WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика формування читання в початковій школі - Курсова робота

Методика формування читання в початковій школі - Курсова робота

слів:
1) з наростанням голосу;
2) одні з наростанням, останні - складанням;
3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.
Олесь "Ялинка" ст. 41 - партитура. Підготовка вчителя до виразного прочитання твору "Ялинка".
Раз я взувся в чобітки
Одягнувся в кожушинку
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку
Ледве я зрубати встиг
Ледве став ялинку брати
Як до мене зайчик плиг
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди
Не віддам кричить нізащо
Ти ялинку посади
А тоді рубай, ледащо
Не пущу і не проси!
І цяцьками можна гратись
Порубаємо ліси
Ніде буде і сховатись.
6. Уроки класного читання. Типи уроків читання
типи уроків:
1) уроки ознайомлення з новим твором;
2) уроки узагальнення вивченого.
Урок ознайомлення з новим твором характеризується:
1) повторним домашнім завданням;
2) вивчення нового матеріалу;
3) закріплення;
4) оцінки і підсумок уроку.
Уроки ознайомлення з новим твором мають мету розширити знання учнів з певної теми, познайомити з письменником, його твором. В залежності від мети ми вибираємо методи і прийоми роботи. Уроки узагальнення мають мету повторити, узагальнити певну тему, поліпшити якості читання, удосконалювати вміння логічно і граматично правильно висловлювати свої думки. Це останнє стосується всіх уроків, бо означає розвивати мовлення.
На кожний урок визначаємо мету уроку. Мета є триєдина:
1) виховна;
2) навчальна;
3) розвиваюча.
Основні етапи читання:
1) підготовка учнів до сприймання твору. Для доброго сприймання твору потрібна підготовча робота. За темою, яка буде розкрита у виучуваному творі. Це може бути розповідь учителя, бесіда з учнями, розповідь учнів на основі життєвого досвіду. Для того щоб збудити дітей можемо застосовувати гру, картину, загадки, прислів'я, приказки, бесіда за прислів'ям, лінгвістичні ігри.
Лінгвістичні ігри: добирання епітетів до слів, опис предмета і відгадування його.
2) Перше читання і перевірка прочитаного перед читанням ставимо завдання, яке включає розуміння змісту і бажання наслідувати вчителя.
3) Повторне перечитування.
Після повторного йде читання за частинами, вибіркове, читання ланцюжком.
Учити дітей аналізувати. В процесі повторного перечитування ставити питання і завдання. Повторне перечитування має на меті допомогти учням аналізувати твір за будовою, тобто композиційний аналіз. Про композицію твору учні повинні знати, що кожний твір має початок, основну частину і закінчення. Щоб привчити дітей аналізувати твір за будовою. Учитель ставить питання: чим починається твір?, з яких позицій починається твір?, як розгортаються події?, чим завершується твір? На основі оповідань учні переконуються, що вступна і заключна частини значно менші від основної. У процесі роботи привчаємо дітей до того, що в основній частині можна виділити ще декілька частин. Кожна з частин вступна, основна, заключна є логічно завершеною, тобто виражає певний зміст. Усвідомлення логічних частин змісту допомагає учням переказувати твір.
Під час повторного читання продовжується робота над словом. Після прочитання речення, якщо є така потреба зупиняємося, щоб вияснити зрозумілість усіх слів. Незрозумілим не можна залишати жодного слова. Який вид обрати при повторному читанні залежить від жанру твору і від підготовки класу.
4) Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу.
Аналіз змісту частин пов'язується із розбором художніх засобів. Не виключається також, що через аналіз художніх засобів розкривається зміст твору. Роботу над зображувальними засобами необхідно проводити разом з читанням уривків так, щоб відобразити художність і смисл, функцію зображувальних засобів. Цілісним є такий аналіз твору, коли твір аналізується в єдності змісту і форми.
Наприклад: у творі Сосюри "Осінь" сказано: осінь жовтокоса їде гордовито на баскім коні. Через цей метафоричний вислів автор підкреслює нам швидкий прихід осені всюди, а через епітет "жовтокоса", що все навколо стає жовтим.
5) Навчання складати план прочитаного. Цей елемент передує переказу. Але на деяких уроках можуть мінятися місцями. Не до кожного твору можна складати план. Учимо дітей складати план до тих творів, які легко поділяються на композиційно завершені частини. Головне завдання тут полягає в тому, щоб діти могли поділити твір на частини і підібрати заголовки до цих частин. На першому етапі, коли вчимо дітей складати план добре виправдовує себе робота з малюнками, так званий малюнковий план. Є кілька видів роботи з малюнковим планом:
1) учитель показує ілюстрації і пропонує розмістити їх в порядку такому як побудовано твір;
2) учитель показує декілька ілюстрацій і пропонує дітям прочитати ті частини твору, які відповідаються за змістом поданих ілюстрацій. Тут можемо використати малюнки, які є до творів у підручниках;
3) передати у малюнках (власних) частини твору. Щоб обмежити кількість малюнків наперед встановлюємо кількість частин, підбираємо пункти плану.
Коли учні навчились складати план, добирати заголовки до малюнків, то продовжуємо цю роботу, виділяючи окремі частини так, як поділив їх автор (іде мова про ті оповідання, які складаються з деяких частин). Якщо оповідання на частини не поділене, то вчимо дітей називати вступну частину, основну і заключну.
Вимоги до плану:
1) усі його пункти повинні передавати логіку подій;
2) мають бути спрямовані на розкриття головної думки
Звертаємо увагу дітей, що у плані можуть бути і питальні і розповідні речення, що пункт плану може бути речення з підмета і присудка, а також привчаємо дітей підбирати для пунктів плану речення з текстів, або частину цих речень.
6) Переказ прочитаного. Уся попередня робота спрямована на те, щоб учні могли передати і сприйняти зміст тексту. Підготовка до переказу має велике значення. Саме переказування відіграє певну роль у розвитку школярів.
1) Переказ має освітнє і виховне значення.
Якщо учень успішнозасвоїв усі терміни і поняття, які є у творі, значить він оволодів змістом твору, може висловлювати своє ставлення до описуваного, а також через свою дитячу уяву подати опис зображуваного предмета;
2) Переказ має надзвичайно велике значення у розвитку мовлення дітей. Якщо дитина переказує твір, то вчитель слідкує за тим, щоб було мовлення граматично правильне, логічно послідовним, щоб були грамотно і виразно дібрані слова для побудови речення.
3) При переказуванні учнями твору учитель має можливість прослідковувати як діти володіють такими якостями мовлення як жвавість, виразність, правильне інтонування речення. Існують такі види переказу:
а) дослівний;
б) стислий або короткий;
в) близький до тексту;
г) творчий.
Кожний вид переказування відіграє певну роль у вираженні змісту твору.
Дослівне переказування дещо нагадує заучування напам'ять. Коли учеть так переказує, то вчитель має змогу переконатися, що він запам'ятав текст. Це найпростіший вид.
Близький до тексту переказ важчий порівняно з попереднім, бо дитина самостійно має будувати речення, беручи з тексту окремі вирази. Короткий переказ вимагає виділення найбільш значущих для розуміння змісту частин. Він привчає виділяти головне у тексті. Таке коротке переказування передує творчому переказуванню. Є різні види творчого переказу:
1)
Loading...

 
 

Цікаве