WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

культуру, цінності, норми. Всі заняття мають 2 мети: освітню та психотерапевтичну. Навчання здійснюється через короткі та повні курси з розвитку навичок спілкування, тренування впевненості у собі і самооцінки [12. 105 т.2,164]
Іншими напрямками соціальної роботи є робота з "дітьми вулиці", дітьми, які залишились з різних причин без батьківського піклування, що передбачає або розміщення дитини в прийомну сім'ю, або повернення її до рідної, біологічної сім'ї. Розглянемо досвід такої роботи у Росії. Програми роботи з такими дітьми включають:
1) Збір інформації про рідну сім'ю, родичів (проводиться соціальними педагогами разом із органами влади, силовими структурами).
2) Встановлення контакту з батьками працівників дитячих закладів
через листи, телефонні розмови, в яких висвітлюється питання можливостей взаємодії батьків і дітей, контактів між ними, правила відвідання
дітей у дитячих установах. Такий контакт дозволяє контролювати ситуацію в сім'ї, ознайомитися з батьками, їх нахилами, повідомити батьків про
справи дитини, навчити їх поведінці з дитиною при зустрічі.
3) Підготовка дитини до зустрічі із своїми батьками, близькими роди-чами. Здійснюється через бесіду з дитиною про сім'ю на основі "історії
життя дитини". Спонукається пригадування позитивних сторін життя дитини в сім'ї. Якщо дитина хоче зустрітися з батьками і дає згоду на
зустріч, яка пропонується, необхідно підготувати дитину до неї: що розповісти батькам про своє теперішнє життя, школу, друзів, що подарувати
батькам і як це зробити. Дитину запевнять у безпеці і гарному ставленні
педагогів до батьків.
4) Знайомство батьків з працівниками дитячого притулку, центру, будинку. Обов'язково присутні адміністрація і вихователь групи. У бесіді з батьками з'ясовується: як виховується дитина в державній установі, як вона тут живе, чого прагнуть батьки, якої допомоги дітям очікують, які проблеми були у батьків при вихованні дитини вдома, як батьки хотіли б допомогти дитині, як будуть здійснюватися подальші контакти з дитиною (умови, час, місце).
5) Організація зустрічі батьків з дітьми. Здійснюється вибір місця
зустрічі, її учасників: у полі зору педагогів, у їх присутності, в спеціальній кімнаті для зустрічей, де є роботи, фотографії дітей, стіл, стільці.
Така зустріч необхідна для реабілітації сім'ї, її з'єднанню, встановленню
взаємостосунків. Пояснюється, чому батьки не можуть зараз забрати дитину додому, наводяться вагомі аргументи. Після зустрічі здійснюється
розмова з дитиною: що нового вона дізналася про життя батьків.
6) Підтримання регулярного контакту з батьками, інформування їх
про успіхи терапії дитини.
7) Повернення дитини додому. Можливе лише за умов, що стосунки
вдома нормалізувалися, є безпека в сім'ї. Критеріями для виявлення цих
умов безпеки є:
а) помешкання, де дитина може комфортно себе відчувати (задоволення потреб у їжі, житлі, догляді);
б) послідовний режим дня
(хто і як наглядає за дитиною вдома, відводить її до школи, забезпечує її
харчування, сон, навчання і дозвілля вдома);
в) фізична і психічна безпека дитини;
г) виховання в сім'ї спрямовано на навчання і супровід (підтримка хворої дитини, можливість відвідання школі, батьки беруть на себе
задачу і в змозі навчити дитину певним речам);
д) наявність соціальної підтримки серед знайомих і родичів, осіб, до яких дитина може звернути
ся у важкий час.
8) Повернення дитини додому. Здійснюється поступово: кожного разу
дитина лишається вдома все більший час, що дає їй можливість звикнути до
сім'ї. Кожного разу з батьками обговорюються результати відвідання дитини сім'ї, після повернення дитини здійснюється нагляд за ситуацією в сім'ї
і допомога сім'ї працівниками притулку, дитячого будинку [31. 21]
Україна має досвід розробки програми "Соціальний супровід неблагополучної сім'ї", яку реалізують Український державний центр соціальних служб для молоді, Комітет у справах неповнолітніх, Міністерство внутрішніх справ України, Український центр практичної психології і соціальної роботи. Ця програма має за мету збереження цілісності неблагополучної сім'ї, захист прав її членів через створення умов для їх розвитку і самореалізації у сім'ї і суспільстві. Це перша комплексна програма такого роду в Україні, вона диктується необхідністю попередження девіантної поведінки в сім'ї, а потім вже в суспільстві, бо сім'я може бути як "колискою демократії", так і "колискою насильства", яке потім може поширюватися за межі сім'ї.
Завданнями програми є:
- виявлення неблагополучних сімей, інформування про них відповідних органів, обстеження умов життя сім'ї;
- залучення сім'ї до соціальної роботи (у т. ч. - соціально-педагогічної, за контрактною моделлю);
- сімейна просвіта;
- консультування сім'ї;
- соціальна реклама про установи, які займаються допомогою неблагополучним сім'ям, її членам
- статеве виховання молоді, формування позитивної моделі сімейного життя;
- створення умов для ліквідації наслідків і причин сімейного неблагополуччя.
Програма розкриває спільні функції організацій-партнерів у реалізації програм та окремі їх функції відповідно до чинного в Україні законодавства, повноважень державних служб та установ, мети програми. Це перший досвід в Україні створення такої програми, координації зусиль силових структур (які працюють через примус) і соціальних працівників (які працюють на засадах добровільності) через роботу з сім'єю як з системою і соціальним інститутом.
Прийняті VIII Конгресом ООН у 1988р. "Правила ООН щодо не-повнолітніх, позбавлених волі" проголошують, що тюремне ув'язнення повинно застосовуватися лише як крайня міра, а позбавлення неповнолітніх волі - як крайня міра впливу і на протязі мінімально необхідного терміну. Термін "позбавлення волі" означає будь-яку форму утримання або тюремного ув'язнення якої-небудь особи або її розміщення в іншу державну чи приватну виправну установу, яку неповнолітньому не дозволяється залишати за своїм бажанням на підставі рішення будь-якого судового, адміністративного або іншого державного органу. Отже, позбавлення волі можна застосовувану формі тюремного ув'язнення, під вартою, під домашнім арештом тощо.
Заходи, які застосовуються до таких неповнолітніх: юридичні кон-сультації і послуги перекладача (безкоштовно); освіта, яка відповідає їх . потребам і здібностям і ставить за мету підготувати їх до повернення в суспільство; праця та справедлива винагорода за неї, право вільно розпоряджатися її частиною (інша частина - для відшкодування жертвам і заощадження, що видаються по виході на волю); організація занять фізичними вправами, мистецтвом і ремеслами; участь у службахвідповідно з обрядами релігії, навчання віросповіданню, відвідування служб і зборів, що проводяться у виправній установі і пов'язані із духовним життям неповнолітнього; медичні послуга; спілкування з сім'ями, друзями, іншими
Loading...

 
 

Цікаве