WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати - Сценарій

Хто не бачив наші гори - не бачив Карпати, завітайте до нас в гості раді Вас вітати - Сценарій

Лемківщину на південну (закарпатську) і північну (прикарпатську). Східною межею вважають річки Уж і ліву притоку Сяну - Солинку, західною - Попрад з Дунайцем. Уся північна Лемківщина належить тепер до Польщі, а південно-східна (Пряшівщина) - до Словаччини, і лише східна смуга закарпатської частини цього етногра-фічного району - до України.
Площа - 3,5 тис. кв. км.
Назва походить від слова "лем" (лише), яке тут часто вживається.
Вперше назву "лемки" ввів в історію та літературу Й. Левицький.
Лемки в результаті етноциду, який проводився у 40-х роках на теренах Польщі, змушені були залишити свої батьківські землі. Проживають вони за-раз переважно на землях, які до Другої світової війни належали Німеччині.
Лемківщина - гірський край. Це позначилось на господарстві, побуті лемків. Основною запорукою збереження лемків як частини українського етносу була їх народна мова, традиційна культура і релігія.
Головним у господарській діяльності лемків було хліборобство, з ре-месел і промислів - оброблення дерева, каменю, вовни, ткацтво, гончар-ство, бондарство. Для поселень лемків властива скупченість у долинах рік. Народне вбрання виготовлялося здебільшого з матеріалів домашнього ви-робу. Особливістю лемківського одягу є чугуня, або чуга - довгий до колін плащ з великим коміром.
У цьому краї завжди дбали про освіту дітей. Ще за часів Київської Русі тут існували школи - дяківки. Лемківська земля дала світові поета Бог-дана-Ігоря Антонича. З лемківських джерел народились співачки Даниї-ла, Марія і Ніна Байко.
Гурт "Трембіта"
Гуцульщина - це край, який чи не найбільш повно з усіх етнографічних районів України відображений у літературі й мистецтві. Він обіймає східну частину Українських Карпат: теперішні Верховинський, Косівський (без північної смуги), південну частину Надвірнянського та Богородчан-ського районів Івано-Франківської області, суміжні Путивльський, Сторожинецький і південну частину Вижницького районів Чернівецької та Рахівський - Закарпатської областей.
Площа - 6,5 тис. кв. км.
Гуцули - дуже мужній, правдивий народ. Про їхню горду вдачу, лю-бов до рідного краю складено безліч казок, переказів, поезій. Що означає назва "гуцул"? Може, вона пов'язана з половецьким словом "кочул" (пастух), а може, з "перекочуванням" населення з Подолу в Східні Карпати? Згідно з іншою версією, ця назва пішла від слова "гоц", "гуц" - розбійник, опришок.
Заселення Гуцульщини здавна відбувалося шляхом поступового про-сування в гори долинами річок. Хати прикрашали різьбою, а печі обкладали кахлями.
Головну роль у господарському укладі гуцулів відігравало скотарство, особливо відгінне, з перевагою вівчарства. Здавна гуцули займалися різними промислами і ремеслами: лісорубством, ткацтвом, обробленням вовни, шкіри, виробами з дерева, лози, коріння, тощо. Витвори гуцульського народного мистецтва (вишивки, вироби з дерева, писанки, ткання, кераміка, художній метал) здобули славу в усьому світі.
Одяг гуцулів зберігає окремі елементи ще з часів Київської Русі. У ви-шивці переважають синій, жовтий та червоний кольори. Неповторною своєрідністю відзначаються словесний і музичний фольклор, танець.
Гурт "Живиця"
Бойківщина - дуже цікавий етнографічний район, який охоплює те-риторію трьох областей: частину Закарпатської, Львівської та Івано-Фран-ківської областей. Межа Бойківщини проходить між річками Сяном і Лімницею в південно-східній частині Українських Карпат та між річками Ужем і Торцем у південно-західній частині (Закарпаття).
