WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати - Сценарій

Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати - Сценарій

дочекали дружити. Бабця. Ану, кумоньки, злагодьмо купіль, аби моя внученька прийняла Хреста чистонькою.
Бабця наливає воду. Куми співають:
Неси, бабко, швидше воду,
Наливай у миску,
Щоб скупати нашу внучку,
М'яти дай й любистку.
Віллєм меду,
Грошей кинем,
Щоб була багата,
Щоб росла красива доня
І раділа хата.
Ще в купіль покладемо
Червону калину,
Чебрець, руту та барвінок,
Скупаєм дитину.
А щоб коса була в неї
Гарною, густою,
В першу купіль покладемо
Гребінець з щіткою.
Воду ллємо під калину
У біленьку днину,
Щоб зростала у здоров'ї
Маленька дитина.
Бабця
Бери, старша кумосенько,
Нову одежину.
Поможи маш зібрати
До Хресту дитину.
Старша кума одягає з мамою дівчинку, примовляючи.
Старша кума. Ой, яку сорочку мамка вишила. А які пеленочки покупила. Не плач, моя ягідочко, не плач. Будеш рости здрава, весела, на щастя, радість нам усім.
Бабця. Дитинка готова. Можемо вирушати. Ану подбай, куме, про все, що треба.
К у м. На поріг кладем сокиру, щоб залізо від напасті тіло хоронило, а ще книжку подайте, щоб росло розумним дитя.
Куми (співають)
На порозі сокирочка
З заліза твердого,
Щоб зростала дитинонька
Та й тіла міцного.
А ще треба мудру книжку
На поріг покласти,
Щоб у нашої дитини
Розуму закласти.
Ми до шлюбу збережемо
Свічечки воскові,
Щоб хрещеній проживати
В мирі і любові.
А крижмами біленькими,
Що хресні принесли,
Ми застелем шлюбну постіль
Весільної весни.
Гурт "Живиця"
Інсценізація бойківського обряду "Поділ хлібця"
Мати. Ідемо, Олежику, будемо хлібцем ділитися нині.
(Переступають через поріг.)
Батько
Через поріг, через поріг, у світ.
З благословенням Божим,
з покровом Матері Божої.
Мати. Ісусе Христе, во ім'я торжества світла над пітьмою, правди і над ложжю, благослови мою дитину на добро.
Батько. Святий архангеле Гавриїле, Святий Михаїле, зло мечем-Христом відсічи, конем своїм потопчи. Пресвята Діво Богородице, покрий своїм покровом (садять дитину на стільчик).
Мати. Сідай на стілець, попробуєш хлібчика окраєць. (Мама правою рукою надломлює хліб, вмокає в сіль і дає дитині.)
Мати. Благословляю тебе на свій хлібець святий. Хай Бог несе щастя, а сонце - красу.
(Батько, мати і дитина цілують хліб, примовляючи.)
М а т и. Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки. Б а т ь к о. Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки.
Дитина (або сама, або хтось за неї каже). Не хлібчик цілуємо, а Бога у ручки.
У двері стукають куми.
1-й к у м. А хто в цій хаті Богом благословенний?
Батько. Народженник Олежик.
2-й кум. Сонце вам в душу, миру в господу.
1-а кума. На щастя, на здоров'я.
2-а кума. Хай буде синочок, як сонечко красний.
На лаву, застелену рушником, кладуть дарунки. Підходять до хліба, відламують і заїдають, примовляючи.
1-й кум. Що даєш, то тобі вертається... 2-й кум. Хай на твоєму хлібові не родять терен. 1-а кума. Хай буде хліб солодший за мед. 2-а кума. Нам - твердуш, тобі- м'якуш.. Куми підводять хлопчика до іграшок. Дитина вибирає.
1-а кума. Ой, буде наш Олежик вдатний до (техніки, малювання, майстрування, писання), бо вибрав (машинку, альбом, молоток, ручку). Куми виконують пісню "Ой, хто то, хто то за плугом ходить...". Заходить бабця. Несе в мисочці мед.
Бабця. Слава Йсу, люди добрі. Йду до свого внученька милого, йду до Олежика найдорожчого. А чи давали вже внукові хлібчика?
Ус і. Давали.
Б а б ц я. Та чи з медочком?
У с і. З сіллю.
Бабця. Миле моє дитяточко. Бабця тобі дасть з медочком, бо вона тебе найбільше любить, мого голубчика, мою зіроньку маленьку.
