WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст. - Реферат

Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст. - Реферат

підібрав змістовні дидактичні тексти, що мали розвивати високі патріотичні почуття: оповідання про славне минуле українського народу, відомості про видатних історичних осіб, уривки з пам'яток культури і фольклору. У численних працях П. Куліша чимало сильних національних експресій, уболівань за минулим, нападок на яничарство та духовне виродження. Однак, засуджуючи безбатченків, він ніколи не цурався дружби з іншими народами.
Значну частину свого життя П. Куліш присвятив перекладам українською мовою творів Гомера, Дайте Алі-г'єрі, В. Гете, Г. Гейне, В, Шекспіра та інших видатних митців минулого, переклав Біблію.
Микола Олександрович Корф (1834-1883) - відомий педагог, методист, організатор народної освіти, основоположник земських шкіл в Україні.
М. Корф створив початкову школу нового типу - земську трирічну школу, в якій один учитель водночас проводив заняття з трьома класами. Пропагуючи ідею загальної обов'язкової початкової освіти, відкрив понад 100 таких шкіл в Олександрівському та Бердянському повітах.
За цим зразком створювалися сільські школи по всій Росії. У таких школах навчалися за підручниками К. Ушинського. Написав підручник-читанку "Наш друг", яка доповнювала "Рідне слово" К. Ушинського, а згодом - методичні рекомендації для вчителів. Пропагував аналітико-синтетичний метод вивчення грамоти. Для ознайомлення вчителів з цією методикою написав посібник "Руководство по обучению грамоте по звуковому способу".
До важливих умов здійснення загального навчання Корф відносив: близькість школи до місця проживання учнів, спільне навчання хлопчиків і дівчаток, організацію навчання, яка гарантує здобуття дітьми корисних і міцних знань, умінь і навичок. Мета загальноосвітньої школи - підготовка розумово і духовно розвиненої особистості, здатної до самоосвіти, якій притаманні патріотизм, чесність, справедливість, любов до праці, дисциплінованість тощо. На його думку, моральне виховання має здійснюватися на всіх уроках.
До змісту початкового навчання передусім мають входити рідна мова, арифметика, Закон Божий, по можливості - уроки малювання і співів. Вважав, що на уроках рідної мови і читання вчитель повинен повідомляти учням у певному обсязі дані з природознавства, географії, історії та літератури. М. Корф висував високі вимоги до вчителя і постійно дбав про забезпечення школи добре підготовленими вчителями. Особлива роль і відповідальність, на його думку, покладені на вчителя початкових класів, бо саме в цьому віці закладається фундамент особистості, від якого залежить доля людини.
Заслуга М. Корфа також у тому, що він створив першу в Росії книгу із школознавства "Русская начальная школа", яка являла собою енциклопедію початкової освіти. Доповненням до неї став написаний ним пізніше збірник "Наше школьное дело".
Олександр Васильович Духнович (1803-1865) - найвизначніший представник культурно-освітнього руху на Закарпатті, письменник, один із перших професійних уче-них-педагогів у Західній Україні. Автор перших на Закарпатті народного букваря "Книжица читальная для начи-нающих", підручників з географії та історії "Краткий землепис для молодых русинов", з російської мови "Со-кращенная грамматика письменного русского языка". Написав також перший у Західній Україні підручник з педагогіки "Народная педагогия в пользу училищ й учителей сельских".
Обстоював ідею народності виховання. Важливою ознакою народності вважав мову, виступав за те, щоб у школах Закарпаття викладання велося рідною мовою, щоб там було створено систему виховання відповідно до історичних і національних традицій народу. Особливим засобом такого виховання має бути народна пісня, що пробуджує і розвиває любов до рідного краю. Мета виховання, на його думку, - формування громадянина і патріота. Для цього слід розвивати задатки, закладені в людині природою, і відповідно до них розвивати її розумово, морально й фізично. О. Духнович наголошує на вихованні молодого покоління в дусі працьовитості, бо людина, вихована поза працею, є тягарем для суспільства.
Він обґрунтував важливі дидактичні вимоги: великого значення надавав наочності, використанню різних натуральних речей, малюнків, карт тощо; у процесі навчання радив порівнювати предмети, вказуючи на їх спільні та відмінні ознаки, аналізувати наведені приклади; виступав проти заучування незрозумілого матеріалу; наголошував на доступності знань для учнів, урахуванню їх вікових та індивідуальних особливостей, застосуванню для міцності знань різних видів повторення. Цінними є його поради і щодо організації процесу навчання: практикування на уроці групової роботи учнів, умовно поділених на три групи залежно від рівня розвитку здібностей.
О. Духнович був переконаний, що успіх навчальної діяльності значною мірою залежить від учителя, тому висував до нього такі вимоги: учитель повинен мати справжнє покликання до педагогічної діяльності, добре знати предмет, який викладає, бути високоморальною людиною, володіти ефективною методикою викладання, вміти підтримувати дисципліну. Вважав, що педагог не повинен обмежуватися навчальною діяльністю в школі, а має бути активним поширювачем знань серед мас.
Великого значення надавав вихованню дітей в сім'ї, наголошуючи, що батьки є першими вихователями своїх дітей, вони повинні підготувати їх до майбутньої трудової та громадської діяльності. Батьки в усьому мають давати своїм дітям добрий особистий приклад, готувати їх до навчання в школі й цікавитись їх навчальною діяльністю.
Важливе місце серед українських культурно-освітніх діячів 30-40-х років XIX ст. посідають члени гуртка передової західноукраїнської молоді "Руська трійця" - Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843), Іван Миколайович Вагилевич (1811-1866) та Яків Федорович Головацький (1814-1888) - творці відомої "Русалки Дністрової", яка започаткувала нову народну літературу на західноукраїнських землях, новий напрям у розвитку народної освіти, шкільництва і педагогічної думки. Ідея єдності українських земель пронизувала всі наукові, літературні й публіцистичні праці діячів "Руської трійці". Основою всієї їхньої творчості була глибока народність, гуманізм, патріотизм.
М. Шашкевич, І. Вагилевич і Я. Головацький вважали народну освіту "найпершою потребою всьогонароду". Про це йшлося в брошурі М. Шашкевича "Азбука". Він виступив за використання в літературі українського алфавіту на відміну від вживаної тоді польської чи латинської транскрипції. Підготував першу в Україні "Читанку для малих дітей", що побачила світ вже після його смерті, але залишила помітний слід в історії вітчизняної педагогіки.
Юрій Адальбертович Федькович (1834-1888) - український письменник і педагогічний діяч. Працював шкільним інспектором Вижницького повіту, домашнім учителем, написав підручники для початкової школи, науково-популярні книги для народу. Він розробив план реорганізації системи освіти на Буковині, обстоював рівні права на освіту для чоловіків і жінок. Працюючи інспектором, намагався перекласти всі шкільні підручники з "церковного язичія" на народну мову.
У творчій спадщині Ю. Федьковича важливою є ідея народності. У статті "Про школу і шкільні підручники" він зазначав, що головний критерій народності - народна мова, народні звичаї, народна поезія. Цікаві його думки стосовно дидактичних проблем. Був переконаний, що в навчанні слід використовувати методи, які розвивають і збагачують дітей. На його думку, методи навчання мають забезпечити самостійність "бачити, думати, говорити". Виходячи з цього, у своєму "Букварі для селянських дітей на Буковині" він умістив тексти, які сприяли пробудженню в них допитливості та формуванню високих моральних якостей.
Ю. Федькович вважав, що вчитель повинен постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність.
Loading...

 
 

Цікаве