WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Український віночок у звичаях та обрядах (на уроках трудового навчання) - Реферат

Український віночок у звичаях та обрядах (на уроках трудового навчання) - Реферат

хлопець має витись біля нареченої, бути готовим до одруження.
10-а дівчина (з квітами маку).
Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід. А взагалі мак у віночку з'явивсядуже давно, у XVI - XVII ст. І він є не лише символом туги й печалі, а й дає сон і думку береже.
11-а дівчина (з квітами чорнобривців).
У найперший віночок дівчатам вплітали чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю.
(Ансамбль виконує пісню "Чорнобривці" на слова М. Сингаївського).
12-а дівчина (з квітами ружі та троянд).
Ружа -- улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, бо нагадує вона Сонце. Ружі й троянди укладали у віночку за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Вони мають вигляд квітів-зірок, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему.
Учениця.
У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчинкою. Вона разом зі своїми сестрами Мальвою та Півонією лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов до них якось лікуватись Зимовий Вітер. Постукав у двері та й питає:
- А чи тут красуні-дівчата живуть, що людей лікують, здоров'я дають?
- Тут, - відповіла Троянда.
- То впустіть до хати.
- А хто ти будеш?
- Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.
- А чи не завдаси ти нам шкоди?
- Ні!
Відчинила Троянда двері - і влетів у хату Вітер-Вітрисько.
- На що скаржишся? - спитала Мальва.
- Нема сили з Морозом боротися.
- А чи добре ти щось вчинив людям?
- Ні!
- То чого ж тобі співчувати?
- Бо я хворий.
- Але ми лише добрим людям помагаємо, - відповіли дівчата.
Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив на квіти. А люди навесні висадили їх у квітники: мальву коло вікна ближче, півонію - до води, ружу - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж - це символи віри, надії, любові.
Вчитель.
Багато легенд дізнались ми про квіти, з яких складається український віночок. А які предмети, деталі ще до нього входять?
Учениця.
Є ще вінки із пір'я. їх виготовляють буковинки, а полтавчанки вплітають у весільний вінок пір'я павича.
Павич - це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому є символом сімейного щастя:
Сива пташка літала,
Крилами двір замітала.
Сподівалася вінця
До свого гуменця.
(Дівчата складають живий вінок - піраміду із квітів, які представляли у своїх розповідях-легендах).
Вчитель.
Український вінок, окрім безлічі квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука.
Учениця.
І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.
Скажімо, найпершу у віночок, посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої - жовті стрічки - символ сонця, за ними світло-зелені - символ краси і молодості. Потім голубі, сині - символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу - символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості, рожеву - символ достатку. В'язали до строю й білу стрічку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому - місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це - символ пам'яті про померлих.
Вчитель.
Віночки мають магічну силу захисту. Тому їх використовували для ворожіння, дівчата намагалися дізнатися про свою долю, використовуючи купальські віночки.
Учениця.
...Тим часом дівчата побігли до річки. У кожної на віночку горіла свічечка. Вони обережно опускали їх на воду. Плесо зарябіло безліччю вогнів. Складалося враження, начебто річка спалахнула. Видовище було казкове.
Прудка течія одразу відносила віночки зі свічками углиб ріки. Кожна дівчина уважно стежила за своєю долею. Якщо віночок приставав до берега, то вважалося, що його власниця вийде заміж. А коли одпливав далі - ще цілий рік дівуватиме. Траплялося, що вінок приставав до протилежного берега. У таких випадках дівчині судилося вийти заміж у сусіднє село.
Не стояли осторонь і хлопці. Вони намагалися "привернути" віночки до свого берега, кидаючи поперед них камінчики.
Свято тривало допізна. Лише тоді, як позгасали свічки й зникли віночки, всі почали розходитися. Дівчата заспівали завершальну пісню:
Ой на морі хвиля,
При долині роса,
Стороною дощик іде...
І справді, нічне небо обснувала хмара, засіялася дрібна мжичка. Довелося йти додому.
- Хлопці, а сьогодні вночі папороть цвіте! - згадав по дорозі Толик. - Кажуть, як зірвати цю квітку, пощастить знайти підземний скарб... (В. Скуратівський).
Вчитель.
Віночками-оберегами називають нині різдвяні віночки (демонструє) із символами достатку у вашому домі - горіхами, колосками, качанами кукурудзи, головками часнику і цибулі, насінням овочевих.
А є ще віночки-обереги із лікарських рослин (демонструє). До цих віночків входять квіти пижма, безсмертника, деревію, звіробою, материнки, буквиці, хмелю, полину. Вішають його над столом, він здоров'я дає, злі духи відганяє, дарує злагоду і спокій усій родині. У давні часи студенти носили віночки з м'яти, вони сприяли активній роботі мозку і пам'яті.
Учениця (з віночком із пшеничних колосків).
Коли закінчувались жнива, то найкращу жницю нагороджували віночком із пшеничних колосків. Він символізував достаток, повагу за руки працьовиті та любов до матінки-землі. У день золотого весілля подружжя також віншували віночками із колосків жита чи пшениці. "Хлібні" віночки тримали на покутті:
Засвітив місяць із рога,
Та щоб нам була видна дорога,
Щоб ми із неї не зблудили,
Щоб своєму господарю в годили.
"Прочини, господарю, ворота,
Занесем тобі віночка з золота;
Він не із золота, а із жита,
Дозволь тобі, Боже, спожити,
На друге літо заложити".
Вчитель.
Ось і відбулося наше знайомство з українським віночком, красивим і загадковим, таємничим і відвертим, прикрасою й оберегом дівчини з малих літ аж до весілля. Нехай у серцях ваших прокинеться бажання більше дізнатись про наші звичаї, традиції, обереги. Спробуйте переповісти про наше свято своїм друзям, відшукайте нові легенди й повідомлення. Поповнімо наші знання із скарбничок народних оповідей.
(Присутні оглядають виставку ілюстрацій, аплікацій, віночків. Лунають мелодії українських народних пісень).
Loading...

 
 

Цікаве