М а т и. А тепер поділимося хлібом з нашими гостями.
Хлопчик з мамою роздає хліб з медом гостям, за це вони обдаровують дитину гостинцями.
Підсумок гри. Нагородження переможців.
Представники етносів створюють "живу карту", вишиковуючись ланцюжком, і виконують пісню "Україно" (сл. і муз. Т. Петриненка).
УРОК 53
Тема: Конспектування висловлювання, що сприймається на слух
Мета: оцінити набуті вміння учнів сприймати текст у науковому стилі, розвивати й удосконалювати вміння складати стислий конспект почутого.
Хід уроку
І. Робота з науковим текстом.
1. Слухання тексту.
- Уважно прослухайте текст, визначте, до якого стилю він належить. Текст для аудіювання.
Одяг народу тісно пов'язаний з його історією. Відродження народних строїв веде до воскресіння глибинних пластів пам'яті. Ми пізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися в будні і свята, якими були їхні звичаї та обряди.
Що ж таке одяг? На перший погляд, відповідь проста: це сукупність предметів, які захищають людину від впливу зовнішнього середовища - холоду, спеки, негоди. Одначе вона буде неповною, бо в побутуванні неважко помітити не тільки практичне призначення предметів ноші, але й їх зв'язок з широким колом духовних понять. Наприклад, одяг свідчить про становище людини у суспільстві; у різні часи існували чітко визначені вимоги до вбрання на свято, будень, обряд. Тому одяг становить важливу частину духовної і матеріальної культури народу.
Крім терміну "одяг" часто вживаємо термін "костюм". Він окреслює значно ширше за обсягом поняття, яке вказує на сукупність і співвідношення одягу, власне предметів ноші, прикрас, знаків розпізнання, зачісок, косметики, головних уборів, взуття, які поєднуються у цілісний комплекс. Костюм є виразником соціальної та індивідуальної характеристики, її віку, статі, характеру, естетичного смаку. На означення цього ж поняття в українській мові існують співвідносні терміни: "стрій", "убрання", "шати".
На формування українського одягу мали вплив різні фактори: природні умови, культурна спадщина попередніх поколінь, культурні взаємини з іншими народами, мистецькі здобутки, розвиток техніки, технологій виробництва, а також спосіб життя народу, його національні особливості,релігія, суспільна мораль.
Здавна одяг виконував різні функції: практичну, захисну, обрядову, оберегову, знакову, соціальну, національну. Дуже важливими з-поміж них були практична і захисна. Проте не менш значущими були й інші функції, наприклад оберегова. За народними віруваннями за допомогою певних символів, нанесених на одяг способом вишиття, ткання, вибійки тощо, людину оберігали від "поганого" ока, злих духів. Велике значення мала функція обрядова, яка вимагала спеціально виготовленого одягу для певного обряду (одяг весільний, поховальний). У різних обрядах одяг застосовували по-різному, однак суттєвими були ті чи інші атрибути - символи: квітка, вінок, колір квітів, стрічок, вишиті узори сорочок та добір їх кольорів.
В усі часи в одязі вирізнялася соціальна функція. Вона регламентувала ношення всього вбрання, впливала на вибір матеріалу, з якого виготовляли одяг. Привілеєм заможних, знаті здавна було ношення шовкових, парчових тканин, мережив.
Отже, костюм завжди мав становий характер і відповідав певному соціальному рангові його власника... Важливою була функція естетична. Стрій завжди залежав від ідеалу краси тієї чи іншої епохи.
Вбрання завжди реагувало на певні естетичні ідеали, художні стилі. Так у середні віки на костюмі позначався готичний стиль, а в козацьку добу - мистецький стиль
Loading...

 
 

Цікаве