WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Покрова - свято козацьке: година духовності. (день пам’яті УПА) - Реферат

Покрова - свято козацьке: година духовності. (день пам’яті УПА) - Реферат


Покрова - свято козацьке: година духовності. (день пам'яті УПА)
Проводиться 14 жовтня - у День пам'яті УПА
Образ Покрови Пресвятої Богородиці у вишитому рушнику, виставка книжок про святі місця в Україні - Почаїв, Зарваницю та ін., фотолистівки з церквами і т. п.
I. Звучить у записі або живому виконанні пісня про Пресвяту Діву Марію.
II. Декламатор:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
(Т. Шевченко)
III. Вступне слово вчителя.
Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Шість разів у році наша церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії:
8 січня - Собор Пресвятої Богородиці;
7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці;
28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці;
21 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці;
14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці;
4 грудня - Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Наша нинішня зустріч - назвемо її годиною духовності - приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.
IV. Учні-декламатори (дівчата):
1-а: Богородице Маріє, без гріха зачата,
Любить Тебе в Україні майже кожна хата,
Образ Твій є на іконі, в церкві, в хаті, в школі -
Із Ісусиком маленьким в Твоїм святім лоні.
2-а: Богородице Маріє, Мати Господа Христа -
Зоре злотих піль Поділля, бідних грішників надіє,
Хорони нас всіх від зла, Богом вибрана жена!
3-я: Гошів, Унів, Зарваниця славні із численних чуд:
Люрдсько-Бачівська криниця, сильна вірою, як криця,
Кличе до молитви люд, що чудесних спраглий чуд.
4-а: Там царить Пречиста Діва, заступниця християн,
Бідних грішників надія, співучасниця спасіння,
Лікарка душевних ран, визволителька з кайдан.
5-а: Хвала, честь Тобі, Маріє; Ти - найкраща із людей!
Хоч диявол заздрість сіє, та нічого він не вдіє,
Бо на варті Дух Святий збереже Твоїх дітей.
6-а: Мати Світла і Любові, Пресвята Покрово!
Дай, щоб були ми здорові: в Хусті, Києві і Львові!
Світи, ясна Зоре красна, озори наш рідний край!
Жодну хату не минай, ласками благословляй!
V. Слухання коротких повідомлень учнів.
1-ий: Як же виникло свято Покрови?
Це трапилось дуже давно.
Царгород, столицю Візантії, оточили араби. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її ризи, правилася всеношна. Серед парафіян ревно молився за охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася, і святий Андрій побачив видіння: від царських дверей ішла, осяяна світлом, при співі великого хору святих, Пресвята Богородиця у супроводі Івана Хрестителя та Івана Богослова. Мати Божа підійшла до престолу, схилила коліна, довго молилася і вмивалась сльозами. Встала, зняла зі своєї голови преясну хустку-омофор і широко простерла її над народом у церкві. Видіння зникло, і святий Андрій та Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, аби врятувати місто. Сталося диво - вороги відступили... Від цієї хустки-покрову й отримало назву свято, а покров з тих пір став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.
Живе і в нашому народі стародавній переказ про диво на подільській землі. До Почаївського монастиря, заснованого після видіння образу Божої Матері у сиву давнину (1240), підійшло турецьке військо й оточило його. Монахи і вірні церкви почали ревно молитися, благаючи допомоги у Заступниці. І з'явилася Пресвята Богородиця над монастирем! закривши його своїм омофором від напасників. (Виконується або слухається народна пісня "Ой зійшла зоря ").
2-ий: Це свято дуже шанували запорізькі козаки. Однією з найвеличніших на Січі була церква Покрова Богородиці, яка могла позмагатися коштовностями й оздобленням із ризницею Києво-Печерської лаври. Всередині вражав величезний багатоярусний іконопис із церковними воротами, відлитими з чистого срібла та позолоченими. У композиції іконостаса центральне місце посідала ікона "Покрова". Вона відрізнялася від подібних образів.
На іконі невідомий майстер насмілився зобразити не лише Богоматір - заступницю січовиків, а й козацтво - останнього кошового отамана Петра Калнишевського в колі братчиків-товаришів.
Посередині ікони - біло-золотисті хмари, які оточують Богоматір кільцем-ореолом. Вона стоїть на хмарах, молода і красива, схиливши голову на лівий бік. У широко розставлених руках Богоматір тримає рушник (омофор). Верхній одяг козацької Мадонни змальований у червоно-оранжевих, золотистих тонах. Поруч з нею - патрони Січі: святі Микола Угодник та архістратиг Михаїл - верховний воєначальник у боротьбі з ворогами Бога.
Постаті козаків розташовані півколом над краями ікони. Внизу - козацькі прапори (червоні, сині, білі, блакитні), гармати, клейноди (булави, пірначі). З правого боку, внизу, - сивий кошовий отаман Петро Калнишевський. Він звертається до Покрови Богородиці з благанням про заступництво від імені Війська Запорізького: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас від усякого зла ..."
Після варварського знищення Січі ікона потрапила в Нікопольську церкву. У 1941 р. вона разом з іншими національними скарбами була евакуйована в Краснодар, а потім у Моздок, де безслідно зникла (3 кн. "500-річчя Запорізької Січі").
Цікавим і показовим є той факт, що в Україні дуже багато храмів Покрови Пресвятої Богородиці, 59 із них занесено до списку пам'яток архітектури. Більшість із них споруджено у XVIII столітті, деякі - у XVII, XIX. На жаль, у XX столітті руками войовничих атеїстів у багатьох селах були поруйновані церкви. Саме тому їх більше збереглося в Західній Україні, куди Радянська влада прийшла на два десятиліття пізніше.
3-ій: Зникло з лиця землі і багато святих місць, щедро политих кров'ю козацькою. Пішли під води штучного Каховського моря. Разом із селами, нивами й гаями, з предківськими
Loading...

 
 

Цікаве