WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота

Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота

зосереджують увагу на дотриманні учнями дисципліни. Вчителями школи були ченці братського монастиря - Єлисей Ільковський, Павло Косинський, Августин Славинський. Серед учнів були діти міщан і шляхти, а також убогі.Програма навчання була наближеною до львівської. У школі користувалися українськими та польськими книжками. Високо було поставлене питання навчання співу, причому учні користувались партесами на шість вісім і більше голосів.
СТАТУТ
ў Так само, як і у Львівській школі першого дня дітей приводили батьки, вносячи у шкільну казну 4 гроша.
ў Так як учні вивчали іноземні мови, то батьки повинні вислухати пораду старшого щодо здібностей учня.
ў В навчальний час, зранку це чи після обіду, всі повинні приходити вчасно, заходити в клас тихо, без розмов, шепотів; сидіти на своєму місці і уважно слухати, розуміти, запам'ятовувати. Важливо було вміти відтворити весь матеріал у тій формі, якою подав це дидаскал.
ў Ніхто не повинен заключати ніяких договорів, угод в школі чи вдома без відома дидаскала чи батьків. Твердо розуміючи, що все це крадіжка, а крадіжка - це смертний гріх.
ў Учні не повинні розповідати стороннім людям про те, що відбувається в школі.
ў Вони не повинні приносити до школи сторонніх речей чи інструментів крім шкільного обладнання.
ў Ніхто не має ходити ні на які непристойні бенкети, зібрання, не повинні дружити з невихованими дітьми.
ў Кожної неділі чи свята учень має відвідувати службу божу, не дивлячись ні на які причини, крім хвороби.
Про високий рівень викладання у школі свідчить те, що її учні та вчителi
не лише декламували, а й складали вірші тодішньою українською мовою.
Київська братська школа
Братський рух поступово поширився із заходу на схід у стратегічному напрямку на давній Київ, куди, починаючи з 1600 року перебралася значна частина активних діячів України. Це, насамперед, Захарій Копистенський, брати Памво, Степан Беринда, Тарас Земка, Лаврентій Зизаній, Гавриїл Дорофієвич...
У Києві, який планувалося зробити справжньою культурною столицею, братська школа заснована у 1615 році і стала родоначальницею Київського колегіуму. Першим її ректором став вихованець Львівської школи Іван Борецький, другим - Мелетій Смотрицький, третім - Касіян Сакович. В цілому, братська школа носила демократичний характер. Запозичуючи деякі елементи західноєвропейської системи освіти, такі як диспути, декламації, братчики намагалися надавати усім цим елементам українського культурного забарвлення, готуючи національно свідому молодь. Учителі школи часто разом із студентами та учнями подорожували по містах та селах України, поширюючи ідеї боротьби проти уніатства.
Щодо системи навчання у Київській братській школі, то навчання велося на "простій" і слов'янській мовах, що яскраво свідчило про збереження народності у системі шкільної освіти. На високому рівні викладалася і граматика, велика увага приділялася малюванню, історії, географії, віршуванню (вірші писалися з приводу свят, визначних подій, похорон...), співу, драматичному мистецтву, яке спочатку носило суто релігійний характер, пізніше - напівсвітський. Курс математики включав: цивільну і військову архітектуру, механіку, гідростатику, геометрію, оптику, хронологію. Арифметиці і астрономії приділяли меншу увагу ніж риториці, філософії, богослов'ю.
Слід зазначити, що тривалий час навчання в Україні здійснювалося за рукописними азбуками та підручниками. В той час вони були досить складними для користування.
Отже, особливо велика заслуга у справі пожвавлення шкільної освіти - формуванні передових педагогічних ідей, розробці нових органічних форм навчання і взагалі розвитку просвітницької думки і культури в Україні, належить братствам. А сама система виховання в їх школах та організаціях, антифеодальні повчання, гостра полемічна література широко використовувалась у боротьбі за права українського народу.
Розділ II
Школи Запорізької Січі
Козацька доба приваблювала багатьох письменників, учених, дослідників, істориків, археологів, педагогів різних часів та народів, так як багатовіковий козацький визвольний рух зумовив унікальне явище не лише східнослов'янськоъ, а й світової культури - козацьку педагогіку.
Козацька педагогіка - частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині - незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім'ї, школі і громадському житті образ козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю. Створена козаками педагогіка ввібрала в себе ідейно-моральний, емоційно-естетичний, психолого-педагогічний зміст богатирської епохи в житті наших пращурів періоду Відродження. Під могутнім захистом козацьких збройних сил в Україні існували різні типи навчальних закладів. Поряд з академіями, братськими, дяківськими, церковними, монастирськими школами, колегіумами працювали народні професійні школи мистецтв і ремесел (кобзарства, гончарства, бортництва та ін.) та козацькі, січові школи на території Січі.
Перша школа на Січі, відкрита у 1576 році, слугувала зразком для виникнення осередків освіти на всій території козацьких вольностей. Склад учнів визначався звичаями, що формувалися на Січі. Так, там заборонялося перебувати жінкам. Навіть отамани залишали свої сім'ї за межами Січі. За порушення цього порядку загрожувала смертна кара.
Січова школа існувала при церкві Святої Покрови, розташованої на території Запорізької Січі. Вона складалася з двох відділів: в одному вчилися ті юнаки, що готувались до паламарів і дияконів - у цьому відділі було завжди 30 учнів. Крім цього існував відділ молодиків, де вчилися сироти, хрещеники козацької старшини та інші діти ( їх було біля 50 ), яких навчали грамоті, співу та військовому ремеслу.
У козацькій педагогіці чільне місце посідає батько. Він - захисник сім'ї, роду, творець історії, державності, символ мужності, відваги, взірець для наслідування. Батько - перший учитель, який формує у своїх дітей лицарську честь і гідність, цілеспрямовано займається їх загартуванням, готує до подолання життєвих труднощів.
Козацька сім'я характеризується глибокими демократичними та духовними традиціями, рівноправністю чоловіка та жінки. Чоловік навіть у сімейному житті керувався лицарськими чеснотами. Материнське слово в сім'ї є не менш вагомим, ніж слово батька, вона виховувала дітей на
козацькому фольклорі, вселяла в їхні душі любов до Батьківщини, віру в перемогу добра, надію на щасливе життя. Мати символізувала берегиню традицій свого народу.
Сімейні виховні традиції продовжували досвідчені козаки у школах. Так, Д. Яворницький поділив запорізькі школи на січові, монастирські та церковно-парафіяльні.
До січових шкіл хлопчиків приводили батьки.
Loading...

 
 

Цікаве