WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Корекція мовленнєвого розвитку учнів з легкою розумовою відсталістю у процесі аналізу художнього твору через особистісно зорієнтований принцип організ - Реферат

Корекція мовленнєвого розвитку учнів з легкою розумовою відсталістю у процесі аналізу художнього твору через особистісно зорієнтований принцип організ - Реферат

обставин, у яких відбувають події, а також слова, які є засобами зв'язку між окремими думками, частинами.
Характеризуючи героїв, їхні вчинки, учні в основному користуються такими словами, як хороший, поганий. На запитання "Який настрій викликає це оповідання?" звучить відповідь: "Сумний", "Веселий".
Тому важливого значення надаю попередній словниковій роботі, роботі над лексичним значенням слів. Так, характеризуючи почуття героїв літературного твору разом з учнями "розшифрували поняття "щасливий" за допомогою слів радісний, сердечний, дружелюбний, задоволений, схвильований. Поняття "засмучений" словами: покинутий, нещасний, роздратований.
Уміння аналізувати прочитане виробляється поступово. Найефективнішим прийомом його формування є завдання ,які допомагають учням розкрити причинно-наслідкові зв'язки, мотиви вчинків, осіб, риси їхніх характерів. Це запитання (Чому? Для чого? З якою метою?) і проблемні ситуації, в яких учні мають знайти правильне рішення. Відрив відповіді від тексту прочитаного сприяє механічній характеристиці героя. Діти змішують такі риси характеру як сміливість і кмітливість, хитрий і розумний. Щоб запобігти цьому ставлю запитання: "Які вчинки головного героя свідчать про те, що він сміливий?". Або "На яку рису характеру вказує такий-то вчинок?"
Доцільно і продуктивно слід вважати таку організацію мовної діяльності, коли учні мають змогу доповнювати один одного.
Тому в ході аналізу художнього твору пропоную одному учневі дати характеристику головному героєві, а інші повинні доповнити його відповідь. Для характеристики героїв твору допомагає учням опорний план, який спонукає шукати відповіді на запитання.
План образу літературного персонажа.
1. Соціально-громадське місце персонажа у творі.
2. Роль портрета в розкритті психологічного стану та характеру образу.
3. Проблематика образу, засоби його змалювання.
4. Формування і рівень світогляду персонажа.
5. Мета в житті. Яка ця людина в досягненні її, якими шляхами йде до неї.
6. Духовне багатство (убозтво) й моральна краса (потворність) персонажа.
При вивченні оповідання М. Коцюбинського "Маленький грішник" у 8 класі пропоную учням уявити, що вони зустрілися з героєм прочитаного твору. Про що б вони з ним розмовляли? Даю завдання продовжити оповідання: "Як на вашу думку буде поводитись герой в інших обставинах? Як би ви вчинили на місці Дмитрика?".
2.3. Робота над планом допомагає учням краще усвідомити зміст твору в цілому, головну думку. Ця робота особливо потрібна в процесі аналізу художнього твору. Роботу над складанням плану прочитаного твору проводжу колективно. Для цього вибираю твори ,в яких сюжет розгортається послідовно, легко виділяються окремі його частини, які можна відбити в плані. Робота над планом розвиває мислення і мовлення учнів, оскільки вони вчаться поділяти текст на завершені за змістом частини, коротко і чітко формулювати головну думку окремих частин у вигляді заголовків, будувати речення - пункт плану у формі запитань або розповідних речень.
Для роботи над планом використовую такі прийоми:
- добір готових заголовків до виділених колективно;
- придумування заголовків до готових частин твору;
- поділ твору на частини за даними заголовками;
- поділ твору на частини і колективне придумування заголовків до них.
Якщо твір потрібно розбити за даними готовими заголовками, то на початкових етапах заголовки подаю у правильній послідовності. Пізніше готові заголовки даю учням не за порядком, щоб вони самі могли визначити послідовний порядок пунктів плану. Так при вивченні казки "Два брати" даю учням такий план:
1. Викуплений парубок.
2. Хитрість багача.
3. Життя двох братів.
4. Багачеве нещастя.
5. Панування правди.
6. Вдячність парубка.
Основною метою складання плану розчленованого на частини твору є навчити учнів виділяти головну думку кожної частини, що важко вдається дітям з легкою розумовою відсталістю.
