WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сурдопедагогіка. Психолого-медико-педагогічне обстеження дітей з вадами слуху - Реферат

Сурдопедагогіка. Психолого-медико-педагогічне обстеження дітей з вадами слуху - Реферат

слухових апаратів.
12. Організація занять з дитиною в родині, участь сурдопедагогів у консультуванні батьків.
Обстеження дитини включає кілька напрямків.
1. Перш за все педагог знайомиться із зовнішнім виглядом дитини, який може свідчити про наявність певних захворювань і відхилень. Виявляється відповідність фізичного розвитку віку, стан міміки, наявність дизморфій.
Оцінюється стан загальної та дрібної моторики: координація рухів, ведуча рука, темп та узгодженість рухів рук (спостереження та спеціальні ігри, вправи).
2. Обстежується рівень розвитку пізнавальних процесів: сприйняття, мислення, уваги, пам'яті, уяви.
Дітям у віці 3-5 років пропонують завдання на розрізнення кольорів, форм, розміру, на конструювання за наслідуванням, розрізні картинки. З метою перевірки рівня наочно-дійового мислення організовують ігрові проблемні ситуації.
Для дітей старше 3 років з метою вивчення наочно-образного мислення можна пропонувати невербальну класифікацію за зразком (наприклад, одяг і овочі). Для обстеження образної пам'яті - ігри типу "Чого не стало?".
Для вивчення уяви дітям з 4 років пропонують домалювати фігури, пограти у гру "На що схоже?" (порівняння геометричних еталонів і предметних зображень).
Дітям старшого дошкільного віку для обстеження сприйняття кольору та форми пропонують завдання на співвіднесення геометричних фігур різного кольору, складання шестискладової матрьошки. Для вивчення наочного мислення - матриці Равена, дошки Сегена.
Також виявляють окремі показники словесно-логічного мислення: розуміння значень слів різної міри узагальненості (прості узагальнення, конкретизація). Пропонують визначити послідовність подій, причинно-наслідкові зв'язки за серіями картинок.
Перевіряють математичні знання та вміння: рахування предметів, розуміння відношень "більше-менше-однаково".
Для вивчення наочно-образної пам'яті - запам'ятовування розташування картинок; словесної - відтворення слів, що позначають предмети на картинках, які діти розкладали.
В процесі обстеження дитина з вадами слуху не завжди відразу розуміє інструкцію, тому пропонуються різні види допомоги: спільні дії, розгорнутий показ, демонстрація зразка. Необхідно підготувати кілька однотипних завдань, на яких можна оцінити научуваність дитини.
Необхідно зафіксувати:
- реакцію дитини на ситуацію обстеження;
- характер контактів з дорослим;
- ставлення до запропонованих завдань;
- реакцію на схвалення та зауваження, ставлення до невдач;
- працездатність, темп діяльності.
3. Проводиться педагогічне обстеження слуху дитини. Сурдопедагог попередньо аналізує дані аудіограм, висновок сурдолога, розповіді батьків, дані власних спостережень за реакціями дитини на звуки.
При обстеженні слуху у дітей до 2,5-3 років використовують метод фіксації безумовно-рефлекторних орієнтувальних реакцій на немовленнєві звуки (звуки різни музичних іграшок) та звуки голосу (складосполучення).
Перевірка слуху дітей старше 2,5-3 років, які не мають мовлення, здійснюється шляхом вироблення умовної рухової реакції на звучання. Дитину вчать реагувати на звуки (складосполучення) виконанням певних дій (пірамідка, дрібні предмети в пляшечку) на слухо-зоровій основі. Потім проводиться перевірка слуху без зорового підкріплення.
Для обстеження слуху дітей, які мають мовлення, використовують знайомий мовленнєвий матеріал. Якщо мовлення дитини недостатньо розбірливе або вона соромиться говорити, відповідати можна показом картинок.
При всіх способах перевірки слуху фіксують: силу голосу (гучне мовлення, розмовне або шепіт); відстань до кожного вуха; характер реакції дитини (безумовно-орієнтувальні: повороти голови, підняття очей та ін.; умовно-рухові: перекладання предметів та ін.; повторення слів; показування на картинки).
4. Перевіряється стан мовлення.
Перевірка проводиться під час спостереження, в ході виконання інших розділів обстеження, а також при спеціальному дослідженні. Необхідно оцінити:
- мовленнєву активність дитини;
- розуміння мовлення;
- активне мовлення;
- використання різних невербальних засобів спілкування.
При спостереженні фіксуються всі спонтанні мовленнєві реакції дитини, відзначаються особливості спілкування (чи прагне до контакту з дорослими та дітьми, які засоби комунікації використовує, чи розуміє прості інструкції). Оцінюють наявність уваги дитини до дорослого, що розмовляє, його обличчя, наслідування предметним і мовленнєвим діям. Ці показники є передумовами розвитку мовних здібностей дитини.
Обстеження мовлення - цілісний процес, розуміння мовлення і активне користування ним перевіряються в одних завданнях. Якщо дитина в ході попереднього обстеження продемонструвала розуміння та вживання хоча б невеликого запасу слів, в процесі гри, розглядання картинок їй задають нескладні питання, дають прості завдання ("Де яблуко? Де ав-ав? Візьми ляльку"). Для слабочуючих дітей з фразовим мовленням дають більш складні конструкції ("Сховай м'яч під стіл", "Принеси велику ляльку").
При перевірці активного мовлення виявляють словник дитини, оцінюють стан мовленнєвої системи (дихання, голос, звуковимова).
5. Вивчаються особливості поведінки та особистості дитини, її моторний і фізичний розвиток, рівень розвитку діяльності.
Ведуча роль належить вихователям.
Виявляють характер протікання адаптації дитини до умов дитячого садку: як дитина переносить розлуку з батьками; як веде себе в побуті та на заняттях; чи підкоряється вимогам дорослих; чи прагне спілкуватись з іншими дітьми, які засоби при цьому використовує. Оцінюють характер дитини: спокійна, агресивна, збудлива, сором'язлива і т.д.
При вивченні фізичного та моторного розвитку звертають увагу на сформованість основних рухів, їх координацію, особливості виконання рухових завдань.
Оцінюють сформованість навичок самообслуговування (вмивання, прийняття їжі, одягання, охайність).
В ході ігрової діяльності визначають: здатність дитини ініціювати гру, наявність та стійкість ігрових інтересів, адекватність ігрових дій, вміння діяти з іграшками самостійно та за наслідуванням.
Виявляють наявність інтересу до малювання, можливості предметного малюнку.
Результати психолого-педагогічного вивчення дитини всіма фахівцями повинні бути належним чином зафіксовані в протоколах, зошитах.
Література:
1.Фомічова Л.І. Сурдопедагогіка. Хрестоматія. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. - 1, 2 тт.
2.Богданова Т.Г. Сурдопсихология. - М.: Академия, 2002.
3.Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. - М.: ВЛАДОС, 2001.
4.Речицкая Е.Г., Пархалина Е.В. Готовность слабослышащих детей школьного возраста к обучению в школе. - М.: ВЛАДОС, 2000.
5.Сборник учебно-методических материалов по сурдопедагогической работе со взрослыми неслышащими в Украинском обществе глухих. - К., 1988.
6.Итогидеятельности Украинского общества глухих по слуховой, трудовой и социальной реабилитации неслышащих за период с 1980 по 1988 годы. - К., 1988.
Loading...

 
 

Цікаве