WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей - Реферат

Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей - Реферат


Реферат на тему:
Сурдопедагогіка. Психологічні особливості формування мовлення глухих і слабочуючих дітей
План
1. Фактори, які впливають на стан мовлення дитини з порушенням слуху
2. Види мовлення, якими користуються діти з вадами слуху
3. Механізми формування активного і пасивного усного мовлення при порушеннях слуху
4. Особливості мовлення слабочуючих дітей
ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН МОВЛЕННЯ ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ
Серед факторів, які впливають на розвиток мовлення дитини, що страждає порушенням слуху, як найбільш важливі можна виділити наступні:
а) ступінь зниження слуху - чим гірше дитина чує, тим гірше говорить;
б) час виникнення порушення слуху - чим раніше воно виникло, тим більш важким є розлад мовлення;
в) умови розвитку дитини після виникнення ураження слуху: чим раніше розпочинаються спеціальні заходи для збереження і виховання нормального мовлення, тим кращі результати;
г) загальний фізичний і психічний розвиток слабочуючої дитини - дитина фізично міцна, психічно повноцінна, активна, буде володіти більш розвиненим мовленням, ніж фізично ослаблена, пасивна, і тим більше, психічно неповноцінна.
Спілкування глухих дітей дошкільного віку з оточуючими дорослими (найчастіше батьками) відбувається за допомогою предметних дій, природних жестів, міміки та інших немовленнєвих засобів з голосовими реакціями, невіднесеним лепетом. Кількість засобів немовленнєвого навчання з віком у глухих дошкільників розширюється: стає більше природних жестів, деякі з них діти вигадують самі або навчаються у дорослих. Розвиваються різноманітні погляди, спостережливість, увага до міміки дорослих.
У ранньому віці відмінності у мовленні глухих та дітей з важкою туговухістю не виражені, більш помітні вони стають після чотирьох років.
Слабочуючі діти відрізняються від глухих тим, що у них навіть без спеціального навчання збільшується кількість слів, хоч і не схожих на слова, якими користуються діти, які чують.
Зв'язок часу виникнення глухоти та стану мовлення (за Ф.А. Рау )
Вік, коли наступила глухота Порушення мовлення
1,5-2 роки Діти втрачають зачатки мовлення за 2-3 місяці і стають німими.
2 - 4-5 років Мовлення зберігається протягом від декількох місяців до року, але потім розпадається; до школи залишається трохи ледь зрозумілих слів.
5-6 років У рідких випадках діти втрачають мовлення зовсім.
7-11 років Мовлення не втрачається, але голос здобуває неприродний характер, порушується інтонація, словесний наголос, темп мовлення стає швидким. Словник виявляється обмеженим (не вистачає слів, що виражають абстрактні поняття; вживаються головним чином прості слова).
12-17 Мовлення зберігається цілком, але втрачається його благозвучність і виразність.
ВИДИ МОВЛЕННЯ, ЯКИМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ДІТИ З ВАДАМИ СЛУХУ
Розвиток мовленнєвої діяльності дітей з вадами слуху включає:
Продуктивні види мовлення - усне
письмове
дактильне
жестове
Рецептивні види мовлення - зорове сприйняття
глобальне читання
сприйняття дактильної та жестової мови
читання з губ
слухо-зорове сприйняття
слухове сприйняття (з апаратурою)
Глобальне читання - зорове сприйняття слів глухими, починається з нерозчленованого сприймання та впізнавання табличок, спочатку за кольором, фактурою, потім - за першою літерою і т.д. Співвідношення табличок з різними предметами та діями дає поняття про їх сигнальні функції. Згодом діти навчаються виділяти букви.
Дактильна мова - це своєрідна кінетична форма словесного мовлення, в якій букви позначаються дактилемами. Є важливим допоміжним засобом засвоєння словесної мови.
Жестова мова - компенсаторний засіб, який дозволяє глухому спілкуватися з оточуючими. Виникає на основі експресивно-мімічних і предметно-дійових засобів спілкування.
Жестова мова многослівна (стирать тряпкой, стирать резинкой - різні слова), многозначна (одним жестом позначається предмет і відповідна дія).
Існують два різновиди жестової мови: національна (розмовна) - має специфічний порядок слів, прийменники та сполучники відсутні; калькуюча - жести є еквівалентами слів, їх порядок - як у звичайному реченні.
Жестове мовлення може супроводжуватись дактилюванням (наприклад, префікси та закінчення слів, власні назви, слова, для яких немає жестів).
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ АКТИВНОГО І ПАСИВНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ПОРУШЕННЯХ СЛУХУ
Особливості механізму вимови при порушеннях слуху
Контроль за власною вимовою відбувається на полісенсорній основі з урахуванням рівня залишкового слуху та можливості компенсації дефекту за рахунок технічних засобів. Більш детально процес навчання дітей з вираженими вадами слуху усного мовлення буде розглядатись в темі "Формування усного мовлення у глухих і слабочуючих дітей".
Особливості механізму сприйняття усного мовлення при порушенні слуху.
Специфічним способом сприйняття усного мовлення є читання з губ. При цьому акустичний код замінюється оптичним, який є неповним і недостатньо диференційованим. За таких умов значно зростає роль зустрічної активності: прогнозування очікуваного висловлення, відображеного промовляння слів, переробки інформації, що надходить.
Якщо глуха людина повністю оволоділа усним мовленням, то механізм читання з губ включає:
1. зорове сприйняття мовленнєвих рухів, яке спирається на оживлення в пам'яті відповідних зорових образів;
2. відображене повторення цих рухів з оживленням у пам'яті відповідних кінестетичних образів;
3. прогнозування і переробки інформації, що надходить (з урахуванням мовленнєвого та немовленнєвого контексту).
Якщо слух втрачено після повного засвоєння мови, то протягом
Loading...

 
 

Цікаве