WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

надання соціальної допомоги молодій людині незалежно від національності, походження, соціального статусу, сфери зайнятості, місця проживання, релігійної належності;
- принцип адаптації, що визначає особливості включення різних категорій молоді у соціально-значиму діяльність;
- принцип безкоштовності обслуговування.
Виділяють такі стратегії вибору і прийняття етичного рішення (за Ю.М. Кулюткіним, Г.С. Сухобською), що впливає на надання послуг сім'ям:
/. Реалістична стратегія. Людина бере до уваги цінність об'єкту і значущість рівня своїх досягань у залежності від складності завдання. Отже, більш складні завдання вимагають більшої компетентності працівника при забезпеченні захисту прав сім'ї і людини як найвищої
цінності.
2. Стратегія ризику. Ризик пов'язується з вірогідністю помил
ки. Коли ця вірогідність розглядається стосовно мети, вона і є ризиком,
оскільки вказує на можливу невдачу поведінки. Отже, при паданні послуг
важливо керуватися метою роботи і конкретністю проблем сім'ї.
3. Обережна стратегія. У ситуації вибору людина надає перева
гу рішенням, що явно приводять до досягнення мети. Це впливає на темп
роботи і передбачає співпрацю з іншими фахівцями щодо конкретної сім'ї,
вивчення особливостей сім'ї.
4. Стратегія інтуїтивного пошуку. Базується на збиранні знач
ної за обсягом інформації, глибокому усвідомленні наявних фактів, але
не на науковому обгрунтуванні. Розв'язання задач зумовлене минулим
досвідом вирішення людиною подібних задач. Тому надання послуг по
винно теоретично обґрунтовуватися у кожному конкретному випадку.
Зазначені моделі та стратегії використовуються в залежності від умов соціально-педагогічної роботи, інформованого про них і клієнта, підго-товленості фахівця, його досвіду, з одного боку, та з іншого - на основі принципів законності, професійної етики соціального педагога у роботі з
сім'єю.
Методи соціально-педагогічної роботи - це способи як взаємопо-в'язаних дій клієнта і соціального педагога, так і способи впливу на клієнта (сім'ю, особистість) соціального педагога з метою соціального виховання
середовища, допомоги у захисті прав сім'ї та людини. Отже, метод - це частина соціально-педагогічної діяльності, кожен з них як дія має свою мету, яка підпорядкована меті соціально-педагогічпої діяльності. Методи складаються з прийомів (окремих операцій, які не мають мети, виконують якесь завдання). Різноманітна сукупність прийомів складає різні методи. Так, переконання як метод може включати бесіду, паузи, аналіз ситуацій, тестування, приклад тощо. Оскільки соціально-педагогічна робота є скла-довою частиною та умовою соціально-педагогічної роботи, то методи со-ціально-педагогічної роботи спираються па результати психологічних і соціологічних досліджень, використовуються спільно з методами психології, соціології, власне соціальної роботи з урахуванням того, що соціальні педагоги ЦССМ - державні службовці. Розрізняють такі методи соціальної роботи [39. 21]:
- загальнонаукові - аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, опитування, аналогія, моделювання, експеримент;
- соціально-економічні - натуральна та грошова допомога, пільги,
одночасні виплати та компенсації, побутове обслуговування, санкції;
- організаційно-розпорядчі - регламентування, інструктування,
контроль;
- соціологічні - соціометрія, аналіз різних видів документації, ста-тистичних даних, ранжування, експертні оцінки, ситуативно-подійний аналіз життєвого шляху, інтерв'ю;
- соціально-педагогічні - інформування, позитивний приклад, перспек-тиви, перенавчання, реконструкція характеру, переключення, ігри різних видів, змагання, заохочення, аналіз педагогічних ситуацій, ситуація вибору, аналіз продуктів творчої діяльності, навіювання, переконання, "вибух";
- соціально-психологічиі - сімейна терапія, тестування, гіпноз, сімей
на інженерія, психодрама, психотерапія, арт-терапія, зміна ролі, зміна підходу.
Розкриємо сутність соціально-педагогічних методів у роботі з неблагополучною сім'єю.
Метод вибуху. Обгрунтував і вперше застосував цей метод А.С. Макаренко. Під "вибухом" він розумів миттєве руйнування негативних якостей, негативного стереотипу поведінки у процесі бурхливих емоційних переживань. А.С. Макаренко вважав, що перебудова духовного світу особистості еволюційним шляхом є малоефективним і важким як для вихователя, так і для вихованця. При застосуванні методу вибуху особистість переживає "катастрофу всередині самого себе", їй ніколи розмірковувати, зважувати, розраховувати, хитрувати. Цей метод передбачає доведен ня до межі конфлікту особистості з колективом. При цьому чітко ставиться альтернатива: стати об'єктом критики колективу та залишити його, або змінити себе, завоювати повагу, авторитет. При несподіваному збігу обставин особистість становиться перед конфліктною ситуацією і перед нею постає питання: як бути далі? Внаслідок цього у особистості виникає незадоволення собою, відраза до попереднього образу життя, антипатія до своїх недоліків та прагнення стати краще. Але цей метод можна застосовувати лише в сильному, згуртованому колективі, в крайньому випадку, дуже рідко, в реальних обставинах, разом з іншими методами впливу на особистість. Прийомами створення методу вибуху є: доведення до абсурду негативної лінії поведінки підлітка та нагнітання негативних пережи-вань до межі. Цей метод тільки руйнує негативні якості та поведінку, тому після нього необхідним є застосування інших методів формування
свідомості та поведінки.
Метод перенавчання. Цей метод спирається на метод переконання і закріплює його результати. Спрямований на ліквідацію поганих звичок, відчування від поганих дій та привчання до позитивних звичок. Відчування здійснюється через заборону та контроль за діями. Не можна нав'язувати свою волю та думку як найправильнішу та найвірнішу, постійно вказувати на один і той же недолік. Це може викликати протилежну реакцію або нервовий зрив. Не можна також вимагати миттєвої відмови від поганої звички. Необхідно створити чіткий режим, демонструвати позитивні приклади, давати поради щодо поведінки у конкретних ситуаціях. Привчання вимагає послідовності та систематичності дій, дисципліни
та самодисципліни.
Метод реконструкції. Цей метод застосував і обгрунтував А.С. Макаренко. Він вважав, що при перевиховуванні не можна разом з негативними руйнувати й позитивні якості особистості, необхідно зберегти "здорову основу" характеру вихованця. "Реконструкція" означає відбудову усього цінного, позитивного в характері та поведінці. А.С. Макаренко вважав, що педагогу необхідна віра в позитивне у вихованця і лише на цій основі можливо виправлення особистості. Треба знайти точку опору у душі вихованця, яка стане вихідним пунктом у перевихованні. Позитивні якості інтенсивно охоплюються, а негативні- критикуються.
Етапи "реконструкції":
1. Вивчення особистості вихованця з метою визначення
Loading...

 
 

Цікаве