WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Голодомор 1932-1933 років в Україні – геноцид українського народу - Сценарій

Голодомор 1932-1933 років в Україні – геноцид українського народу - Сценарій

селянина до землі, втрату ним свого коріння. Селянин переставав бути господарем на землі. Це - одна з причин кризи в економіці сьогодні.
4-й учень. Треба сказати і про духовне розтління народу. Сталінський режим створив "новий тип" людини, вихованої в атмосфері брехні, холопської відданості вождю. До лав революціонерів охоче приставали ті, хто був нічим,- ледарі, п'яниці, злодії.
5-й учень. І ще одна гірка істина. У могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті самостійні хазяї, яким "пришивали" куркульські справи. Все здібне, талановите, здорове духом і тілом, що мислило і протестувало,- все це винищувалося з корінням.
Учитель. Підсумовуючи все це, скажу, що всі ці дії мають одну назву - геноцид. Раніше казали тільки про геноцид фашистів. За нормами міжнародного права, геноцид - це винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними ознаками. Геноцид - це створення таких життєвих умов, які розраховані на фізичне знищення населення. Сталін, Косіор, Постишев, Чубар, Любченко, Петровський, Скрипник - творці геноциду. Але геноцид Гітлера засуджений Нюрнберзьким судом, а ми й досі ходимо по вулицях, які носять імена тих, хто чинив геноцид проти українців.
Питання з залу
А оті колгоспи - чи потрібно було їх створювати? Це наша помилка?
1-й учень. Колгоспи не помилка,коли б їх створювали ті, хто хотів. Міцним хазяям там нічого було робити, коли б їх силою не загнали. До того ж, колгоспи ніколи не мали самостійності в господарюванні. Не колгоспи були помилкою, а встановлення більшовицького диктату над ними. Не здоровий глузд, не вікова мудрість селянина керували колгоспами, а тверда рука влади.
Уривок з музичного твору.
Дума про голод
1-й учень. Кобзар Єгор Фомич Мовчан жив у с. Велика Писарівка на Сумщині. Якось у Харкові на базарі він заграв свою думу про голод в Україні. Одразу якийсь агент схопив його за руку і потяг у міліцію. Спасибі, люди відбили. Потім він співав її по селах та хатах. Люди плакали, слухаючи кобзаря. То були шістдесяті роки, початок застою. На голод в Україні було накладено політичне табу. Але думу записали і, ризикуючи, зберегли. Уривок з думи (а вона дуже довга), сподіваємося, дасть вам певне уявлення про ті часи.
1-й учень
В тридцять третьому году їли люди лободу
Пухли люди з голоду. Помирали на ходу.
2-й учень
Отощали усі люди. Падали, як мухи,
Кропивою-лободою не наповниш брюха...
Гей, гей! - не наповниш брюха!
3-й учень
Хліб качали, вимітали -
Весь народ сумує,
А "великий голова" мовби і не чує.
4-й учень
Він укази іздає:
Продналог давайте,
Де хочете, там беріть.
Хоч з нігтів колупайте.
5-й учень
А у СОЗі при дорозі
Роздають макуху -
Хочеш жити - йди до СОЗу
Бо впадеш без духу.
Гей, гей! - Бо впадеш без духу
6-й учень
Пролилися на Вкраїні
Великії сльози,
Як "великий голова"
Гнав народ у СОЗи.
7-й учень
Отаке-то, добрі люди,
Зчинилося лихо
Побив голод мужиків -
Сидіть у СОЗі тихо...
Гей, гей! - Сидить у СОЗі тихо.
Мовчан, 1967
1-й учень. Масштаби катастрофи були величезні. Про голод знали керівники Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, США, Канади.
2-й учень. Та уряд СРСР заявив, що ніякого голоду в Україні нема, що це злісна вигадка ворогів Радянського Союзу.
На допомогу Сталіну та московсько-більшовицькій пропаганді прийшли продажні чужинці - француз Ерріо та американець Дуранті.
3-й учень. Прем'єр-міністра Франції Ерріо вели по вулицях Харкова, очищених від трупів, і він писав: "... в Україні люди живуть чудово".
1-й учень. Український єпископат під проводом митрополита Андрея Шептицького видав звернення "До всіх людей доброї волі".
2-й учень. У ньому говорилось: "Усіх християн цілого світа, усіх віруючих в Бога, а особливо усіх робітників і селян, передусім усіх наших земляків, просимо прилучитися до цього голосу протесту та болю й розповсюдження його у якнайдальші країни світу".
3-й учень. Пастирський лист Галицької єпархії змобілізував всіх українців Галичини, Волині та еміграції в московських протестах-молебнях та інших релігійних маніфестаціях, зверненнях до міжнародних організацій.
4-й учень. Проте Україна гинула, культурний світ мовчав.
5-й учень. Перші згадки про голод в Україні з'явились у західній пресі одночасно з першими людськими жертвами. Дослідження голоду 1932-1933 pp. в Україні почалося наприкінці 80-рр.
1-й учень. У могилу, де лежить більше 9 млн українських селян, зійшли найкращі. Гинули працьовиті, самостійні хазяї, яким інкримінували куркульський саботаж. Відходили в небуття сільські майстри і винахідники, яких ніколи не бракувало в Україні, серед яких було чимало обдарованих природою людей.
2-й учень. Лягали в сиру землю непокірні нащадки козацькі, що не могли змиритися зі сваволею влади.
3-й учень. У цій безкровній війні тоталітарної системи з українським народом знищувалась людина не лише фізично ^ руйнувалася народна душа.
Завершення
1-й учень. Відродження України можливе тільки тоді, коли народ поверне свою історичну пам'ять.
2-й учень. Хай простять нам наше безпам'ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.
3-й учень. З давніх часів люди очищувалися вогнем. Запалювали свічку і мовчки клялися, що пам'ятають, що не забудуть. І тягар гріха з душі спадав.
Учитель. Коли наша розповідь дійшла до Вашого серця, то перед цією свічкою скажіть слова, які нас згуртують,- Пам'ять та віра!
Ти скажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели дотла?
Як навіть марево виймали із печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбинок нужденних стариків?
Ти скажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,-
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору?
Д. Білоус
Loading...

 
 

Цікаве