WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято козацького роду (у дошкільному закладі) - Сценарій

Свято козацького роду (у дошкільному закладі) - Сценарій


Сценарій
Свято козацького роду (у дошкільному закладі)
Мета: Розкрити кращі традиції козацького родинного виховання дітей дошкільного віку, школярів довести раціональність використання кращих здобутків козацької родинної педагогіки; показати широчінь можливостей використання мудрості сімейного виховання в сучасних умовах.
Завдання: Виховати почуття глибокої любові до батьків, роду свого, почуття пошани до людей праці, гордості за майстерність родичів, близьких; сформувати певні уміння і навички добирати бажані матеріали із скарбниці козацької мудрості і застосовувати їх в сімейному вихованні; навчити популярних творів фольклору з сімейного виховання в козацькій сім "і.
Учасники ранку: вчителька-господиня, ведучі учні, гості - батьки учнів двох поколінь.
Обладнання: Записи козацьких пісень про сім'ю, виставка вишиванок, предметів домашнього побуту, виставка літератури.
Хід ранку
Звучать українські козацькі пісні про сім'ю і кохання, про взаємини між членами родини.
Ведучі виносять паляницю та солянку на вишиваному рушнику.
1-й учень:
Гостей дорогих ми вітаємо щиро, По-козацьки стрічаємо з хлібом і миром.
2-й учень: Для гостей відкрита
Наша хата біла,
Тільки б чужа кривда
До нас не забігла.
3-й учень: Хліб духмяний в хаті,
Сяють очі щирі,
Хай живеться в правді,
Хай живеться в мирі.
4,5 учні: Щирі вітання й найкращі побажання, міцного здоров'я та багато років щасливого життя.
Вручають хліб-сіль вчительці-господині.
Учителька: Сьогодні наш урок ранок присвячено козацькій родині. А коли говорити точніше, - нашій родині, бо всі ми нащадки козацької слави, козацьких традицій, козацької мудрості сімейного виховання.
Учителька: Сама тема говорить про те, що мова йтиме про наш рід козацький: сім'ю, матір, хату, Україну. Про наш прекрасний український народ, рід, про його побут, пісні, страви, звичаї, які благословили козаки на довге життя. Тож давайте пригадаємо, що нам уже відомо:
- Що таке родина і якою була козацька сім'я?
- Що таке родове древо?
Так, родина - це наша сім'я: батько, матуся, бабусі, дідусі, прабабусі... З дитинства ми в чарівних колисанках душу формували, до козацтва славного доріжку прокладали.
Тут колисанка - і вихователь, і взірець, і спонукання, і глибока довіра до виконавця (матусі, бабусі, рідше - тата та дідуся).
Український фольклор має величезну кількість колисанок, а от послухайте одну, що написана на народних традиціях павлоградською поетесою Ларисою Власенко:
Мій синочок маленький,
В нього чубчик біленький,
В сина брови-шнурочок -
Гарний буде козачок.
Цілий вечір находив,
Малі ніжки натрудив,
І коники сього мив,
Малі ручки натомив.
Уже чисті ручки й личко
І надходить темна нічка.
Нічка пахне м'ятою,
Сон іде під хатою,
Мама чубчик розчесала
І дитя заколисала.
Підросте за нічку
Козак невеличкий.
Учителька: Учителі добре знають, що наші пращури, славні запорозькі козаки, до колисанок ставились надзвичайно серйозно: кожен малесенький твір, по-перше, прийшов до нас із сивої давнини, по-друге, без цієї пісеньки просто неможливо виховати справжнього козака, прекрасну людину, а по-третє, ці малесенькі шедеври, адресовані у вічність.
Наша хата повна снами,
Вони ляжуть спати з нами,
Нам покажуть ліс і річку,
І травицю, і пшеничку,
І барвінок, і вербицю,
І царицю білолицю.
Сни веселі і барвисті,
