WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота

Братські школи та школи Запорізької Січі - Курсова робота


Курсова робота
Братські школи та школи Запорізької Січі
?
Зміст
Вступ...........................................................................................1
Розділ I Братські школи на Україні.......................................................2
1.1. Львівська братська школа та її статут......................6
1.2. Статут Луцької-латино-слов'янської школи...........8
1.3. Київська братська школа.............................................9
Розділ II Школи Запорізької Січі...........................................................10
Висновки....................................................................................16
Список використаної літератури..........................................17
Вступ
Становлення та розвиток національної системи освіти має вирішальне значення при творенні самосвідомості народу в процесах його самопізнання та утвердження, а передусім у розвитку власної культури, бо всі культурні навички ґрунтуються таки на освіті. Тут слід відзначити, що розвиток освіти й педагогіки в Україні в XVI - XVII столітті проходив у складних історичних умовах. Це була епоха боротьби українського народу проти соціального і національного гніту, феодалізму. Разом з тим ця класова боротьба пригнічених мас України зливалась з боротьбою за свою незалежність, культуру, мову. У руслі цієї боротьби були створені численні братські школи та школи Запорізької Січі, які мобілізували свої зусилля на боротьбу з католицизмом, унією, з православними єпископами, які складали основу вищої ланки феодального суспільства. В колах молоді, яка здобувала освіту спершу в нижчих і середніх школах, типу монастирських чи судових православних, питання збереження національного обличчя не стояло так гостро, як у тих, хто навчався у протестантських чи римо-католицьких.
Загалом, питання становлення середньої та вищої школи вирішувалося с українському суспільстві животрепетно, бо йшлося про виховання української людини, без чого край, як казав В.Тяпинський, "не міг мати майбутнього." [5.54]. Відтак, найактивніші й найкультурніші люди тогочасного суспільства беруться за впровадження національної освіти - цим починають займатися братства, які засновують низку братських шкіл (середнього типу) .Важливий внесок у подальший розвиток української освіти зробили й школи, засновані в Запорізькій Січі.
Важливим тут є з'ясувати ті основні витоки, які визначали основні принципи, що лежали в основі розвитку освіти та педагогічної думки в Україні в XVI - XVII столітті. На думку одних дослідників, весь розвиток виховної та педагогічної думки проходив під впливом ендогенних сил, а педагогічні погляди учителів є закономірним продовженням педагогічних ідей, що були сформовані ще в сиву давнину. Інші ж дотримувались думки, що педагогічний процес в Україні відбувався під впливом екзогенних сил. Інші взагалі стверджували, що вирішальну роль в цьому процесі відігравала Греція.
Як би там не було, але педагогічна думка в Україні розвивалась не на пустому місці, а на основі багатостолітнього виховного досвіду народу та під впливом педагогічних ідей тієї ж Греції.
Розділ I
Братські школи в Україні
Із здобуттям Україною незалежності питання щодо вивчення духовної спадщини нашого народу стоїть як ніколи актуально. Тут слід відзначити, що грамотність в нашій державі існувала вже в XI столітті. Особливу роль у розвитку української культури відіграли братства і засновані ними школи. Історія їх дуже давня. Початок заснування братств пов'язують ще з XI століттям, коли члени ремісничих гільдій та цехів почали об'єднуватися з метою взаємодопомоги та згуртуваня парафіян. А втім, джерела, що розкривають історію цього питання, досить обмежені. Ближчим до нас є історичний період напередодні та після унії 1596 року, коли конфлікт православ'я з католицизмом наприкінці XVI і в XVII столітті створив, за словами Дмитра Чижевського, "грунт для утворення двох явищ - релігійної полеміки і національної школи." На думку вченого, "як релігійна полеміка вимагала вищих теологічних студій, так і народна школа, що постала й поширилася зусиллями релігійно-національних організацій - братств, і привела до зорганізування вищої освіти з релігійним забарвленням." [10.79].
Загалом, у XVI - XVII столітті в Україні існувало п'ять груп шкіл, які хоч і були різні за своїм ідеологічним спрямуванням, але мали деякі спільні організаційні форми та методи навчання: братські школи і школи в полках; школи при монастирях і церквах (парафіяльні);школи протестантських общин - кальвіністів, лютеран, аріан; католицькі школи орденів єзуїтів і піар; школи Запорізької Січі.
Все ж таки, особливо велика заслуга у сраві пожвавлення шкільної освіти належить братствам - громадським організаціям православних міщан, а потім і селян в Україні і Білорусі XVI - XVIII століття. Адже братства були могутнім демократичним рухом, спрямованим на боротьбу проти національного гноблення й тиску, на ті основи християнства, які відповідали глибинним інтересам українського народу. Братські школи були найголовнішим засобом цієї боротьби.
Аналіз усіх аспектів роботи братських шкіл України свідчить про глибоку системну організацію педагогічного процесу в Україні. Головними елементами системної організації цього процесу є такі ідеї:
ў Глибоке національне виховання, розвиток і освіта підростаючого покоління.
ў Чітка організація педагогічного процесу.
ў Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
ў Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
Вивчення документів, які стосуються братських шкіл, свідчить про те, що всі зазначені елементи тісно пов'язані з історією. Культурою, боротьбою за незалежність та збереження національної самобутності українського народу. Розглянемо кожен з цих елементів.
1. Глибоке національне виховання, розвиток та освіта підростаючого покоління.
Учні братських шкіл, як правило, вивчали рідну ("просту") мову, слов'янську, грецьку, латинську й польську, але не однаковою мірою. Особлива увага приділялась вивченню слов'янської мови, У ній братчики бачили засіб збереження народності й зміцнення зв'язків з іншими слов'янськими народами. Викладання цієї мови в школах полягало у вивченні спочатку букв і складів, потім читання, граматики та церковного співу. Для кращого засвоєння мови учням заборонялось у школі розмовляти між собою розмовною мовою. Один запитував іншого грецькою мовою, а той, кого запитували, мав відповідати слов'янською. Цією мовою читались лекції, нею були складені й деякі підручники. Учителі розрізняли слов'янську і рідну мови, зазначаючи. Що не всі терміни можна перекласти із слов'янської на рідну мову. І. Вишенський рекомендував друкувати книги і статути слов'янською мовою. А що незрозуміле, просто тлумачити, викладати. Для навчання грамоти цією мовою в Україні було
Loading...

 
 

Цікаве