WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас... (перебування Шевченка на Тернопільщині) - Сценарій

Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас... (перебування Шевченка на Тернопільщині) - Сценарій

повторює шлях Шевченка?
Науковий працівник. Очевидно,правомірніше буде згодитися з першою групою дослідників.
Ведучий. Дякую Вам за цікаву розповідь.
II сторінка
Напевно, славний Байда Вишневецький
Перед поетом з пісні тут постав...
Звучить мелодія "Пісні про Байду". І ведучий. Дорогою до Почаєва поет на кілька днів зупинився у Вишнівці. Містечко, без сумніву, привабило Тараса Григоровича своєю багатою історією, щедрою на події та імена відомих людей. Тут народився Дмитро Вишневецький, котрий, за переказами, був легендарним засновником Запорозької Січі, Гетьманом України в 1550-1563 роках. Історики ототожнюють Дмитра Вишневецького з Байдою-героєм української народної пісні "В Цареграді на риночку". Цю пісню, як подають перекази, Тарас Шевченко слухав у Вишнівці у виконанні лірника.
Звучить грамзапис "Пісні про Байду".
Потім поет розпитував про Дмитра Вишневецького, захоплювався його мужністю. II ведучий. Зрозуміло, що Тараса Шевченка зацікавив палацовий комплекс, зведений ще у сімнадцятому столітті. І не тільки архітектурою класицистичного стилю, а й тим, що тут побувало багато відомих історичних осіб. Князі Вишневецькі, а згодом графи Мнішехи зібрали бібліотеку, що налічувала 15 тисяч книг, у тому числі багато стародруків, рідкісних видань. Були тут і древні рукописи, листи магнатів, королів та царів, хроніка роду Вишневецьких.
I ведучий. У замковій картинній галереї зберігалися полотна Рембрандта, Гольбейна, Каналетто та інших великих художників, близько 600 портретів князів і королів. Картинна галерея була на першому поверсі палацу. А на другому - поет мав змогу оглянути великим театральний зал із оздобленими ложами, партером. Дослідники вважають, що Тарас Шевченко зробив зарисовки замку з боку Старого Вишнівця і призамкової церкви з півдня. На жаль, ці його роботи не збереглися.
II ведучий. Кобзаря не раз бачили в оточенні гурту місцевих жителів у парковій альтанці на стрімкому пагорбі побіля палацу. Можливо, саме тут поет і познайомився з панським лакеєм Федором Кружилкою.
Виконується діалог-інсценізація.
Тарас Шевченко і Федір Кружилка входять розмовляючи.
Шевченко. А що то видніється ген там, удалині?
Федір. Та то гора уже в Австрії. Підкамінь називається. Наші селяни інколи переходять кордон, щоб побазарювати у Підкамені, а тамтешні ходять до нашого Почаєва на прощу...
Шевченко. Цікава така гора. Якби там, у Підкамені, побути часок.
Федір. Чи ви чували, чого то назвали Підкамінь? Шевченко. А чому ж?
Федір. Та то нечистий взяв каменюку і ніс на кляштор, щоб його придушити, але тут когут запіяв і йому не вдалось. Шевченко (засміявся). То не так було... то чортяка нашого брата мав тим каменем там придушити - і придушив. От і Підкамінь!
Підходять селяни, прислухаючись до їх розмови, і додають:
Селяни. - Так, Тарасе, і не чортяка то, а наші пани душать нас.
- А чи чули ви, як наші пани бавилися-розважалися? Пан Вишневецький звелів викласти з каменю велетенську шахову дошку, а фігурами на тій дошці були кріпаки. Той із панів, який виграв "фігуру", забирав її собі у власність. Не одній матері тоді довелось оплакувати сина, дівчині - нареченого, братові - сестру.
Тарас Шевченко (зірвавшись з місця) довго ходить, а потім співає "Ой горе тій чайці".