Є багато думок з приводу того, від чого походить назва "бойки". Можливо, від вживання слова "бой" у значенні "так", чи від прізвища засновника Бойка.
Народ цей талановитий і працьовитий. Здавна займався землеробством і тваринництвом. У давнину тут були поширені різноманітні ремесла: виго-товлення упряжі, гончарство, теслярство, бондарство, лозоплетіння. Крім того, займалися солеварінням, гутництвом (виробництво скляного посуду) та виплавкою заліза у примітивних доменних печах (гамарнях). Поблизу с. Ангелова Рожнятівського району Івано-Франківської області до цього часу збереглася піч, у якій виплавляли залізо у XVIII ст.
Бойківські села розміщувалися вздовж долин річок або потічків. Одяг виготовляли з домотканого полотна з льону і конопель, вовни і шкіри.
Збережені на Бойківщині твори народного малярства ХУІ-ХУШ ст. належать до унікальних пам'яток української загальнонаціональної ху-дожньої культури.
В е д у ч а. Частина IV - Пісенна
Гурт "Живиця". Виконується пісня "Бойківчанка".
Гурт "Бескиди". Виконується лемківська народна пісня "Як ішов я з Дебречина".
Гурт "Трембіта". Віночок гуцульських співанок.
В е д у ч а. Частина V - Обрядова
Гурт "Трембіта"
Інсценізація гуцульського сватання
1-й староста. Добрий вечір, файні ґазди!
2-й староста. Чи пустите на свій осадок?
Мати. Йой, ади старости вже на порозі. Ану, жевко з хати, най-ти не обзирают.
1-й староста. То пустіт-но в хату. Бо видите, шо надворі мреч та й пластов налітає.
2-й староста. Чи то ви Бога не боїтеси і добрими людьми гордуєте? *
Б а т ь к о. Та бо-зна шо ви за люди, та й шо вам тре.
1-й староста. То зараз розкажим єку маєм до вас оборудку, ви лиш за порогом нас не тримайте.
М а т и. То йди-но, клич уже їх, най вповідают свою причку.
2-й староста. Най вам пан Біг посилає щастя, здоров'є, помагає добре спати, а нам - що задумали - узяти.
Мати. Ой, то такі ви люди, просилистисі до хати, а тепер хочете нас обікрасти.
1-й с т а р о с т а. Та ні. Ми - ґазди порядні.
2-й староста. Вклоняємося вам хлібом-сіллю.
Батько. Дякуємо за хліб-сіль красно, та просимо вас на пригісне.
1-й старост а. До пригісного ми охочі, та-с мо коней гинди розсідлали і вуздечки погубили, то чи не займем у вас. -; Б а т ь к о. Та ми не знаєм, чи наша вуздечка до ваших коней підійде. Мо ви собі й підшукаєте її.
2-й староста. Ану, Йване, ти в нас леґінь молодий, то й шукай вуздечки.
1-й с т ар о ст а. Йой, Іване, та це ж не вуздечка, це ади яка біля-винка файна. То я вам скажу, поважні ґазди, раз така причка війшла, то мусите свою Оксану за нашого Йвана віддати.
2-й с т ар о с т а. Ану, Йване, пройдиси по хаті. Адітсі, він у нас не якийсь талгар, не бахур, не горбатий, не сліпий, не безбокий
1-й староста. Дивись, Оксано, бо це тобі не бурішєнник з'їсти. З ним вік звікувати треба буде. Та й ти, Йване, уважєй би-с ненарікав на нас потім.
2-й староста. Раз наші молодята примовкли, то шо будем воду варити, час і порядок робити. Несіть, мамко, фустку шальовану, а ви, неньку,
подбайте про гуглі та й пацьорки для Оксани. Мем вісілє провадити як сі належить у наших горах.
Мати. Хустку ми знайти не тєжко. А ти, Оксано, неси рушники для легіні свого. Чи не подбала та й встиду завдаш нам?
Молода. Йой, мамцю, та-ж вішила-м рушники.
1-й староста. Дякувати Богу, що с мо спорідили се діло.
Батько. Дєякувати Богу. А тепер просимо вас на пригісне.
Гурт "Бескиди"
Інсценізація лемківських хрестин
Мати наспівує колискову. Заходить бабця.
Б а б ц я. А що, моя внученько, моя зіронько ясненька. Гнешній день у неї сєвяточний. Бо церковка со ангелами на неї жде. Заходять куми.
1-й кум. Син чи донька аби дочекали вінка. 1-а к у м а. Як дочекали хрестити, аби
Loading...

 
 

Цікаве