WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

особами або представниками організацій, які мають надійну репутацію, аж до залишення виправної установи для відвідування дому й зустрічі з сім'єю, присутності на похоронах померлого родича, відвідання тяжко хворого родича, регулярних і частих побачень (не менше 1 разу на місяць) з сім'єю в умовах відокремленості; листування або телефонний зв'язок з будь-якою особою за своїм вибором; одержання спеціального дозволу на вихід за межі виправної установи для навчання, професійної підготовки та інших важливих цілей.
Забороняються усі дисциплінарні заходи, які викликають жорстоке, негуманне ставлення або принижуюче людську гідність, включаючи тілесні покарання, утримання в карцері, суворе або одиночне ув'язнення або будь-яке покарання, яке може нанести шкоду фізичному чи психічному здоров'ю неповнолітнього; скорочення харчування, обмеження або позбавлення контактів із сім'єю в будь-яких цілях; застосування праці як дисциплінарної міри; носіння і застосування зброї персоналом [44. 52].
Згідно до "Мінімальних стандартних правил ООН щодо здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх" забороняється розголошення матеріалів справ неповнолітніх правопорушників, смертні вироки неповнолітнім, утримання їх під вартою разом із дорослими злочинцями [12. 105 ].
Закон України "Про органи служби у справах неповнолітніх і спеціальної установи для неповнолітніх" (від 25 січня 1995 р.) правове виховання підлітків вніс до основних завдань загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ.
Правове виховання - це цілеспрямований процес, який передбачає озброєння вихованця правовими знаннями, перетворення цих знань в особисті переконання людини та формування на цій основі відповідального ставлення до своїх вчинків, до поведінки в цілому. Правове виховання -це цілеспрямована організація діяльності та спілкування особистості з метою формування правосвідомості та правової поведінки.
Правова культура - це досягнення особистості у сфері правових стосунків. Це ставлення людей до права і правової системи, їх переконання, цінності, ідеали, які дозволяють їй регулювати свої дії у відповідності до діючих законів. Правова культура складається з правосвідомості та правової поведінки.
Правосвідомість - це відбиття у свідомості людини поглядів, уявлень, переконань громадян відносно характеру, сутності, принципів права, законності. У ній виражаються також оцінка діючих правових норм, переконаність у справедливості, необхідності законів, прагнення їх виконувати. Поняття "правосвідомість" охоплює знання чинного права; його основних принципів і вимог у сукупності з поглядами та уявленнями про те, що є правомірним або неправомірним. Тому структуру правосвідомості складають:
- знання про право, правові ідеї, факти, уявлення, поняття про правові норми та категорії;
- ставлення до права, мотиви, потреби виконання правових норм, переконаність у необхідності дотримання закону;
Тобто правосвідомість виконує такі функції щодо поведінки: регулюючу, оцінну, стимулюючу. Виділяють окремо таку вищу функцію правосвідомості як правотворчість, тобто здатність до обгрунтування нових правових норм.
Таким чином, правосвідомість - це основа формування досвіду правової поведінки. Вона має певні особливості в юнацькому віці: непослідовність та суб'єктивізм у правовій поведінці молоді, що пояснюється тим, що правові знання, ставлення до права та досвід правової поведінки ще не складають правову культуру особистості, а також тим, що дотримання закону молоддю залежить від того, яка конкретна особа виступає у ролі пред'явника норм права.
Правова поведінка - це усвідомлена законослухняна діяльність людини у всіх сферах життя; звичка дотримуватися закону, співвідносити свої дії у будь-якій ситуації з законом.
Виходячи зі сказаного, завданнями правового виховання є:
- формування в особи поваги до законів та норм моралі, правоохоронних органів, правильної правової орієнтації;
- формування переконаності у необхідності права для суспільства та
його членів;
- підготовка молоді до свідомого вибору правомірних варіантів поведінки, участі у боротьбі з правопорушеннями;
- формування звички додержуватися чинного законодавства, почуття особистої відповідальності за свою поведінку, розуміння невідворотності покарання за порушення правових приписів;
- формування в молоді глибокого розуміння своїх юридичних та
моральних прав та обов'язків, формування в людини внутрішньої потреби
до захисту суспільних та особистих інтересів від злочинних зазіхань;
- озброєння системою правових знань.
Правова просвіта - це спеціально організований процес засвоєння знань про основи держави та права з метою виховання у громадян поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності та правопорядку. Знання про основні правові принципи та положення чинного законодавства дозволяє подолати незнання окремих конкретних правових норм. Правова просвіта здійснюється на різних рівнях:
- як правова освіта у дитячих навчальних закладах з метою ознайомити дітей з їх правами та обов'язками, дати загальне уявлення про право
нашої країни;
- як правова освіта у навчальних закладах неюридичних спеціальностей для ознайомлення з умовами майбутньої роботи, конкретними професійними обов'язками та правами, трудовим законодавством;
- як правова освіта у навчальних закладах юридичного профілю для
підготовки висококваліфікованих юристів;
- як правова пропаганда для населення з метою ознайомлення зі зміна
ми в чинному законодавстві, роз'яснення громадянам їх прав та обов'язків;
- як самоосвіта громадян.
Формами правової освіти є: навчальна та публічна лекції, диспути та бесіди з правової тематики, зустрічі з провідними фахівцями різних галузей права, прес-конференції правових діячів та науковців, консультації юристів з правових питань, "круглі столи" з правових питань.
Правова просвіта передбачає не тільки надання знань про право, але й вироблення до нього позитивного ставлення та уміння співвідносити свої дії з чинним законодавством. Цьому сприяють такі форми як ділові ігри, ситуації вибору, вікторини, конкурси з правової тематики тощо.
Звичка правової поведінки формується через правову практику, що контролюється фахівцями: загони юних пожежників, ДНД, юних друзів міліції, "Голубий патруль", "Зелений патруль" тощо. Тут молодь виявляє свою правову культуру у конкретних діях по забезпеченню законності та правопорядку.
Критеріями ефективності правового виховання є: глибина та міцність правових знань; повага до права; переконаність та впевненість у значущості та справедливості норм права; інтерес до вивчення права; непримиренність до правопорушень; правова активність.
Правоваактивність - це готовність особи до корисної діяльності у сфері правового регулювання.
Форми та методи правового виховання:
Методи правового виховання - це способи педагогічної діяльності, які спрямовані на реалізацію завдань
Loading...

 
 

Цікаве