WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сурдопедагогіка. Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху - Реферат

Сурдопедагогіка. Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху - Реферат


Реферат на тему:
Сурдопедагогіка. Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з вадами слуху
План
1. Закономірності розвитку пізнавальних процесів у дітей з вадами слуху
2. Особливості сприйняття, уваги і пам'яті
3. Особливості інтелектуальних операцій і мислення
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ
Розвиток мислення глухих дітей відбувається в тому ж напрямку, що і чуючих: розвиваються можливості практичного аналізу, порівняння, синтезу. Але більш складні процеси, які потребують високого рівня узагальнення і синтезування цілого, розвиваються більш повільно. У глухих дітей, які опановують словесне мовлення набагато пізніше, ніж чуючі, й на особливій сенсорній основі, саме в розвитку мислення спостерігається значно більше специфічних рис, чим у розвитку інших пізнавальних процесів.
Психолого-педагогічне вивчення слабочуючих дітей вітчизняними сурдопедагогами дозволило виявити деякі загальні закономірності, що визначають особливості мислення у дітей з частковим порушенням слуху. Різний рівень мовленнєвого розвитку слабочуючих дітей (від окремих викривлених слів до розгорнутого мовлення з невеликими недоліками в лексико-граматичному плані) веде до значної неоднорідності розвитку їхнього мислення. Вторинні відхилення, обумовлені зниженням слуху, обумовлюють своєрідність сприйняття, пам'яті й усіх форм мислення.
Це пов'язано з тим, що домовленнєве мислення інертне, позбавлене рухомості. Зрозумівши предмет або явище певним чином, глуха дитина з великими труднощами відмовляється від своєї точки зору, якщо тільки зовнішні обставини не змушують її це зробити.
ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ, УВАГИ І ПАМ'ЯТІ
Особливості сприйняття. Рівень сенсорного розвитку нечуючих і слабочуючих дітей зазнає суттєвих змін в процесі навчання. Можливості засвоєння сенсорного досвіду збільшуються по мірі оволодіння мовленням. Розвиток сприйняття опосередковується засвоєнням слів, фіксуючих сенсорні еталони, що сприяє закріпленню більш чітких, диференційованих уявлень про предмети.
В психічному розвитку дітей з вадами слуху важливу компенсаторну роль відіграє образне мислення, яке протягом тривалого періоду є ведучою формою розумової діяльності учнів цієї категорії. Наочно-образне відображення дійсності накладає відбиток на значення слів, що засвоюються. Наприклад, словом "зима" слабочуючі позначають такі поняття, як "холодно", "сніг", "сніговик" та ін.
Вивчаючи особливості оперування зоровими образами глухих дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, Н.В.Яшкова відзначає, що розумове оперування зоровими образами, їх переробка в глухих дітей відбувається більш складно, ніж у нормально чуючих. У нечуючих способи виконання завдань більш елементарні, спостерігаються утруднення у формування узагальнених способів дії. Наочне мислення глухих дітей до початку шкільного навчання виявляється неідентичним наочному мисленню чуючих, не сформовано воно й у багатьох глухих першокласників.
Дослідження особливостей зорового сприйняття привертає увагу педагогів і психологів у зв'язку з тією роллю, яку зорове сприйняття відіграє в структурі пізнавальної діяльності дітей з вадами слуху. Cурдологами Т.В.Розановою, О.М.Кудрявцевою, І.М.Соловйовим було встановлено, що у сприйнятті дітей з вадами слуху, особливо молодшого шкільного віку, менше виражені своєрідність кожного об'єкту, його індивідуальні і особливі риси і що зорові образи одних об'єктів часто вподібнюються образам інших, більш звичних та знайомих. Невміння виділяти головні відмітні ознаки предмету стає однією з причин уповільненого формування зорового сприйняття.
Дослідження показали, що сприйняття і пізнання дітьми таких відношень, як тотожність, відмінність уяснюються глухими дітьми відносно пізно. Для глухої дитини виділення та розрізнення властивостей предметів утруднюється внаслідок повільного оволодіння відповідними словесними позначеннями.
Подібні до зорового сприйняття особливості властиві й для тактильного відчуття дітей з вадами слуху. Особливе значення для глухих і слабочуючих має вібраційна чутливість, яка є важливим компенсуючим засобом. Користуванню вібраційною чутливістю дітей необхідно спеціально навчати. Встановлено, що при недостатності слуху вібраційна чутливість загострюється. Так, глухі визначають місце джерела вібрації в 2 рази точніше, ніж чуючі, мають більш низькі пороги вібраційного відчуття в діапазоні 100-1000 Гц.
Особливості уявлень. В дошкільному віці в дітей з вадами слуху відзначаються труднощі формування уявлень: нечіткість, розпливчастість еталонних уявлень, не закріплених у слові. Становлення цілісного образу предметів відбувається уповільнено, це проявляється при виконанні дітьми завдань на складання розрізних картинок, карток лото. Особливості сенсорного розвитку виявляються також в утрудненні виділення властивостей і відношень предметів, в інших видах діяльності.
Особливості уваги. У дітей з вадами слуху підвищене навантаження під час сприйняття на зір вимагає більш глибокого зосередження, стійкої уваги. Внаслідок напруження діти швидше втомлюються. Характерні труднощі переключення уваги, потрібно більше часу на входження в роботу. Це веде до зниження швидкості виконання завдань та зростання кількості помилок. Продуктивність уваги залежить від образної виразності матеріалу (так, коректурні проби з фігурними таблицями дають кращі результати, ніж з буквеними).
Затримується розвиток довільної уваги, яка формується найбільш активно в підлітковому періоді (в нормі - на 3-4 роки раніше). Особливості пам'яті Мимовільне запам'ятовування гірше, ніж в нормі, менш продуктивне і точне. Образи предметів у пам'яті залежать від яскравості, контрастності ознак; краще запам'ятовуються яскраві об'єкти, ніж малопомітні, не залежно від значимості. Особливо відстає словесна пам'ять. Часто допускають заміни слів: А) за звучанням (угол - уголь, дрожит - держит)
Б) за значенням (крыло - голубь, кисть - краска).
Вітворюючи фразу, можуть втратити слово і не прагнуть зробити речення без нього зрозумілим.
Організація пам'яті менш системна, ніж в нормі. Рідше користуються прийомами осмисленого запам'ятовування. Найбільше відставання в розвитку пам'яті фіксується у дошкільників і молодших школярів, потім воно зменшується.
Стадії розвитку словесної пам'яті у глухих дітей.
1. (1-3 класи) - запам'ятовування за типом поширення: приріст об'єму відтворюваного матеріалу від повторення до повторення. При цьому смисл матеріалу може бути не зрозумілим.
2. (4-6 класи) - запам'ятовування за типом охоплення: дитина розуміє і зафіксовує загальний зміст тексту, ключові слова, а потім доповнює пропущені елементи.
3. (7-8 класи) - розуміння та запам'ятовування тексту в цілому. Особливості уяви
Сутність уяви - перетворення уявлень, створення нових образів на основі наявних.
Образи пам'яті глухих дітей досить яскраві та живі, але значною мірою прив'язані доконкретних ситуацій. "Красной крыши не бывает, у нас зеленая крыша"
Образи, які виникають під час читання художніх творів часто не відповідають описам, особливо це стосується описів просторових відношень. Творчій уяві властива недостатня гнучкість (домальовують фігуру тільки до одного предмету).
ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ І МИСЛЕННЯ
Особливості
Loading...

 
 

Цікаве