Добрі, лагідні і чисті,
Як квітки в зеленім рясті,
Накупають дитя в щасті,
Щоб міцніло, здоровіло.
Добрий розум, сила зріли.
Всім до ранку спочивати.
Спи, дитинко.
Сон до хати.
Колисанки виконують дві заздалегідь запрошені і підготовлені бабусі учнів.
Учителька: Діти підростають, на зміну колисанкам приходять інші пісеньки, які вимагають певних рухів руками, ніжками. Всі ви чули пісні "Два півники", "Сімсот солов'ят", "Пішла киця по водицю" та ін.
От давня пісня маленьких козачат, її виконують Юрась, Івась і Оксаночка:
Хиті, хиті,
Коники в житі,
Та нікому вигнати -
Тільки Хариті.
Хиті, хиті,
Коники в житі,
Тільки не всі -
Половина у вівсі!
Учителька: Коні, коники завжди були невід'ємною часткою козацького життя. Тому козацькі діти змалку вчилися догляду за кіньми, вчилися їздити на них, напувати, купати в річці, і коні відповідали вдячністю.
От ще одна пісенька козацьких діточок-козачат із збірки "Пішла киця по водицю''.
Ковалики - ковалі
То великі, то малі.
А старого коваля
Посадили на коня,
А старую ковалицю
Посадили на телицю,
А малих коваленят -
На строкатих котенят, -
Поїхали!
Учителька: Підростали діти і розуміли, що кожна їх сім'я - це родина. Кожен батько продовжує рід свого батька, а початківцем роду є козацьке життя і козачка - жінка-мати. Прекрасні образи жінок створені Тарасом Григоровичем Шевченком, народно-пісенною творчістю.
Ми щиро вітаємо всіх наших мам і бабусь, присутніх на уроці-ранку, і виконаємо для них пісню "Мала мати одну дочку".
Учителька: А тепер учениці нагадають вам давню пісню-гру юних козачат "Десь тут була подоляночка".
Цю популярну пісню-гру діти виконували на галявинах або в тій хаті, де увечері відбувалися вечорниці парубків і дівчат.
А тепер перенесемося безпосередньо у світ козацької родини. У цьому нам допоможуть юні учасники уроку-ранку і познайомлять вас з козацькою мудрістю. (Учні читають козацькі приказки і прислів'я).
Учителька: А чи всі знають, що в козацьких сім'ях діти, якими б дорослими вони не були, до тата свого, до матусі рідної, до батьків-хрещених і всіх старших звертаються лише на "Ви". "Тату, Ви дозволите перед випасом покататися на Гривастому коні?", "Мамо, не хочете подивитися, як я вишила кайму на скатертині?"
Учителька: А ще в козацьких сім'ях батьки казали, коли треба було, таке:
- Ти чиниш, як справжній козак...
- Що ж, твої вчинки варті справжньої козачки...
- Зупинись, так справжній козак не вчинить!
І це було і спонуканням для козачат, і заохоченням, і покаранням.
1-й учень: Було б добре, якби і наші сім'ї були б козацькими.
2-й учень: Щоб і виховання було шляхетним, козацьким...
3-й учень: Щоб і ми лицарями духу ставали...
4-й учень: Щоб навчилися кіньми управляти...
5-й учень: Щоб про всіх нас казали: "Ці діти чинять по совісті, вони справжні нащадки запорозьких козаків!"
Учителька: Наша козацька родина-це не тільки сім'я, а це і хата, де ви народилися, це і наше з вами село, це вихованість і духовність, лицарство і честь.
А які козацькі пісні ви знаєте і бодай інколи співаєте в своїх сім'ях? ("їхав козак на війноньку", "Розпрягайте, хлопці, коней", "їхали козаки із Дону додому", "Ой на горі, та й женці жнуть", "Засвистали козаченьки" та ін.).
Учителька: В козацьких сім'ях існував своєрідний кодекс честі, з основами яких вас познайомлять юні помічники-ведучі:
I. Ніколи не кривдь маленьких та інших членів сім'ї.
II. Шануй тата свого і матір свою як найцінніше в житті.
III. Завжди чини по совісті
Loading...

 
 

Цікаве