WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Голодомор 1932-1933 років в Україні – геноцид українського народу - Сценарій

Голодомор 1932-1933 років в Україні – геноцид українського народу - Сценарій

того, що вже завоювали. Відроджувалась приватна власність, кооперація, товарно-грошові відносини. Поволі почалася стабілізація економіки, але для відродження села треба було десятки років, щоб селянин перепочив, звик до нових умов господарювання, зробив власний вибір. Адже селянські господарства мали різний рівень розвитку. Заможні тяжіли до кооперативних товариств. Найбідніші створювали комуни, артілі, щоб вижити. Але тоді ніхто і не думав про усуспільнення засобів виробництва.
4-й учень. Але над непом нависла загроза. Більшовикам було потрібно багато хліба. Вони приступили до індустріалізації - побудови великих заводів, електростанцій.А після ліквідації поміщицьких господарств основними виробниками хліба були самостійні селянські господарства. Продуктивність в них була низька. Не кожна сім'я могла продати хліб. До того ж, держава платила за хліб вдвічі менше, ніж на ринку.
5-й учень. Союзний уряд не задовольняли темпи хлібозаготівель Україні. Український хліб переважав у зерновому експорті і заготівлях царської Росії. Більшовики зберегли цю тенденцію, але знищили головних виробників хліба. Поміщики колись давали 300 млн пудів хліба, проте в СРСР цього вже не було. Куркулі до війни давали 650 млн, а тепер - 120 млн пудів. Колгоспи ж - тільки 14 млн пудів. То де взяти хліб?
Повернулися до випробуваного засобу - розверстки. ЗО грудня 1927 р. до Харкова приїхав секретар ЦК ВКП(б) Молотов, який вимагав від ЦК КП(б)У форсувати темпи хлібозаготівель. Для України був встановлений план - 265 млн пудів.
6-й учень. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичним та моральним знущанням над селянами. За невиконання плану хлібоздачі їх позбавляли власного помешкання, худоби, землі, інвентарю. Уряд України, аби вислужитися перед своїми московськими покровителями, запевняв їх, що Україна може не 265, а 272 млн пудів дати. Селяни всіляко чинили опір, ховали хліб на "чорний день". Хлібозаготівля пробуксовувала. І тоді ЦК ВКП(б) знайшов спосіб подолання зернової проблеми - масова колективізація.
7-й учень. Спочатку було слово. І було те слово - колективізація, а за ним ще довга шеренга слів-чужинців - агітація, контрактація, конфіскація, екзекуція, реквізиція, експропріація, ліквідація... Сільська влада почала погрозами і тортурами домагатися від селян їх вступу до колгоспу. Уздовж кордону України, де вмирали цілі села, де живі не встигали ховати мертвих, були виставлені збройні заслони. Жодна душа не повинна була вирватися з уготованого їй пекла. На шістнадцятому році революції при владі, яка називала себе народною, на родючій землі, без війни чи стихійного лиха вмирали хлібороби.
Уривок з музичного твору.
Погляд свідків
Учитель. Говорять свідки тих страшних подій.
Група учнів
1-й учень. Я говорю від імені Суходольської Антоніни Григорівни, 1913 року народження із с Раївка, Радомишльського району Житомирської області.
...Боюся я заводити розмову про таке. Бо після голоду був 37-й рік. У нас "чорний ворон" їздив, клював людей... А в голод померло троє моїх братів - Василько, Гриць і Петрусь. Один одного менший. Як же вони хлібця просили! Боже ж ти мій! Та ніхто не допоміг- ні Бог, ні сільрада - попухли мої брати. У сирій землі лежать, а я ще ворушуся. Такі муки прийняла я. Люди, не треба забувати лиха, не треба...
2-й учень. Зі спогадів Лихоліта Дмитра Трохимовича, 1923 року народження із с Хоцьки.
...Раз пішов я до свого товариша, а в них якраз шастала бригада активістів. Один з них знайшов у печі горщик із пшоняною кашею. Він витяг його з печі, розбив на долівці і почав розтирати кашу своїм чоботом. А діти (було їх п'ятеро) попадали на долівку та й давай ту кашу їсти з-під чобота.
За нашим городом було кладовище. Від сільради видавали тим, хто копав великі ями для померлих, по кілу хліба. І ось ці люди викопували великі ями, привозили мертвих цілими підводами. Я запам'ятав одну дівчинку, років 9-10. У неї були білі кіски й сині-сині очі. Очі померлих від голоду не закриваються. Треба, щоб хтось закрив, але не було кому. Я ще пам'ятаю, як під тинами сиділи мертві люди з простягнутими руками - просили, та й задубіли.
3-й учень. Свідок Спаська Єлизавета Митрофанівна, 1905 р. народження із с. Катеринівка.
...Яз 12 літ- сирота. Вийшла заміж за бідняка. Трудилися зранку до ночі. Вже була в нас корова, пара коней та четверо малих діток. Та страшний день не обминув мою хату. Прийшло п'ять чоловік, забрали коней і корову. Я стала плакати і кричати, умовляти, щоб не брали корову, бо діти малі помруть. Та один з них лише вдарив мене по лиці, щоб не кричала. Забрали все, що було у дворі, у конюшні. У хаті, крім дітей, брати було нічого. Забрали все зерно - і те, що було для харчу і те, що для посіву. І так лишились ми з малими дітьми в голодній хаті взимку 1933 року. Не можу збагнути - які ж ми були куркулі?
4-й учень. Від імені Малиночки Антоніни Миколаївни, 1921 р. народження із с. Топчине на Дніпропетровщині.
...Тільки тепер, маючи своїх дітей і онуків, я розумію той біль, який терзав мою маму, коли її з трьома дітьми вигнали з хати. До себе нас впустила сусідська бабуся. Мама боролася за наше життя. Першу травицю пускала в їжу. З квітів акації робила борошно. Я й тепер духу акації не терплю. Ніколи не забуду дівчинку Лізу, років дванадцяти. Вона кудись йшла, але впала край дороги. Я підійшла до неї. Вона страшно спухла. На литках глибокі тріщини - безкровні рани, з яких текла рідина. У ранах копошились дрібні білі черви. То був останній день коротенького Лізино-го життя. Тепер на сільському кладовищі немає ніяких слідів тих братських могил. 1 страшно думати, що відійде покоління, яке пам'ятає жахи 33 року. Спасибі тим, хто відроджує правду.
Уривок з музичного твору.
Дискусія Питання із залу
Які наслідки голоду? Скільки людей загинуло? Чи це встановлено?
1-й учень. Голод поклав у сиру землю від 3,5 до 9 млн селян. Третина померлих - діти, які не дали нащадків.
2-й учень. Наслідки голодомору - це і великі духовні втрати, які цифрами не зміряти. Скільки селян, яким пощастило вижити, які були землеробами з діда-прадіда, відсахнулися від своєї селянської долі, зреклися мови своєї, звичаїв, пісень!
3-й учень. Більшовики вчинили розселянювання. Це страшне явище, що означає збайдужілість
Loading...

 
 

Цікаве