WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема морального становлення особистості в педагогічній спадщині В.Сухомлинського - Дипломна робота

Проблема морального становлення особистості в педагогічній спадщині В.Сухомлинського - Дипломна робота

тактовності, авторитету: "Якщо б різкою н була оцінка поведінки учня, досвідчений вихователь ніколи не допускає знижувальної оцінки. В розумному осуді завжди є відтінок здивування: "Якщо ніколи не сподівався від тебе такого вчинку, я вважав і вважаю тебе кращим, ніж ти сам говориш про себе своїм вчинком. Ці слова не вимовляються, але обов'язково "читаються між рядками" - у цьому саме і полягає мистецтво осуду. А якщо вихователь замість тонкого розумного осуду "практикує" лайку, ображає гідність учня, - це викликає озлобленість, відчай, злобу, замкнутість, ставлення до вихователя як до ворожої сили. Мистецтво осуду полягає в мудрому поєднанні суворості і доброти: учень повинне відчути в осуді педагога не лише справедливу суворість, а й людську турботу про себе" [18, 325]
Одним з ефективних прийомів морального виховання є заборона. Уже в початковій школі заборона за її уміло застосування, якщоза нею стоїть необхідний моральний авторитет того. хто забороняє, запобігає багатьом бідам в отроцтві та юності - "марнуванню" життя, не обґрунтованим претензіям юнаків на життєві блага, не заслужені особистою працею, тощо. "Бажання дитини, - писав В.О.Сухомлинський, - можна порівняти з поганими на маленькому плодовому дереві: розпускається на ньому багато паростків і частина з них - "дикі", так звані "вовчки"; садівник їх зрізує, залишаючи на дереві тільки плодоносні пагони. Так і з дитячими бажаннями: учневі хочеться дуже багато, його бажанням немає кінця. Але, якщо дати волю всьому, що зеленіє, плодове дерево здичавіє, багато паросль "вовчків" заб'є плодоносні гілки. Якщо старші намагаються задовольнити всяке бажання дитини, виростає вередлива істота, раб примх і тиран ближніх. Виховання бажань - надзвичайно тонка, філіграння робота "садівника" - вихователя мудрого і рішучого. Чуйного і безжалісного.
Він уміло зрізає "вовчки", залишаючи паростки, які дадуть плоди". [18, 327]
Отже, проблеми моралі у дітей мол.шкільного віку передбачає органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи методів, форм і засобів морального виховання. Тільки в одній органічній єдності можна виховати людину з високими моральними переконаннями, що досить чітко простежується у досвіді В.О. Сухомлинського. Він прагнув того, щоб уже в молодших школярів за допомогою слова вчителя, прикладу в дитячій душі утверджувалися моральні цінності, які виробилися тисячолітньою історією народу. Розкриваючи суть моральних цінностей на конкретних прикладах, педагог розвивав і збагачував духовне життя дитини.
СПІВДРУЖНІСТЬ СЕРДЕЦЬ
Досвід використання ідей В. Сухомлинського.
Василь Олександрович Сухомлинський - Учитель з великої літери, один із видатних педагогів сучасності не лише в Україні, а й у всьому світі. Розроблена ним педагогічна система збагатила науку новаторськими ідеями і положеннями, зробила внесок і в теорію, і в практику навчання та виховання.
"Уся система навчання і розумового розвитку у нинішній школі потребує докорінного наукового вдосконалення", - зазначав В.Сухомлинський. У його працях дається точний прогноз основних напрямів педагогічного пошуку, тому й сьогодні кожен учитель, який працює за покликанням і любить дітей, може знайти там безцінні поради.
Людина стає особистістю, здобуваючи соціальний досвід, у якому, за І.Лернером, можна виділити чотири психологічні структури: досвід знань, досвід умінь і навичок, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.
Специфіка роботи школи В.Сухомлинського ("Школа радості", "Уроки мислення", "Свято книги", "Кімната казок", "Свято матері", "Свято батька", "Свято хлопчика", "Свято дівчинки" тощо) - приклад використання елементів згаданих технологій у практиці початкових класів того часу.
Працюючи в умовах авторитарної школи, учитель Сухомлинський ділився своїм досвідом співпраці з молодшими школярами, гасло якого зараз формулювалося б як гуманізація, демократизація, індивідуалізація навчання. Уже тоді в педагогічній системі В.Сухомлинського були наявні такі ознаки особистісно орієнтованого навчання:
- зосередження уваги на потребах учня;
- переважання навчального діалогу;
- співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;
- турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
- пристосування методики до навчальних можливостей дитини;
- стимулювання розвитку і саморозвитку учня.
Тому, плануючи свою роботу за новітньою особистісно орієнтованою технологією "Критичне мислення", проектом "Розвиток критичного мислення через читання та письмо" ("РКМЧП"), ми спиралися на думки та напрацювання В. Сухомлинського, неодноразово зверталися до його спадщини.
Сучасна школа, яка використовує особистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні засоби-ті самі, що і в "Школі радості":
- неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, а й під час уроків;
- переважання позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок;
- увага до позаурочного життя (походи та екскурсії, театр, гуртки);
- головний критерій у роботі вчителів - терпіння та любов до дітей;
- активна участь батьків у житті школи;
- дружні стосунки між дітьми в класі, які не залежать від навчальних, успіхів тощо.
Важлива складова успіху "Школи радості" - формування позитивної "Я - концепції", щирого відчуття радості життя, бо ж хто не любить своє власне життя, тому недосяжні й інші глибокі почуття. "Де безрадісні почуття, - писав В.Сухомлинський, - там і пригнічений розум, скута душа".
Одна з найважливіших потреб людини - радість спілкування, емоційно-чуттєва насиченість відносин між людьми, яка має велике значення і для навчання та виховання молодших школярів.
Розглядаючи фотографії, на яких зафіксовані моменти спілкування В.Сухомлинського з учнями, зверніть увагу на його манеру активного слухання дитини, що свідчить про увагу до почуттів та переживань вихованця, про любов, викликану не якимись надзвичайними рисами характеру або вчинками учня, а вже тим, що ця дитина просто є на світі.
В.Сухомлинський завжди поряд з дитиною, обличчям до неї, очі на рівні очей, часом бачимо дотик руки, який немов гарантує маленькій людині почуття психологічного комфорту, впевненості та захисту. Зосереджена увага вчителя говорить про те, що він уважно, не перебиваючи, слухає дитину, не забиває учня власними міркуваннями та зауваженнями. Така пауза допомагає дитині розібратися у власних думках та переживаннях і водночас відчути увагу вчителя до своїх проблем. Тоді поділена радість подвоюється, а поділене горе зменшується двічі; дитина розкривається, більше розповідає про себе, та й, відчувши позитивне ставлення до себе з боку вчителя, стає здатною сама просуватися у вирішенні своєї
Loading...

 
 

Цікаве