Тому після читання частини твору ставлю запитання, конкретизуючи їх у кожному окремому випадку відповідно до змісту: Про кого або про що ви прочитали? Що саме говориться в цій частині? При цьому не нав'язую учням своїх заголовків, а вчу їх свідомо обирати такий, що найкраще відповідає змісту певної частини твору, доводити, який заголовок найбільш вдалий і чому саме. Спрямовую свої запитаннями міркування учнів до потрібного висновку.
2.4. Робота над планом логічно пов'язується з усним переказом змісту прочитаного. Переказ застосовую тільки тоді, коли учні усвідомили зміст прочитаного уривка або тексту в цілому, а тому можуть його переказати.
Корекційно-розвивальне значення переказу полягає в тому, що він допомагає учням глибше усвідомити текст, сприяє розвиткові мовлення, логічного мислення. переказуючи, діти передають зміст через призму свого сприймання, вчаться правильно будувати речення, набувають умінь логічно пов'язувати думки між собою.
У зв'язку з різними індивідуальними особливостями мислення, мовлення учнів з легкою розумовою відсталістю, зниженими пізнавальними можливостями виникає необхідність у застосуванні додаткових видів допомоги учням під час переказу змісту прочитаного. Оскільки учні з легкою розумовою відсталістю, переказуючи, пропускають описи природних явищ, неспроможні висловити думку про ставлення до дійових осіб. Тому серед запитань обов'язково мусять бути такі, що вимагають оцінки вчинків дійових осіб або опису об'єктів.
Допомагає учням у переказі цілеспрямована бесіда ,перечитування уривків твору, вибіркове читання. Придумування різних варіантів заголовків до виділених частин. Дуже ретельно потрібно працювати над тим, щоб навчити учнів своїми словами переказувати діалоги. Учнямроз'яснюю як замінити пряму мову простими реченнями, як побудувати фразу. З перших кроків навчання переказу, вже з відповідей учнів на окремі запитання до прочитаного, пильно стежу за їх мовленням, не пропускаю жодного неправильного вислову, виправляю вимову слів. Вимагаю, щоб учень, переказуючи, не поспішав говорити, робив паузи там, де закінчується одна думка і починається друга, щоб розповідав виразно з належною інтонацією. Увагу інших учнів звертаю на те, щоб вони стежили як за змістом переказу, так і за тим, які учень допускає помилки, щоб потім виправити їх. Виправити стилістичні та інші помилки, вимагаю, щоб учень повторив слово правильно.
Читаючи твір, учні повинні не тільки зрозуміти прочитане, запам'ятати його, а й усвідомити головну думку, виявити своє ставлення до прочитаного. У багатьох художніх творах головна думка розкривається за допомогою художніх образів. Тому при читанні таких творів найголовніше полягає у тому, щоб учні сприйняли ці художні образи, правильно осмислили їх і дійшли до певних висновків.
Під час підсумку прочитаного розкривається головна думка твору, а для цього звертаюся до тексту твору, застосовуючи вибіркове читання, художні засоби за допомогою яких автор розкриває своє ставлення до описуваних подій, до вчинків героїв. Використовую під час визначення головної думки прислів'я, приказки, в яких стисло і образно формулюються ті чи інші життєві правила.
4. Висновки.
Отже, використання різноманітних методів сприяє корекції усного мовлення дітей з легкою розумовою відсталістю.
Умовою для розвитку та корекції мовлення є потреба спілкування. Тому при проведенні уроку необхідно передбачити такі ситуації, які б спонукали дитину, розповісти про щось.
Для цього потрібно:
- постійно розширювати запас слів;
- пропонувати вправи, що вимагають заміни слів за змістом;
- чітко формулювати запитання;
- проводити бесіди, спираючись на життєвий досвід учнів.
Література
1. Вавіна Л. Розвиток зв'язного мовлення учнів допоміжної школи // Дефектологія, - № 1998 р.
2. Ковальова В.П. Художня література як засіб подолання мовленнєвих недоліків у дітей // Психологічна газета, - 2005, № 8, - С. 14-15.
3. Петрова В.П. Розвиток мовлення учнів допоміжної школи: Спеціальна психологія. Тексти. Частина І. К.-П. - 1999.
4. Улянова Т.К. Розвиток мови учнів на предметних уроках в допоміжній школі, - К., Радянська школа, - 1971.
?
Loading...

 
 

Цікаве