WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота

Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота

наочності широко використовувалась книга. З найдавніших часів в Київській Русі книгу не тільки прикрашали різноманітними елементами, а йілюстрували. І якщо враховувати, що вона призначалась не тільки для читання. А часто й для навчання, то можна сказати. Що ілюстровані рукописні підручники в нашій країні існували ще в найдавніші часи. Значна кількість таких книг була у XVI - XVII столітті. Львівський рукописний підручник з математики (1630) містить велику кількість схем, таблиць, креслень та малюнків. Одним з перших видань ілюстрованих навчальних посібників був " Анфологіон" (1619). Книга насичена великою кількістю художньо-виконаних заставок і мініатюр. З метою наочності навчання широко використовувались і руки. За допомогою рук діти вчилися рахувати до десяти.
Для кращого розуміння матеріалу учні мали опитувати один одного, а залишаючи школу. Повторювати його з тим, щоб прийшовши додому, ще раз прочитати урок батькам. На наступному уроці учитель проводив опитування вивченого матеріалу, а в суботу повторювалось усе, що вивчалось протягом тижня. Така система повторювання забезпечувала глибокі і систематичні знання. Крім щоденних опитувань, у братських школах проводились і періодичні перевірки знань. Так, у Луцьку ректор мав через кожні чотири тижні проводити іспити.
Отже, братські школи встановили чіткий порядок навчального дня і навіть такий цікавий з педагогічної точки зору захід, як контроль батьків за виконанням домашнього завдання. До речі, Статут братських шкіл , очевидно, передбачав досить високий освітній рівень батьків чи осіб, що їх замінювали.
У братських школах навчання проводилось різноманітними методами. Здебільшого це було читання лекцій за записами, які учителі давали учням для переписування додому. Рекомендувалось також проводити бесіди, які в основному мали катехізесний характер. У старших класах організовувались приватні та публічні диспути.
Львівська братська школа та її Статут
Львівська братська школа стала другою в Україні православною школою вищого ніж початковий рівня. Першими її керівниками були Стефан Зизаній, Кирило Ставровецький, Памво Беринда, Іван Борецький… Опікунами школи були старшини братства. Найхарактернішою особливістю
школи з перших днів її існування був її всестановий характер. Братчики під-
креслювали, що школа заснована для навчання дітей усіх станів, плата здійснювалась за можливостями кожного. Львівське братство мало право контролювати моральність своїх членів, здійснювати духовну цензуру церкви, слідкувати, щоб церковні владики чинили за апостольськими правилами. Такі привілеї їм було надано після відвідин у 1585 році Львова константинопольським патріархом Єремією II. Саме тоді Львівське братство отримало статус ставропігії, тобто було вилучене з-під влади львівського єпископа і навіть київського митрополита. А підпорядковувалось безпосередньо патріарху константинопольському. Надання цього статусу було першим визнанням подвижницької діяльності братств.
Виховання у даній школі носило церковний характер, але порівняно з Острозькою академією більш демократичний. Предмети навчалися тогочасною українською мовою. Викладались також слов'янська та грецька мови та "вільні науки". Але найбільша увага приділялась гуманітарним наукам, тобто граматиці. Діалектика вивчалась для оволодіння мистецтвом дискусії. Її разом з риторикою вів один учитель.
Спів - один з основних предметів Львівської братської школи. Уроки музики проводились в суботу. Учні школи співали в хорі, за що отримували певну плату, харчі, одяг ( темно-зелений кунтуш, жовтий жупан, чоботи, шапку ). При навчанні використовувались елементи народного фольклору, гумору…
Загалом, вказівки щодо навчальної системи Львівської братської школи були чітко подані у її статуті.
СТАТУТ
ў Якщо батьки хотіли віддати свою дитину на навчання, то вони особисто йшли до ректора, беручи своїх сусідів за свідків, і підписували з ректором угоду, згідно якої школа зобов'язувалась навчати дитину, а батьки - слідкувати і сприяти навчанню. Батькам прочитували реєстр, щоб ті знали якими методами буде проводитись навчання і щоб батьки не протистояли цим методам. У випадку, якщо батьки хочуть забрати свою дитину зі школи, то вони приходять до ректора з тими ж свідками.
ў Дидаскали, взявши дитину повинні її вчити, за непослушання - наказувати, але не по-тиранськи, а по-учительськи. Вони повинні ставитись до всіх дітей однаково, як до багатих, так і до бідних. Адже становище дітей у школі залежало не від матеріального достатку їх батьків, а від їх успішності у школі.
ў Від братства в школі мали бути приставлені двоє людей, які спостерігали за навчальним процесом, за хорошими і поганими справами. У них мав бути реєстр під братською печаткою, в якому дидаскали повинні були вписувати дані про навчання дітей у школі.
ў Діти приходили до школи у зазначений час: в 9 годині влітку, взимку дещо пізніше.
ў Кожен учень мав сідати на своє місце. Більш здібні діти сиділи вище (навіть якщо вони були бідні), менш здібні - нижче.
ў Кожного ранку дидаскал мав слідкувати за присутністю учнів. Якщо хтось був відсутній, то він мав послати за цим учнем додому і дізнатися про причину його відсутності.
ў Вранці навчання не починалося без читання молитви. Після молитви кожен розповідав про вчорашній урок, що читав, писав вдома. Потім починали вчити Псалтир та граматику.
ў Після обіду хлопці пишуть на табличках кожен свій урок, заданий йому учителем. Це робили всі, окрім малечі, яким учителі самі писали.
ў Вивчивши у школі важкі слова, учні повинні були їх спитати один в одного, диспутувати, а прийшовши додому - повторити їх знову
ў У суботу зранку повторяли уроки, які вивчали на протязі тижня. Після обіду вчили пасхалії, рахунок, музику…
ў Після вечірні в суботу дидаскал мав розмовляти з дітьми більше ніж в інші дні, навчаючи їх страху божому, звичаям, традиціям, як вони повинні поводитись в церкві, вдома, на вулиці.
ў Кожного тижня 2х-4х хлопців призначали слідкувати за порядком в школі. Учні, які були обрані за списком не мали відмовлятись від цієї справи. В їх обов'язок входило прийти до школи раніше, підмести всю школу, затопити піч і сидіти біля дверей, щоб всіх бачити, щоб знати все, хто як поводився, що робив…
ў Якщо хтось пропускав шкільні заняття, того більше не приймали до школи.
Статут Луцької греко-латино-слов'янської школи
Засноване 1617 року Луцьке братство незабаром також створило школу
вищого типу, а 1620 року спорудило для неї мурований будинок. У рукописному збірнику школи вписано датовані 1624 року два документи, що регламентували характер і структуру цієї школи - "Права школи греко-словянської Луцької артикули" і " Порядок шкільний." Обидва документи
діяли одночасно, анітрохи не суперечачи один одному. "Порядок шкільний" був основним документом про організацію школи. Артикули
Loading...

 
 

Цікаве