I ведучий. У повісті "Музикант" (1855 рік) Тарас Григорович згадує, що набожна мати Яреми Вишневецького Раїна Могиляка збудувала монастир у Лубнах. А в написаній через 6 місяців у цьому ж 1855 році повісті "Близнецы" герой переповідає сон дочки злого Ієремії Вишневецького-Корибута, "что она была в раю и ее оттуда вывели ангелы, говоря, что если она своим коштом выстроит храм Божий в добрах своих близ города Лубен, то поселится уже на веки вечные в раю. Она и соорудила храм сей". Важко сказати, чому автор тут приписав зведення храму дочці Вишневецького. Мабуть, це просто помилка.
II ведучий. Жителі Вишнівця увічнили пам'ять про перебування тут Кобзаря. До 150-річчя від його народження при вході у колишній палац була відкрита меморіальна дошка, а у 1989 році з нагоди 175-х роковин великого поета, художника, .мислителя йому встановили пам'ятник (скульптор В.П. Одрахівський, архітектор В.І. Скочеляс) на центральній площі селища.
III сторінка
У Почаєві, в сховищах книжних,
Що ченцями збирались віки,
Він вивчав не покору у ближніх,
А історії шлях нелегкий.
Ведучий. З Вишнівця Т.Г. Шевченко продовжив свій шлях до Почаєва. Відомо, що поет прибув сюди у другій половині жовтня. Тогочасний Почаїв був невеликим містечком, котре, по суті, не могло похвалитися нічим, окрім Лаври. З Лаврою пов'язували і назву містечка: за легендою, першими осіли тут ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли з Києва під час татарської навали 1240 року. Нову місцевість ченці назвали Почайною - на згадку про річку Почайну, над якою стояла їхня обитель. В історичних джерелах Почаївський монастир уперше згадується під 1527 роком.
Ведуча. Зупинився Кобзар в архієрейському будинку, розташованому безпосередньо на території Лаври. Цей будинок, зображений на двох його акварелях, зберігся донині. У 1964 році на ньому встановлено меморіальну дошку. Цілком можливо, що Т.Г, Шевченку переповідали легенду, як ще о тій порі, коли не було монастиря, в XIII ст. (1261 рік), пастухи побачили на місці, де тепер джерело, Божу Матір. Слід від ноги лишився на землі, і з нього почала сочитися вода. Монастир збудовано на скелі, води поблизу нема, й поява її у ступні - справжнє диво.
Ведучий. У Лаврі Тарасу Григоровичу, очевидно, показували печеру в скелі, де преподобний Іов перебував в усамітненому богоміллі. Нині в Печерній церкві (1774 рік), покрівля якої служить терасою головного входу в собор, зберігається ще одна реліквія Лаври - мощі Іова.
Під час перебування у Лаврі Т.Г. Шевченко ознайомився з її бібліотекою. Книга здавна була у Почаєві в пошані, тут традиційно розвивалася видавнича справа. Першою книжкою, що побачила світ у містечку, стала "Зерцало Богословій". Його у 1618 році надрукував у власній пересувній друкарні наш земляк письменник і церковно-освітній діяч Кирило Транквіліон-Ставровецький.
Першою книжкою, надрукованою у Почаївській Лаврі, був "Служебник" 1735 року. В архіві Лаври зберігалося чимало цінних документів XVII ст. Ними поет також не міг не зацікавитися.
Ведуча. У розпорядженні Д.Г. Бібікова про від'їзд Тараса Шевченка йшлося про те, що він повинен "зняти" три види Лаври. Тарас Григорович виконав тут чотири малюнки аквареллю, два ескізи й начерк олівцем.
Сьогодні ми побуваємо на виставці цих картин і поділимося враженнями від побаченого. Отож, вашій увазі представляємо репортаж з виставки.
Учень. "Почаївська Лавра з півдня" - один із дуже відомих малюнків, що найкращим чином подає привабливі архітектурні риси Лаврського ансамблю. Розмір акварелі 28,9x37,8 см. Справа внизу є підпис автора:

 
 

Цікаве

Загрузка...