5.Удосконалення методів корекційно-розвивальної роботи з дітьми з вадами слуху, в тому числі - формування мовлення, розвитку слухового сприйняття, навчання вимові.
6.Визначення задач, принципів, змісту і методів навчання та виховання дітей з вадами слуху на різних ступенях освіти.
7.Організація допомоги батькам у вихованні дітей з вадами слуху.
8.Сприяння повноцінній інтеграції осіб з вадами слуху в суспільство.
ЗВ'ЯЗОК СУРДОПЕДАГОГІКИ З ІНШИМИ НАУКАМИ
1. Блок медико-біологічних дисциплін.
Науковою основою сурдопедагогіки є відомості з фізіології людини, в т.ч. фізіології аналізаторів та ВНД про закономірності формування умовно-рефлекторних зв'язків, діяльність різних аналізаторів і їх роль у психічному розвитку дитини.
Дані отоларингології, сурдології, аудіології містять необхідну інформацію про стан слуху дитини: причини, час і характер ураження слухового аналізатора, ступінь зниження слуху, а також дають можливість обґрунтувати способи і методи дослідження слуху, підходи до класифікації вад слуху.
Сурдотехніка займається вдосконаленням різноманітних технічних засобів компенсації вад слухового сприйняття (слухові апарати, засобі візуального і тактильно-вібраційного контролю).
Дані невропатології та психопатології важливі для диференційної діагностики вад слуху, уточнення характеру первинних і вторинних відхилень у розвитку дитини.
2. Блок психолого-педагогічних дисциплін.
Зв'язок із загальною та віковою психологією надає знання про закономірності психічного розвитку дитини, зокрема особливе значення має теорія слухового сприйняття.
Сурдопсихологія - відомості про психологічні особливості розвитку дітей з вадами слуху.
Загальна, дошкільна, шкільна педагогіка - основні принципи та категорії навчання і виховання дітей.
Враховуються досягнення інших галузей спеціальної педагогіки - логопедії, тифло-, олігофренопедагогіки.
3. Блок лінгвістичних дисциплін.
Тісний контакт з лінгвістикою та психолінгвістикою дає розуміння закономірностей будови мови як системи, дозволяє визначити механізми мовленнєвого порушення при слуховій депривації, уточнити його структуру.
Методи сурдопедагогіки
1.Спостереження.
2.Бесіда, опитування, анкетування.
3.Педагогічний експеримент.
4.Аналіз документації.
5.Вивчення педагогічного досвіду.
6.Вивчення дитячих робіт.
7.Вивчення літературних джерел.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВАД СЛУХУ У ДІТЕЙ.
Визначення ступеня зниження слуху в дітей є необхідною передумовою оптимального вибору засобів лікування, реабілітації та організації корекційно-педагогічного впливу. Класифікація туговухості може здійснюватись з урахуванням: 1) її ступеня; 2) характеру зниження слуху; 3) локалізації ураження в слуховому апараті; 4) причин ураження слуху; 5) стану розвитку мовлення. Тільки з урахуванням всіх цих елементів можлива правильна оцінка стану, правильне лікування та виховання дитини, що втратила слух.
У вітчизняній сурдологічній практиці досить широко застосовується класифікація порушень слуху у дітей, розроблена Л.В.Нейманом. В ній враховується ступінь ураження слухової функції і можливості формування мовлення при такому стані слуху. Використовується метод тональної аудіометрії та дослідження слуху мовленням.
Розрізняють два види слухової недостатності: туговухість (приглухуватість) і глухоту.
Туговухість - таке зниження слуху, при якому виникають утруднення в сприйнятті та самостійному оволодінні мовленням, але залишається можливість оволодіння за допомогою слуху хоча б обмеженим і викривленим запасом слів.
За Л.В.Нейманом розрізняють три ступеня туговухості в залежності від величини втрати слуху в мовному діапазоні частот (500-4000 Гц):
І ступінь - втрата слуху не перевищує 50 дБ;
Для дитини мовленнєве спілкування залишається доступним, вона може сприймати мовлення розмовної гучності на відстані більше 1-2 м.
ІІ - середня втрата слуху від 50 до 70 дБ;
Мовленнєве спілкування утруднене, розмовне мовлення сприймається на відстані до 1 м.
ІІІ - втрата слуху вище 70 дБ;
Мовлення розмовної гучності сприймається нерозбірливо навіть у самого
Loading...

 
 

Цікаве