WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблема морального становлення особистості в педагогічній спадщині В.Сухомлинського - Дипломна робота

Проблема морального становлення особистості в педагогічній спадщині В.Сухомлинського - Дипломна робота

Чим активніша діяльність людини, чим активніше вона взаємодіє з навколишнім світом, тим більше бачить людина зв'язків між речами, фактами, властивостями, тим більше вона дивується. Перед нею відкриваються тисячі загадок, і саме в їх розгадуванні Василь Олександрович вбачав суть допитливості. Він наголошував, що завдання вчителя полягає в тому, щоб вже зі шкільного віку дитина ставала мислителем і її активна діяльність перетворювалася на нестримну лавину пізнання. Єдиний шлях до цього - праця. Допитливість - дуже крихка і ніжна серцевина людини, її легко зламати, пробудити огиду до праці через непосильність і одноманітність. У творчій праці, життєрадісній і бажаній, Сухомлинський вбачав незамінне джерело думки, розумового і фізичного розвитку дитини. Спираючись на свої багаторічні спостереження, він зазначав, що вчителі, які намагаються дати учням якнайбільше готових знань, гублять їхню допитливість. Якщо на уроці після розповіді вчителя немає запитань - це перша ознака того, що в класі немає інтелектуальних потреб, а залишився тільки обов'язок щодня вчити уроки. Педагог писав, що інтелектуальна байдужість,бідність інтелектуальних емоцій притупляє чутливість до мудрості, новизни, багатства і краси думки, до пізнання.
Ми використовуємо ці ідеї В.Сухомлинського у своїй роботі, а прийоми інноваційної технології "Критичне мислення" допомагають органічно доповнити та урізноманітнити систему прийомів, уже прийняту нашою початковою школою.
Ідеї критичного мислення, з погляду педагогічної спадщини В.Сухомлинського, сприймаються як співдружність сердець: учителя та учня, або ж як "спільнота допитливих", за Е.Шарп.
Співдружність сердець забезпечує такі важливі риси особистості, як уміння формулювати й адекватно відстоювати власну думку, осмислити власний та чужий досвід, вибудувати низку доказів, відчути нерозривний зв'язок власних принципів та вчинків. За такої умови критичне мислення може стати тим ключовим підходом до викладання різних дисциплін шкільного курсу від молодших до старших класів, який забезпечить не тільки засвоєння навичок критичного мислення, а й підвищення ефективності засвоєння навчальних предметів.
Урок Василь Олександрович образно називав першим вогнищем, зігрівшись біля якого, дитина прагне стати вдумливим мислителем. Він вбачав надзвичайно важливе розвивальне завдання уроку в тому, щоб сформувати в учня жадобу до пізнання. Для цього вчителеві потрібно зайти до класу з думкою здивувати та викликати бажання знати більше.
Заслуговує на увагу комунікативна спрямованість його "уроків життя", постійний діалог як між учителем і окремим учнем, так і між учнями. Прикладом можуть бути відомі в усьому світі педагогічні казки - чарівний світ життя, розкритий мудрим наставником, який не повчає учнів, не втомлює дітей сухою дидактикою, а просто йде поряд з дітьми, а можливо, за ними, радіючи разом з учнями кожному новому відкриттю.
Дати кожній дитині щастя - ось у чому бачив свою місію педагог і вчений Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Щоб зробити дитину щасливою, педагог насамперед повинен допомагати їй вчитися, переживати незрівнянне почуття першості, відчути "смак" успіху.
"Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється...", - писав В.Сухомлинський. Людинознавчий підхід є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя, коли в центрі уваги педагога - кожна дитина з її індивідуальними особливостями. Особистісний підхід до навчання і виховання молодшого школяра створює умови для всебічного впливу на дитину, усвідомлення (діагностування) рівня її знань, рівня сформованості рис характеру, компонентів світогляду.
За В.Сухомлинським, і оцінки мають бути індивідуальні, тобто необхідно враховувати індивідуальні особливості процесів мислення, адже в кожної дитини думка розвивається своєрідними шляхами, кожна дитина розумна і талановита по-своєму. Ось чому В.Сухомлинський прагнув, щоб цей розум і талановитість стали основою успіхів у навчанні, щоб кожен учень не вчився нижче за свої здібності. Ось чому педагог постійно шукав різноманітні форми організації навчального процесу та форми навчальної діяльності учнів, оригінальні методи, багато з яких тепер пов'язують з методами новітніх технологій.
Ось чому і ми, плануючи діяльність учнів, диференційовано використовуємо прийоми з проекту "РКМЧП", щоб дати кожній дитині можливість вибрати посильний для неї варіант.
Зважаючи на думку В.Сухомлинського про необхідність навчити школярів обмінюватись ідеями, зокрема, під час дискусій між собою або спілкування з учителем, ми поступово вводили елементи інтерактивних технологій та залучали дітей до роботи в парах або малих групах, як стабільних, так і динамічних, змінних.
Кожна така маленька група працює за девізом "Хто перший?" (рівнорівневі групи, коли той, хто виконав стартове завдання, може переходити до більш складного завдання в умовах своєрідного змагання серед рівних) або "Роби, як я!" (різнорівневі групи, коли сильний учень допомагає слабшим).
Щоб привчати дітей до плідної співпраці та діалогу в складі пар або груп, ми використовуємо різні перестановки столів у класі, постійно відображаємо роботу класу в експозиціях та стендах, на стінах класу, на дошці.
Розміщення дітей для роботи в парах та групах:
? Робота в парі.
? Робота в малій групі
? Робота у великій групі.
Для ефективної співпраці учнів під час парної чи групової роботи поступово разом з дітьми ми розробили правила колективної роботи та спілкування:
- Говори, якщо готовий аргументувати, довести.
- Критикуй, щоб знайти правильне рішення.
- Пропонуй, але бери на себе відповідальність за результат.
А перший варіант опорної таблиці з "умовами" мав такий вигляд:
- Дотримуйся теми.
- Вислуховуй усіх, не перебиваючи нікого.
- Не говори одночасно з іншими.
- Поважай різні думки.
Використання таких правил має велике значення не стільки під час виконання вправ за зразком чи тренінгових вправ, скільки під час роботи з проблемними задачами та творчими завданнями.
В.Сухомлинський підкреслював, що розвитку допитливості, системності, гнучкості, самостійності розуму сприяють такі прийоми впливу на внутрішні психічні процеси, за яких учень подумки оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ. Найбільш ефективний прийом у цьому плані - постановка проблемних задач.
Ось приклади таких завдань, які ми пропонували дітям на уроках української мови:
Тема. Префікси й прикметники
- Сашко написав: У неї гарні малюнки. Потім пояснив, що між у та неї жодне слово вставити не можна, тож, і писати треба разом.
- А як на вашу думку?
- Як довести, що це два окремих слова?
Loading...

 
 

Цікаве