WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

Неблагополучна сім’я – як об’єкт соціально педагогічної діяльності - Курсова робота

братів та сестер, тобто тих осіб, які повинні їх захищати та підтримувати. Насильство в сім'ї розглядається як: порушення прав людини; приклад примусового контролю, який одна людини практикує над іншою; домагання [6. 95.]; будь-які дії чи бездіяльність, що складаються з поганого фізичного, психологічного та сексуального поводження члена сім'ї з жінкою та іншими членами великої сім'ї [19. 216 ]. Насильство в сім'ї визначається також як певні види дій чи бездіяльності, які мають місце у межах певних стосунків; жорстоке ставлення до дітей (фізичне, психологічне, сексуальне); погане ставлення чи неуважність стосовно осіб похилого віку; погане ставлення дітей до батьків; фізичні та психічні напади на жінок з боку чоловіків-партнерів. Отже, насильство в сім'ї вимагає системного підходу до роботи з нього попередження та ліквідації в сім'ї, врахування особливості статі, віку, ролі кривдника і жертви. Насильство в сім'ї розглядається як соціальне явище, яке характеризується взаємозв'язком та взаємопроникненням різних його форм [27. 106 ]. Насильство в сім'ї порушує цілу низку прав людини - право кожного на рівний захист перед законом і на захист від дискримінації за ознакою статі; право не піддаватися жорстокому ставленню; право на життя і фізичну недоторканість; право на найвищі стандарти фізичного і психічного здоров'я [28. 17]. Дослідження з проблеми приводять до висновку, що орієнтація на покарання (функцію закону) не забезпечує безпеки в сім'ї, необхідним є комплекс заходів - програми екстренної та довготривалої допомоги жертвам насильства та їх сім'ям, спеціальні програми просвіти, консультування та психологічної л корекції для кривдника, жертви, інших членів сім'ї, у т. ч. дітей [22. 117]. Насильство з боку близької людини, яка розглядається як опора і підтримка, порушує основний принцип сім'ї - безпеку існування кожного її члена [22. 117]. Тому діяльність соціального педагога полягає у захисті прав людини, як створенні умов для виявлення та усунення причин і наслідків насильства в сім'ї.
Розрізняють таки типи насильства в сім'ї: пряме фізичне насильство; психологічне насильство; позбавлення ресурсів, необхідних для підтримання фізичного і психологічного добробуту; трактування особистості члена сім'ї як товару [6. 95,19. 216] Причини виникнення насильства в сім'ї різні: прагнення визнання в якійсь сфері (професійній, економічній, соціальній) і неможливість його добитися, раптові серйозні зміни у різних сферах життя (втрата роботи, хвороба, смерть дружини тощо), афект, невміння вчасно загальмувати свою поведінку, приклад власних батьків, психічні хвороби. Причиною насильства в сім'ї є також тендерні стереотипи суспільства: уявлення про стать у суспільстві, соціокультурне сприйняття статі, яке диктує певну поведінку, культурні норми, стиль одягу, психологічні якості: здібності, види діяльності, професії.
Форми насильства: ігрове, реактивне, із помсти, компенсаторне, ар-хаїчне (жага крові), на основі релігії. Насильство є також формою виявлення агресії (тенденцій, які виявляються в реальній поведінці чи фантазії з метою нанесення втрат, лиха іншому) [22. 117].
Насильство здійснюється циклічно:
1. Збільшення психологічного напруження (емоційне та ін., нефізичні
види насильства.
2.Фізичне насильство в різних формах.
3.Примирення.
4.Збільшення психологічного напруження і початок нового циклу.
З часом період примирення зменшується, може зовсім зникнути, а
період насильства збільшується [13. 138].
Робота з сім'єю, як з системою щодо реабілітації після насильства дитини здійснюється у соціальній службі за такими етапами:
1. Первинний прийом соціальним педагогом центру. Збір інформації,
виявлення ситуації в сім'ї. Формування у батьків первинної мотивації до
довготермінової роботи, психологічна підтримка дитини.
2. Нарада спеціалістів центру і школи. Вироблення спільної стратегії
і програми роботи з сім'єю.
3. Індивідуальна психотерапія дитини.
4. Індивідуальна психотерапія батьків.
5. Групова психотерапія батьків.
6.Тренінги з дітьми. Емоційна корекція. Формування соціальних на-вичок, розвиток сфери самоконтролю та вольової регуляції поведінки.
7. Тренінг для батьків. Навчання навичкам конструктивної взаємодії
з дітьми.
Під час цієї роботи соціальні педагоги здійснюють її емоційний суп-ровід: підбадьорюють, мотивують, наполягають, цікавляться станом справ дитини і батьків, підкреслюють віру в існування ресурсів сім'ї, повагу до членів сім'ї. Надаються поради для поточної підтримки дитини в мікро середовищі, виявлення змін у її стані [16. 98].
Показниками оцінки ефективності реабілітаційної роботи з неблагополучною сім'єю, в якій застосовувалося насильство є:
1. Порівняння даних психодіагностичного і педагогічного обстеження дитини до і після роботи:
- наявність адекватної самооцінки;
- зниження рівня тривоги;
- поліпшення соціометричного статусу.
2. Порівняння даних психодіагностичного і педагогічного обстеження
дитячо-батьківських стосунків до і після роботи:
- зменшення ступеню відторгненості (за опитувальником батьківського ставлення);
- зменшення впливу патологічних факторів (несформованість батьківських почуттів, не сприйняття, непослідовність вимог та ін.).
3. Експертні оцінки:
- оцінка батьками і педагогами змін у поведінці і настрої дитини, її
адаптивних можливостей;
- оцінка членами сім'ї своїх досягнень, які сталися під час проходження тренінгів і консультування [16. 98].
Опис методики проведення інтерв'ю з дітьми, які зазнали насильства, наведено у посібнику по наданню допомоги потерпілим від торгівлі людьми [24. 124].
Наслідками сексуального насильства над дитиною є:
1) порушення сексуального розвитку, яке виявляється у ненормальній або передчасній сексуальній активності, нечіткій сексуальній ідентифікації, сексуальному збудженні з відхиленнями;
2) безсилля: безпорадність та страх;
3) стигматизація: дитина відчуває себе неповноцінною і прагне сама нести відповідальність за те, що сталось (це викликає почуття провини, сорому, зниження самооцінки);
4) розчарування після наруги людиною, якій дитина довіряла, чекала любові та захисту. Це приводить до недовіри та ворожості до інших людей [46. 84]. Чим більше наслідків, тим серйозніше стан людини. Діти, які зазнали сексуального насильства, можуть вести себе непомітно, вони можуть мати проблеми з інтимністю та сексуальністю, із вступом у стосунки з людьми і підтримкою їх; можуть відмовляться від їжі чи переїдати, мовчати, завдавати собі біль. Усе це важливо длявиявлення ознак насильства.
З метою попередження насильства в сім'ї використовуються такі на-прями захисту прав членів сім'ї: просвітні кампанії - в школах, на робочих місцях, в неурядових на урядових організаціях, громадський захист - за допомогою петицій, плакатів, листівок на вулицях, оголошень у газетах, відкритих дискусіях та дебатах;
Loading...

 
 

Цікаве